Арутюнян Георгій Вагаршакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Вагаршакович Арутюнян
вірм. Գեորգի Վաղարշակի Հարությունյան
АрутюнянГеоргій.jpg

Георгій Арутюнян
Народився 4 липня 1960(1960-07-04)
Батумі, Аджарська АРСР, Грузинська РСР
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (53 роки)
Монумент Незалежності, Київ, Україна
Застрелений снайпером
Громадянство Грузія Грузія
Україна Україна
Національність Вірменія вірменин
Проживання Рівне, Рівенська область, Україна.
Відомий загибель під час штурму Майдану Незалежності в Києві
Партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
Конфесія християнин
Батько Вагаршак Арутюнян
Діти Ашхен Георгіївна Арутюнян
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Георгі́й Вагарша́кович Арутюня́н (вірм. Գեորգի Վաղարշակի Հարությունյան; 4 липня 1960(19600704), Батумі, Аджарська АРСР, Грузинська РСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану та ВО «Свобода». Убитий 20 лютого 2014 пострілом снайпера біля Монумента Незалежності у Києві. Один із героїв Небесної сотні. За походженням — вірменин, отримав вид на проживання в Україні[1]. Герой України.

Участь у Євромайдані[ред.ред. код]

Георгій Арутюнян жив у місті Рівному[2]. Від першого (громадянського) шлюбу є двоє повнолітніх доньок: Арутюнян Регіна Георгіївна та Арутюнян Калапсі Георгіївна. У 2009 році одружився вдруге (офіційно). У 2012 році його дружина померла в Рівному, відтак тепер його трьохлітня донька Арутюнян Ашхен Георгіївна (2010 р. н.) залишилася круглою сиротою[1][3].

За свідченням очевидців, його застрелив снайпер біля Монументу Незалежності. Куля ввійшла в ліву частину шиї і вийшла через праве плече. Тіло загиблого перенесено до Михайлівського Золотоверхого собору, згодом доставлено в Рівне каретою швидкої допомоги. На в'їзді до міста тіло Арутюняна зустріли понад 400 автомобілів рівненчан, які ескортом провели героя до центральної площі міста. Похований 23 лютого 2014 року на кладовищі «Нове» в м. Рівне. Прощальна панахида проходила в Рівненському облмуздрамтеатрі, де також, того ж дня, прощалися з ще двома загиблими з «Небесної сотні» — Валерієм Опанасюком та Олександром Храпаченком.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]