Артикулема
Артикулема (від лат. Articulo — розбірливо вимовляю[1][2]) — моторна схема мовного звуку, певна структура активності органів мови, необхідна для вимовляння того чи іншого звуку[3][2][4]. При автоматизації свистячих у складах спочатку автоматизують ті склади, які передбачають найменші енергетичні витрати при переході від однієї артикулеми до іншої[5][6].
Цікаво, що для глухих дітей звук виступає лише як буква — графема, і рідше — як артикулема[7].
Суть[ред. | ред. код]
Формування[ред. | ред. код]
При змішуванні звуків, близьких артикуляційно або акустично, у дитячому віці формується артикулема, але сам процес фонемоутворення не закінчується[8].
Потреба[ред. | ред. код]
Артикулема грала важливу роль на стадії освоєння письма, але зараз стає все менш значущою, а іноді і зовсім перестає бути необхідною (при письмі). Людині, яка вільно володіє письмом, артикуляційні підкріплення потрібні лише в тих випадках, коли виникають труднощі[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Альмуханова, А. Б. (2007). Большая психологическая энциклопедия: самое полное современное издание : более 5000 психологических терминов и понятий (рос.). Ėксмо. ISBN 9785699206179.
(ориг., рос.) Этимология. Происходит от лат. articulo членораздельно произношу. , (перекл., укр.) Етимологія. Походить від лат. articulo розбірливо вимовляю.
- ↑ а б Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко (2003). Большой психологический словарь (рос.). Москва: ОЛМА Медиа Групп. с. 39—40. ISBN 9785938780866.
АРТИКУЛЕМА (от лат. articulo — членораздельно произношу) — моторная схема речевого звука: определенная структура активности органов речи, необходимая для произнесения того или иного звука.
- ↑ Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин (2009). Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) (рос.). Москва, Россия: ИКАР.
(ориг., рос.): Моторная схема речевого звука, определенная структура активности органов речи, необходимая для произнесения того или иного звука.
- ↑ Жмуров, Виталий (5 вересня 2017). Психиатрия. Энциклопедия (рос.). Litres. с. ???. ISBN 9785040675890.
... Положение речевых мышц, требуемое для произнесения нужной фонемы – артикулема. Для корректного построения и смены артикулем необходима информация о том, в каком положении находятся речевые мышцы в данным ...
- ↑ Рібцун Ю. В. Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу / Ю. В. Рібцун. – Х. : Вид. група. „Основа”, 2013.
- ↑ Чупров, Л.Ф. Терминологический словарь по логопедии и нейропсихологии (учебно-методическое пособие). – М.: Из-во, 2012. – 184 с.; Репринт PEM, 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
- ↑ Морозова, Наталья Григорьевна (1969). Формирование познавательных интересов у аномальных детей (рос.). Просвещение.
- ↑ Криницына, Галина (3 квітня 2019). Коррекция речевых нарушений 2-е изд. Учебное пособие для академического бакалавриата (рос.). Litres. с. 36. ISBN 9785041635527.
(ориг., рос.): При смешении звуков, близких артикуляционно или акустически, у ребенка формируется артикулема, но сам процесс фонемообразования не заканчивается.
- ↑ Проблемы культуры, языка, воспитания (рос.). Изд-во Поморского гос. унив. имени М.В. Ломоносова. 1998. с. Том 3 - Сторінка 144.
(ориг., рос.): Артикулема, игравшая важную роль на стадии освоения письма, становится все менее значимой, а иногда и вовсе перестает быть необходимой.