Архара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище міського типу
Архара
рос. Архара


Координати 49°25′32″ пн. ш. 130°04′41″ сх. д.H G O

Країна Flag of Russia.svg Росія[1]
Область Амурська область
Район Архаринський район
Міське поселення Архара
Голова Бочкарьов Олександр Миколайович
Дата заснування 1911
смт з з 1950
Площа 14,4  км²
Висота центру 161 м
Населення 9744  (2010)
Густота населення 677  осіб/км²
Часовий пояс UTC+9
Телефонний код 41648
Поштовий індекс 676740
Автомобільний код 28
Код ЗКАТУ 10 205 551
GeoNames 2027487
Архара. Карта розташування: Росія
Архара
Архара
Архара (Росія)
Архара. Карта розташування: Амурська область
Архара
Архара
Архара (Амурська область)

Архара — селище міського типу, адміністративний центр Архаринського району Амурської області. Залізнична станція Архара, що належить до Транссибірської магістралі — найзахідніша станція Далекосхідної залізниці.[2] Населення на 2009 рік становить 9800 осіб. У склад муніципального утворення Архара входять також село Бон і залізничні станції Архара і Журавлі[3].

Географія[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Архари
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,6 3,5 13,8 21,2 24,8 26,5 26,0 20,5 12,6 4,7 0,2 12
Середня температура, °C −5,7 −4,8 0,0 9,0 15,7 19,3 20,9 20,2 15,0 8,1 1,8 −2,5 8
Середній мінімум, °C −8,8 −8 −3,4 4,2 10,3 13,9 15,4 14,5 9,5 3,7 −1,1 −5,2 3
Норма опадів, мм 43 38 33 40 44 60 61 45 41 41 43 47 536
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]

Селище засноване у 6 грудня 1911 року[4]. Вважається, що свою назву селище отримало завдяки генерал-губернатору Приамур'я Миколі Львовичу Гондатті. За іншою версією населений пункт названий на честь місця народження генерал-губернатора Східного Сибіру Миколи Миколайовича Муравйова, який отримав титул графа від імператора за приєднання Амурських земель згідно з договором, укладеним із Китаєм. Він народився у місті Архангельськ, яке в народі називають Архара.

За іншою теорією до 20 століття Архара носила назву «Ар-Біра», де евенкійське слово «арі» означало «протока між озер», а слово «Біра» — це позначення однієї з етнічних груп евенків «бірарів», але в цьому випадку слово «Біра» вживається в значенні «ріка», тобто річка, що має багато приток. У 20 столітті Ар-Біра отримує нову назву — Архара, де слово «хара», що пішло від евенкійського слова «Хара» позначає «житло». З точки зору тюркських мов Архара може мати й інший переклад. На якутській мові «арии» — масло, «хара» — чорний, а загальний переклад — чорне масло, тобто це означало, що в басейні річки Архара присутні виходи нафти.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1939[5]1959[6]1970[7]1979[8]1989[9]2002[10]2009[11]
58738738962710 85013 19210 8479816
2010[12]2011[13]2012[14]2013[15]2014[16]2015[17]2016[18]
9585955693989279912690448965
2017[19]2018[20]
88428728

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Навколо поселення розташована ботанічна пам'ятка природи: Зелена зона смт. Архара, створена у 1978 році.

У селищі є краєзнавчий музей, філіал Сучасної Гуманітарної академії, професійне училище № 15, три середні школи, одна музична школа, доросла і дитяча бібліотеки, залізнична бібліотека, стадіон «Юність» на 1200 місць. Будується новий православний храм «На честь новомучеників Російських».

На території селища встановлений пам'ятник Володимиру Леніну.

Промисловість[ред. | ред. код]

На території селища з 1947 по 1998 рік функціонував архаринський пивзавод «Пиво», роботу якого у 2002—2003 роках місцева влада намагалась відновити[21]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
  2. Транссиб-99: От Амура на запад. Архів оригіналу за 8 лютий 2008. Процитовано 25 травень 2011. 
  3. Закон Амурской области от 18 ноября 2005 г. N 91-ОЗ «Об установлении границ и наделении соответствующим статусом муниципального образования Архаринского района и муниципальных образований в его составе» (с изменениями от 29 октября 2007 г., 30 июня 2008 г.)[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. База данных «Территориальное устройство России». Архів оригіналу за 28 листопад 2010. Процитовано 14 вересень 2011. 
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  7. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  8. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  9. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  10. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  11. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  12. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов
  13. Амурская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2014 годов
  14. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16. 
  16. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02. 
  17. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06. 
  18. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (ru). Архів оригіналу за 2018-07-26. Процитовано 2018-07-25. 
  21. http://www.nubo.ru/pavel_egorov/books/arhara.html Мифы, вопросы и другие заметки о пивзаводах России. Архара.

Посилання[ред. | ред. код]