Артур Ґроттґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Ґроттґер
Artur Grottger, Portret własny.jpg
Народився 11 листопада 1837(1837-11-11)[1][2][…]
Отиневичі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, Німецький союз
Помер 13 грудня 1867(1867-12-13)[1][2][…] (30 років)
Амелі-ле-Бен-Палальда[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Польща
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність художник
Alma mater Академія образотворчих мистецтв у Кракові

Артур Ґроттґер (пол. Artur Grottger; * 11 листопада 1837, Отине́вичі, Жидачівський район, Львівська область — † 13 грудня 1867, Амелі-ле-Бен-Палальда, Франція) — польський живописець, один із провідних представників романтизму в польському мистецтві, ілюстратор, рисувальник, автор циклу творів на тему січневого повстання 1863—1864 рр.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько художника, Ян Юзеф, був нешлюбним сином радника Гілярія Семановського. Після народження носив дівоче прізвище своєї матері Ґроттґер, яка на той час була гувернанткою. Місс Ґроттґер приїхала зі Швейцарії. Семановський дбав про освіту і виховання власного сина, навіть оплатив його навчання в Академії образотворчих мистецтв у Відні. Після досягнення повноліття, Артур Ґроттґер отримав від батька в оренду один з його маєтків в Отине́вичах. Гілярій Семановський перед смертю залишив синові спадок у розмірі 10000 флоринів готівкою.

Історія кохання[ред. | ред. код]

1866 року на балу у Стрілецькому товаристві у Львові 29-річний Артур Ґроттґер познайомився з 16-річною Вандою Монне (пол. Wanda Monné). Спонтанне кохання польської письменниці та хворого на сухоти митця, якому залишалося жити менше двох років, сповнене багатьма романтичними зустрічами і довгими піднесеними листами, але не схвалене родиною дівчини, не судилося щасливого завершення. Спраглий успіху Артур виїхав до Парижа, де спромігся завершити свій славетний цикл «Війна» та продати його австрійському цісареві Францу Йозефу I.

У грудні 1867 року лікарі скерували знесиленого хворобою митця на знаменитий курорт Амелі-ле-Бен у французьких Піренеях — лікувати кровотечу в легенях. Там він помер того ж місяця. Наречена Ґроттґера Ванда Монне перевезла тіло художника до Львова, де 4 липня 1868 року перепоховала на Личаківському цвинтарі (поле № 5) — на місці, яке він колись обрав під час спільної прогулянки.

Твори[ред. | ред. код]

Автор ілюстрацій до другого видання (Львів, 1873) драматичної поеми «Анна Освенцімовна» (Anna Oświęncimówna) — твору Миколая Антоневича-Болоза[6].

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118719017 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Artur Grottger
  3. а б Artur Grottger — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
  4. Гротгер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Личаківський некрополь — С. 157.
  6. Hahn W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 139—140; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 140. — ISBN 8304034840. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]