Артур Гендерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Гендерсон
англ. Arthur Henderson
1910 Arthur Henderson.jpg
Народився 13 вересня 1863(1863-09-13)[1][2][…]
Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер 20 жовтня 1935(1935-10-20)[1][2][…] (72 роки)
Лондон, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність політик, профспілковий діяч
Знання мов англійська[4]
Посада Лідер опозиціїd, міністр закордонних справ Великої Британії, лідер Лейбористської партіїd, Labour Chief Whipd, міністр освіти Великої Британіїd, Член Таємної ради Великої Британіїd, лідер Лейбористської партіїd, міністр внутрішніх справ Великої Британії, Головний казначейd, Member of the 36th Parliament of the United Kingdomd, Member of the 35th Parliament of the United Kingdomd[5], Member of the 34th Parliament of the United Kingdomd[5], Member of the 32nd Parliament of the United Kingdomd[5], Член 31-го Парламенту Сполученого Королівстваd[5], Член 30-го Парламенту Сполученого Королівстваd[5], Member of the 29th Parliament of the United Kingdomd[5], Member of the 28th Parliament of the United Kingdomd[5], Member of the 27th Parliament of the United Kingdomd[5] і Member of the 33rd Parliament of the United Kingdomd
Партія Лейбористська партія
Діти William Henderson, 1st Baron Hendersond[6] і Arthur Henderson, Baron Rowleyd[6]
Нагороди

Артур Гендерсон (англ. Arthur Henderson; нар. 13 вересня 1863(18630913), Глазго, Шотландіяпом. 20 жовтня 1935, Лондон, Англія) — лідер Лейбористської партії Великої Британії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї текстильного робітника. Батько помер, коли йому було 10 років. Працював ливарником. Приєднався до методистської церкви, став методистських проповідником. З 1892 року — співробітник профспілки ливарників. У 1888 році Гендерсон одружився на Елеонорі Вотсон. У сім'ї народилися дочка і троє синів, старший з них був убитий під час Першої світової війни.

У 1900 році був одним із засновників комісії представництва праці, яка стала основою створеної у 1903 році Робітничої (Лейбористської) партії. У 1903 був обраний до парламенту Великої Британії і переобирався туди від різних виборчих округів до своєї смерті у 1935.

У 19111934 секретар Лейбористської партії.

У період Першої світової війни, у 19151917, Гендерсон входив до уряду Асквіта і Ллойда Джорджа, як міністр без портфеля, виступав за «війну до переможного кінця».

Після Лютневої революції 1917 приїжджав до Росії, вів переговори з Тимчасовим урядом і Петроградським радою.

Після закінчення Першої світової підтримував створення Ліги Націй. У 1924 році міністр внутрішніх справ у першому лейбористському кабінеті Макдональда; у 19291931 міністр закордонних справ у 2-му кабінеті Макдональда, який у 1929 відновив дипломатичні відносини з СРСР, розірвані Великою Британією у 1927. У 19321933 голова Міжнародної конференції з роззброєння. Лауреат Нобелівської премії миру 1934 року.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Munzinger-Archiv — 1913.
  4. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б в г д е ж и Hansard 1803–2005
  6. а б Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.

Посилання[ред. | ред. код]