Артур Шніцлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Шніцлер
нім. Arthur Schnitzler
Arthur Schnitzler 1912.jpg
Народився 15 травня 1862(1862-05-15)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[4]
Помер 21 жовтня 1931(1931-10-21)[4][1][…] (69 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка[4]
·інсульт[5] і геморагічний інсульт
Поховання
Старе єврейське кладовище[d][6] : 
зображення місця поховання
Країна Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Долитавщина
Flag of Austria.svg Австрія
Національність австрійці
Діяльність письменник, драматург, лікар-письменник, сценарист, психіатр, прозаїк-романіст, автор
Сфера роботи сценічне мистецтво
Alma mater Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd (1871)
Мова творів німецька[2]
Роки активності з 1891
Magnum opus Dream Storyd, Merry-Go-Round[d], Fräulein Elsed, Q1821658? і Flirtationd
Батько Johann Schnitzlerd
Родичі Markus Hajekd
Брати, сестри Julius Schnitzlerd і Gisela Hajekd
У шлюбі з Olga Schnitzlerd[7]
Діти Heinrich Schnitzlerd і Lili Schnitzlerd
Автограф Arthur Schnitzler signature.jpg
Нагороди

CMNS: Артур Шніцлер у Вікісховищі

А́ртур Шні́цлер (нім. Arthur Schnitzler; *15 травня 1862(18620515) у Відні — †21 жовтня 1931, там само) — австрійський прозаїк та драматург.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у заможній єврейській родині, його батько був віденським лікарем-ларингологом. У 1879—1884 роках вчився на лікаря у Віденському університеті, після чого з 1886 по 1893 роки практикував, проте згодом повністю перейшов на літературу та театр. Цікавився психоаналітичною теорією Зиґмунда Фройда, сіоністським ученням Теодора Герцля, був добре знайомим із обома авторами. З 1890 року був учасником авангардного літературного кола «Молодий Відень», був у дружніх стосунках із Гуґо фон Гофмансталем. З 1923 року був президентом австрійського ПЕН-клубу.

1930 року дочка Шніцлера наклала на себе руки, що пришвидшило смерть письменника.

«Новела про сни» лягла в основу фільму «Із широко заплющеними очима» (1999) Стенлі Кубрика.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Супутницею життя з 1923 року і до його смерті в 1931 році була австрійська письменниця Клара Катаріна Поллачек[8].

Творчість[ред. | ред. код]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • А. Шніцлер. Повернення Казанови. Царство снів: повісті / З нім. переклала Наталя Іваничук. — Львів: «Піраміда», 2012. — 164 с.
  • А. Шніцлер. Повернення Казанови. Повісті, оповідання / З нім. переклав Іван Мегела. — Чернівці: видавництво газети «Молодий буковинець», 2003. — 336 с.
  • А. Шніцлер. Передбачання долі. П'єси, оповідання / Переклад з німецької Івана Мегели. – Книги XXI. – 368 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. а б в Шницлер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. https://www.kleinezeitung.at/kultur/buecher/6049003/Zum-90-Todestag-des-Autors_Arthur-Schnitzlers-letztes-Telefonat
  6. BillionGraves — 2011.
  7. 34 // marriage registry of the Jewish Community of Vienna — Т. 1903.
  8. Christa Bittermann-Wille. Clara Katharina Pollaczek ... Biographie. Frauen in Bewegung: 1848-1938. Österreichische Nationalbibliothek, Wien. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 18 вересня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]