Артур Комптон

Артур Комптон
англ. Arthur Holly Compton
Артур Комптон у 1927 році
Ім'я при народженні	англ. Arthur Holly Compton
Народився	10 вересня 1892(1892-09-10) Вустер, Огайо
Помер	15 березня 1962(1962-03-15) (69 років) Берклі, Каліфорнія, США ·геморагічний інсульт
Поховання	США
Місце проживання	США
Громадянство	США
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma mater	Вустерський коледж, Принстонський університет
Сфера інтересів	Фізика
Заклад	Чиказький університет, Університет Вашингтона в Сент-Луїсі і Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник	Оуен Віланс Річардсон
Відомі учні	Вінстон Бостік
Аспіранти, докторанти	Луїс Волтер Альварес, Вінстон Бостік, Piara Singh Gill, Robert S. Shankland, Darol Froman і Francis Rudolph Shonka
Член	Прусська академія наук, Леопольдина, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія деї Лінчеї, Американське філософське товариство, Американська асоціація сприяння розвитку науки, Американське фізичне товариство і Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки:	ефект Комптона
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1927)
Автограф
Артур Комптон у Вікісховищі?

Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; 10 вересня 1892 — 15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.

Біографія

Народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічній сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали пізніше президентами університетів.

Після отримання звання бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Принстонському університеті й став магістром у 1914 році. Через два роки він захистив у Принстоні дисертацію і отримав ступінь доктора філософії.

З 1918 року займався вивченням рентгенівського випромінювання. У 1922 році виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотона. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.

У 1926 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження рентгенівського випромінювання.

Урановий комітет S-1, 1942
Артур Комптон — крайній праворуч

У 1941 році, разом з Ваннавером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1, який був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942 році Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 року робота комітету була підпорядкована армії та стала Манхеттенським проектом.

Негайно після нападу Японії на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945 року. Реалізація проекту зайняла лише на шість місяців більше запланованого терміну. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» — ім'я для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проектування бомби. У грудні 1942 року під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під керівництвом Енріко Фермі отримала ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому у світі ядерному реакторі. Комптон до кінця війни був видатним науковим радником і адміністратором.

З 1946 по 1953 рік Артур Комптон був президентом Сент-Луїського університету імені Вашингтона, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 році.

Посилання

• Біографія Артура Комптона, президента Сен-Луіського університету Вашингтона (англ.)