Артур Комптон
Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; 10 вересня 1892 — 15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічній сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали пізніше президентами університетів.
Після отримання звання бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Принстонському університеті й став магістром у 1914 році. Через два роки він захистив у Принстоні дисертацію і отримав ступінь доктора філософії.
З 1918 року займався вивченням рентгенівського випромінювання. У 1922 році виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотона. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.
У 1926 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження рентгенівського випромінювання.
У 1941 році, разом з Ваннавером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1, який був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942 році Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 року робота комітету була підпорядкована армії та стала Мангеттенським проєктом.
Негайно після нападу Японії на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945 року. Реалізація проєкту зайняла лише на шість місяців більше запланованого терміну. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» — ім'я для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проєктування бомби. У грудні 1942 року під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під керівництвом Енріко Фермі отримала ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому у світі ядерному реакторі. Комптон до кінця війни був видатним науковим радником і адміністратором.
З 1946 по 1953 рік Артур Комптон був президентом Сент-Луїського університету імені Вашингтона, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Комптон Артур Холли // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в NNDB — 2002.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||
- Народились 10 вересня
- Народились 1892
- Уродженці Огайо
- Померли 15 березня
- Померли 1962
- Померли в Берклі
- Науковці Чиказького університету
- Науковці Массачусетського технологічного інституту
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Нагороджені медаллю Г'юза
- Нагороджені медаллю Маттеуччі
- Лауреати премії Румфорда
- Нагороджені медаллю Франкліна
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Фізики США
- Випускники Принстонського університету
- Члени Національної Академії деї Лінчеї
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Померли від інсульту
- Члени Прусської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Американського філософського товариства
- Члени Американського фізичного товариства
- Люди, на честь яких названі об'єкти
- Учасники Мангеттенського проєкту