Арутюнов Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Олекса́ндр Іва́нович Арутю́нов (*3 січня 1904, Єреван — 1978) — український радянський нейрохірург, заслужений діяч науки УРСР1954), академік АМН СРСР (1967), засновник української школи нейрохірургів.

Член КПРС з 1940.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в Єревані. Учень академіка М. Н. Бурденка. Під час Німецько-радянської війни — головний хірург Південного, Північно-Кавказького, Південно-Західного, 3-го Українського фронтів.

З 1945 — завідуючий нейрохірургічною клінікою в Києві. В 1950 організував Український науково-дослідний інститут нейрохірургії, який очолював з 1950 по 1964. З 1964 по 1975 був директором інституту нейрохірургії ім. М.Бурденка

Праці[ред.ред. код]

Праці Арутюнова присвячені проблемам нейроонкології, відновлювальної та судинної хірургії.

Арутюнов створив новий напрям у розробці проблем внутрішньочерепного тиску та набряку мозку і діагностики вогнищевих уражень мозку.

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Герой Соціалістичної Праці (1974). Нагороджений двома орденами Червоного Прапора та іншими орденами і медалями.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]