Артур II (герцог Бретані)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артур II
Artur Bretan.jpg
Народився 25 липня 1261(12610725)
Помер 27 серпня 1312
Марсан
Поховання Cordeliers Convent[d]
Національність француз
Титул герцог Бретані
Термін 1305—1312 роки
Попередник Жан II
Наступник Жан III
Конфесія католицтво
Батько Жан II
Мати Беатріса Плантагенет
Рід династія Дрьо
Брати, сестри John of Brittany, Earl of Richmond[d], Marie of Brittany, Countess of Saint-Pol[d], Blanche of Brittany[d] і Eleanor of Brittany[d]
Дружина Марія Лімозька
Іоланда де Дрьо
Діти 4 сина і 5 доньок
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Артур II (*Arthur II, 25 липня 1261  —27 серпня 1312) — герцог Бретані у 13051312 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з роду Дрьо. Старший син Жана II, герцога Бретані, та Беатріси Плантагенет. Народився у 1261 році. Здобув класичну освіту французького аристократа. Виховувався спочатку при дворі свого діда Жана I. У 1275 році в Турі оженився віконтесі Лімозький. Того ж року померла мати Артура.

В Ліможе та Бретані[ред.ред. код]

Разом з дружиною тривалий час керував віконтством Лімож. У 1291 році померла його дружина, після чого Артур повернувся до Бретані. 1292 році вдруге оженився — на доньці графа де Дрьо.

У 1294—1295 роках брав участь у війні проти фарнцузьких військ на чолі із Карлом Валуа. Тут здобув певний досвід. Водночас важко захворів й в подальшому уникав військових походів. Під час участі батька у війні Франції та Фландрі у 1297—1304 роках Артур керував Бретанью.

Правління[ред.ред. код]

У 1305 році після загибелі свого батька в Ліоні стає новим герцогом Бретані. Від свого батька успадкував зобов'язання, надане Жаном II у 1302 році, здійснити хрестовий похід проти мусульман. Тим не менш під приводом слабкого здоров'я Артур II постійного викладав здійснення походу.

Артур II, незважаючи на васальну залежність від королів Франції, проводив політику, самостійну від Франції. Він розділив герцогство на 8 округів: Леон, Кернев, Лендрегер, Пентеур, Гвенде, Наонед, Роажон і Сант Мало.

У 1308 році придушив повстання містян Сен-Мало. В 1309 році герцог скликав в Бретані перші Генеральні штати, зародок бретонського парламенту. Також завершив тривалий конфлікт з церковними прелатами, що почався ще за герцога Жана I щодо призначення тарифів для святського духівництва. Це затвердив папа римський Климент V.

1312 року герцог Артур II помер в замку Ісле в Марсані і був похований у Ванні. Владу успадкував старший син Жан

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Марія, донька Гі VI Рошешуар, віконта Ліможа

Діти:

  • Жан (1286—1341), герцог Бретані у 1312—1341 роках
  • Гі (1287—1331), граф Пент'євру і віконт Ліможу
  • П'єр (1289—1312), сеньйор Дол-Комбур

2. Дружина — Іоланда, донька Роберта IV, графа Дрьо

Діти:

  • Жан (1295—1345), герцог Бретані у 1341—1345 роках
  • Беатріс (1295—1384), дружина Гі X, барона Лаваль
  • Жанна (1296—1364), дружина Роберта, графа Марля
  • Аліса (1297—1377), дружина Бочарда VI, графа Вандома
  • Бланка (1300)
  • Марія (1302—1371), черниця

Джерела[ред.ред. код]

  • Jonathan Sumption, Trial by Battle: The Hundred Years War, (Faber & Faber, 1990), 372.
  • Frédéric Morvan la Chevalerie de Bretagne et la formation de l'armée ducale 1260—1341 Presses Universitaires de Rennes, Rennes 2009,