Перейти до вмісту

Артур Комптон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нобелівська премія з фізики (1927) Артур Комптон
англ. Arthur Holly Compton
Артур Комптон у 1927 році
Артур Комптон у 1927 році
Артур Комптон у 1927 році
Ім'я при народженніангл. Arthur Holly Compton
Народився10 вересня 1892(1892-09-10)
Вустер, Огайо, США[1]
Помер15 березня 1962(1962-03-15) (69 років)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1]
·геморагічний інсульт
ПохованняWooster Cemeteryd[2]
Місце проживанняСША
КраїнаСША США
Діяльністьфізик, викладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma materВустерський коледж, Принстонський університет
ГалузьФізика
ЗакладЧиказький університет
Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Массачусетський технологічний інститут
Посадачлен радиd і член радиd
ВчителіОуен Віланс Річардсон
Відомі учніВінстон Бостік
Аспіранти, докторантиЛуїс Волтер Альварес[3]
Вінстон Бостік
Piara Singh Gilld
Robert S. Shanklandd
Darol Fromand
Francis Rudolph Shonkad
ЧленствоПрусська академія наук
Леопольдина
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей
Американське філософське товариство[4]
AAAS[4]
Американське фізичне товариство[4]
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія наук США
Відомий завдяки:ефект Комптона
Брати, сестриКарл Комптон
У шлюбі зBetty Charity McCloskeyd
Нагороди
Автограф

Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; 10 вересня 1892 — 15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічній сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали згодом президентами університетів.

Після здобуття ступеня бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Принстонському університеті й став магістром у 1914 році. Через два роки він захистив у Принстоні дисертацію і здобув ступінь доктора філософії.

З 1918 року вивчав рентгенівське випромінювання. У 1922 році виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотона. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.

У 1926 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження рентгенівського випромінювання.

Урановий комітет S-1, 1942
Артур Комптон — крайній праворуч

У 1941 році, разом з Веннівером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1, який був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942 році Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 року робота комітету була підпорядкована армії та стала Мангеттенським проєктом.

Негайно після нападу Японії на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945 року. Реалізація проєкту зайняла лише на шість місяців більше запланованого терміну. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» — ім'я для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проєктування бомби. У грудні 1942 року під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під керівництвом Енріко Фермі отримала ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому у світі ядерному реакторі. Комптон до кінця війни був видатним науковим радником і адміністратором.

З 1946 по 1953 рік Артур Комптон був президентом Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 році.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Compton, Arthur (1926). X-Rays and Electrons: An Outline of Recent X-Ray Theory. New York: D. Van Nostrand Company, Inc. OCLC 1871779.
  • Compton, Arthur; with Allison, S. K. (1935). X-Rays in Theory and Experiment. New York: D. Van Nostrand Company, Inc. OCLC 853654.
  • Compton, Arthur (1935). The Freedom of Man. New Haven: Yale University Press. OCLC 5723621.
  • Compton, Arthur (1940). The Human Meaning of Science. Chapel Hill: University of North Carolina Press. OCLC 311688.
  • Compton, Arthur (1949). Man's Destiny in Eternity. Boston: Beacon Press. OCLC 4739240.
  • Compton, Arthur (1956). Atomic Quest. New York: Oxford University Press. OCLC 173307.
  • Compton, Arthur (1967). Johnston, Marjorie (ред.). The Cosmos of Arthur Holly Compton. New York: Alfred A. Knopf. OCLC 953130.
  • Compton, Arthur (1973). Shankland, Robert S. (ред.). Scientific Papers of Arthur Holly Compton. Chicago: University of Chicago Press: University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-11430-9. OCLC 962635.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Комптон Артур Холли // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. а б в NNDB — 2002.

Посилання

[ред. | ред. код]