Археанакт Великий
| Археанакт Великий | |
|---|---|
| Народився |
бл. 540 до н. е. Горгіппія |
| Помер |
бл. 470 до н. е. Пантікапей |
| Національність | давній грек |
| Титул | архонт Боспору |
| Термін | 480—470 роки до н.е. |
| Попередник | засновано |
| Рід | Археанактіди |
| Батько | Семанд? |
| Діти | Перісад[d] |
Археанакт Великий (*Αρχαιανακτ, бл. 540 до н. е. — бл. 470 до н. е.) — архонт і засновник Боспорського царства у 480—470 до н. е. роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Основні відомості містяться в праці Діодора Сицилійського. Предки Археанакта за різними відомостями походили з міст Мілет або Мітилена (о. Лесбос). Також вказується місто Сіген біля Іліона[1]. Більшість дослідників схильні до першого варіанту, оскільки є давні згадки про представника знатного мілетського роду Археанакта. Напевне родич або прямий нащадок останнього Семанд разом із мілетянами і еолянами з Лесбосу перебрався на узбережжя Чорного моря, де став ктістом (засновником) колонії Гермонасси. З часом саме це місто було стає одним з провідних міст.
Панування[ред. | ред. код]
Припускається, що Археанакт був сином Семандра. Завдяки високому статусу родини з часом стає архонтом Гермонасси. З огляду на провідне становище рідного міста серед міст Боспору Кімерійського зумів утворити загальнобоспорську сіммахію (військовий союз).
Більшість дослідників вважають, що Археанакт спочатку обіймав посаду жерця цього бога. Завдяки цьому до 480 року до н. е. зумів провести об'єднання й стати архонтом усього Боспору, ставши релігійним лідером боспорської амфіктіонію (міста Гермонасса, Тірітака, Корокондама, Пантікапей, Фанагорія, Мірмекій, Кепи, Порфмій) навколо храму Аполлона. Проте напевне мав неабиякі військові таланти та звитяги у війнах з оточуючими племенами сіндів.
Втім Боспорська держава являла більш своєрідну конфедерацію або федерацію під орудою Гермонасси. З часом Археанакт переносить столицю до колонії Пантікапею, який починає активно розбудовувати. Завдяки цьому навіть вважається засновником цього міста. Розпочав посилення своєї влади та централізацію з огляду на небезпеку з боку скіфів Кримського півострова. Разом з тим вимушений був зважати на вплив зборів демосу та місцевих знатних родів. Десь у середині 470-х років до н. е. уклав з західними сіндами антискіфський союз.
Почав карбувати власну срібну монету з написом APOL (на честь Аполлона). Сприяв економічному піднесенню боспорських міст, встановивши союзницьку стосунки з Афінами та Делоським морським союзом, утвореним у 478 році до н. е. Це сприяло мирному проходженню боспорських суден Дарданеллами до Малої Азії (зокрема іонійських міст) до безпосередньо Еллади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Спаський Г. Босфор Кімерійський з його древностями й достопам'ятностями, стор 43 [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Шелов-Коведяев Ф. В. История Боспора в VI—V вв. до н. э. // Древнейшие государства на территории СССР М.: Наука, 1985. 264 с.
- Зинько В.Н. Археанакт, Аспург, Гилон, Митридат, Перисад I, Перисад II, Перисад III, Перисад V, Притан, Сатир I, Сатир II, Селевк I, Спарток I, Спарток II, Спарток III // Греки в истории Крыма. Краткий биографический справочник. Симферополь, 2000. С. 121, 123, 143, 206, 219-221, 228, 236, 241-242.
- Jochen Fornasier, Burkhard Böttger, Das Bosporanische Reich. Zabern, Mainz 2002. ISBN 3-805-32895-8
- Борисова В.С Боспорские Археанактиды в отечественной историографии // Из истории античного общества. Н. Новгород, 2003. Вып. 8. C. 14-23.
- Tolstikov V.P. Panticapaeum II Ancient Greek Colonies in the Black Sea. Thessaloniki, 2003. Vol. 2. P. 707—759.
- Завойкин A.A. Образование Боспорского государства. Археология и хронология становления территориальной державы. Автореферат докт. ист. наук.– М., 2007