Перейти до вмісту

Арутюнян Георгій Вагаршакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георгій Вагаршакович Арутюнян
вірм. Գեորգի Վաղարշակի Հարությունյան
Георгій Арутюнян
Народився4 липня 1960(1960-07-04)
Батумі, Аджарська АРСР, Грузинська РСР
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (53 роки)
Монумент Незалежності, Київ, Україна
·Застрелений снайпером
ПохованняРівне
ГромадянствоГрузія Грузія
Україна Україна
НаціональністьВірменія вірменин
Місце проживанняРівне, Рівенська область, Україна.
Відомий завдякизагибель під час штурму Майдану Незалежності в Києві
ПартіяВсеукраїнське об`єднання «Свобода»
Конфесіяхристиянин
БатькоВагаршак Арутюнян
ДітиРегіна Георгіївна Арутюнян, Калапсі Георгіївна Арутюнян, Ашхен Георгіївна Арутюнян
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арутюнян.

Георгі́й Вагарша́кович Арутюня́н (вірм. Գեորգի Վաղարշակի Հարությունյան; 4 липня 1960(19600704), Батумі, Аджарська АРСР, Грузинська РСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану та ВО «Свобода». Убитий 20 лютого 2014 пострілом снайпера біля Монумента Незалежності у Києві. Один із героїв Небесної сотні. За походженням — вірменин, отримав посвідку на проживання в Україні[1]. Герой України[2].

Участь у Євромайдані

[ред. | ред. код]

Георгій Арутюнян жив у місті Рівному[3]. Від першого (фактичного) шлюбу є двоє повнолітніх дочок: Арутюнян Регіна Георгіївна та Арутюнян Калапсі Георгіївна. У 2009 році одружився вдруге (офіційно). У 2012 році його дружина померла в Рівному, відтак тепер його трьохлітня донька Арутюнян Ашхен Георгіївна (2010 р. н.) залишилася круглою сиротою[1][4].

За свідченням очевидців, його застрелив снайпер біля Монументу Незалежності[5]. Куля ввійшла в ліву частину шиї і вийшла через праве плече. Тіло загиблого перенесено до Михайлівського Золотоверхого собору, згодом доставлено в Рівне каретою швидкої допомоги. На в'їзді до міста тіло Арутюняна зустріли понад 400 автомобілів рівненчан, які ескортом провели героя до центральної площі міста. Похований 23 лютого 2014 року на кладовищі «Нове» в м. Рівне. Прощальна панахида проходила в Рівненському облмуздрамтеатрі, де також, того ж дня, прощалися з ще двома загиблими з «Небесної сотні» — Валерієм Опанасюком та Олександром Храпаченком.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Трёхлетняя дочь погибшего активиста Георгия Арутюняна осталась круглой сиротой. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  2. ↑ Admin (19 лютого 2016). Георгій Арутюнян | НЕБЕСНА СОТНЯ. НЕБЕСНА СОТНЯ: Герої не вмирають… (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  3. ↑ В ходе столкновений в Киеве погиб армянин Георгий Арутюнян. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 лютого 2014.
  4. ↑ Ким був рівнянин Георгій Арутюнян, який загинув на Майдані. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014. [Архівовано 2014-03-02 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Небесносотенці з Рівненщини // Революція Гідності. Війна. — Рівне, 2015. — С. 240—241
  6. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арутюнян_Георгій_Вагаршакович&oldid=44074281