Перейти до вмісту

Арутюнян Георгій Вагаршакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георгій Вагаршакович Арутюнян
вірм. Գեորգի Վաղարշակի Հարությունյան
Георгій Арутюнян
Народився4 липня 1960(1960-07-04)
Батумі, Аджарська АРСР, Грузинська РСР
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (53 роки)
Монумент Незалежності, Київ, Україна
·Застрелений снайпером
ПохованняРівне Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоГрузія Грузія
Україна Україна
НаціональністьВірменія вірменин
Місце проживанняРівне, Рівенська область, Україна.
Відомий завдякизагибель під час штурму Майдану Незалежності в Києві
ПартіяВсеукраїнське об`єднання «Свобода» Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяхристиянин
БатькоВагаршак Арутюнян
ДітиРегіна Георгіївна Арутюнян, Калапсі Георгіївна Арутюнян, Ашхен Георгіївна Арутюнян
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арутюнян.

Георгі́й Вагарша́кович Арутюня́н (вірм. Գեորգի Վաղարշակի Հարությունյան; 4 липня 1960(19600704), Батумі, Аджарська АРСР, Грузинська РСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану та ВО «Свобода». Один із героїв Небесної сотні, Герой України[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 4 липня 1960 року у грузинському місті Батумі, де провів дитинство та юність. Згодом переїхав до України і з 1981 року постійно мешкав у Рівному. З 1987 по 1995 роки працював оператором очисних споруд комунального підприємства "Рівнеоблводоканал"[1]. За походженням — вірменин, отримав посвідку на проживання в Україні[2].

Від першого (фактичного) шлюбу є двоє повнолітніх дочок: Арутюнян Регіна Георгіївна (1991 р. н.) та Арутюнян Калапсі Георгіївна (1994 р. н.). У 2009 році одружився вдруге (офіційно). У 2012 році його дружина померла в Рівному, відтак тепер його трьохлітня донька Арутюнян Ашхен Георгіївна (2010 р. н.) залишилася круглою сиротою[2][3].

Участь у Євромайдані

[ред. | ред. код]

Тяжко поранений о 8:59 20 лютого 2014 пострілом біля Монумента Незалежності у Києві [4]. Куля ввійшла в ліву частину шиї і вийшла через праве плече. Тіло загиблого перенесено до Михайлівського Золотоверхого собору, згодом доставлено в Рівне каретою швидкої допомоги. На в'їзді до міста тіло Арутюняна зустріли понад 400 автомобілів рівненчан, які ескортом провели героя до центральної площі міста. Похований 23 лютого 2014 року на кладовищі «Нове» в м. Рівне. Прощальна панахида проходила в Рівненському облмуздрамтеатрі, де також, того ж дня, прощалися з ще двома загиблими з «Небесної сотні» — Валерієм Опанасюком та Олександром Храпаченком.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Admin (19 лютого 2016). Георгій Арутюнян | НЕБЕСНА СОТНЯ. НЕБЕСНА СОТНЯ: Герої не вмирають… (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  2. ↑ а б Трёхлетняя дочь погибшего активиста Георгия Арутюняна осталась круглой сиротой. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  3. ↑ Ким був рівнянин Георгій Арутюнян, який загинув на Майдані. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014. [Архівовано 2014-03-02 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Небесносотенці з Рівненщини // Революція Гідності. Війна. — Рівне, 2015. — С. 240—241
  5. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  6. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арутюнян_Георгій_Вагаршакович&oldid=46949681