Артур Шнабель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Шнабель

Артур Шнабель (нім. Artur Schnabel, 17 квітня 1882, Липник, поблизу Бельсько-Бяла — 15 серпня 1951, Аксенштайн на Люцернському озері) — австрійський піаніст, педагог, композитор. Кавалер чорногорського Ордена князя Данила I.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з єврейської родини. Народився в Галичині (сьогодні — Польща). З 7-річного віку навчався грі на фортепіано в Відні у Теодора Лешетицького, О. Мандичевського.

З 1900 р. виступав в Берліні як піаніст. До репертуару Шнабеля увійшли твори Баха, Моцарта, Бетховена, Франц Шуберта, Шумана і Брамса. Тим часом почав створювати власну музику в атональній музиці.

Гастролював у США, Росії, Великій Британії, Іспанії. З 1925 викладав у Берлінській вищій школі музики, багаторазово виступав в ансамблях з Пабло Казальс, Карла Флеша, Хіндеміта (як альтистом), П'єром Фурньє, Йожефом Сігеті, Гуґо Беккером, Григорієм П'ятигорським.

У 1933, після приходу нацистів до влади, покинув Німеччину. Жив у Великій Британії, Італії, з 1939 — в США (в 1944 отримав американське громадянство). Після закінчення Другої світової війни виступав у Європі, але ніколи не повертався до Німеччини (навіть на запрошення Вільгельма Фуртвенглера).

Посилання[ред. | ред. код]