Архипов Анатолій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анатолій Архипов
Особові дані
Повне ім'я Анатолій Семенович Архипов
Народження 3 липня 1925(1925-07-03) (94 роки)
  с. Лужки, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
1945 СРСР «Крила Рад» (Москва)
1946 СРСР «Трудові резерви» (Москва) 17 (0)
1947—1952 СРСР ВПС (Москва) 79 (1)
1953 СРСР БО (Тбілісі)
1953—1956 СРСР «Торпедо» (Москва) 49 (1)
1956—1957 СРСР «Металург» (Днп.) 43 (2)
1958 СРСР «Шахтар» (Кадіївка) 27 (5)
1959 СРСР ОБО (Тбілісі)
Тренерська діяльність**
1961 СРСР «Авангард» (Кривий Ріг) тренер
1962 СРСР «Балтика» тренер
1963—1964 СРСР «Авангард» (Тернопіль) тренер
1965—1966 СРСР «Авангард» (Тернопіль)
1967 СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ) тренер
1968 СРСР «Зірка» (Кіровоград)
1969—1972 СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ) тренер
1972—1973 СРСР «Таврія» тренер
1974 СРСР «Зірка» (Кіровоград) тренер
1974 СРСР «Металург» (Липецьк)
1976 СРСР «Хімік» (Новомосковськ)
1979—1980 СРСР «Металург» (Запоріжжя) тренер
1982—1983 СРСР «Фрунзенець» (Суми)
1984 СРСР «Колос» (Нікополь) тренер
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анатолій Архипов
Народився 3 липня 1925(1925-07-03) (94 роки)
с. Лужки, РРФСР, СРСР
Позиція нападник, тренер
Проф. клуби ВПС (Москва)
Ігрова кар'єра 1946 — 1951

Анато́лій Семе́нович Архи́пов (3 липня 1925, с. Лужки[1], Скопинський повіт, Рязанська губернія, РРФСР, нині — Михайлівський район, Рязанська область, Росія) — радянський футболіст і хокеїст. Майстер спорту СРСР. По завершенні кар'єри гравця працював футбольним тренером. Заслужений тренер Української РСР

Життєпис[ред. | ред. код]

У дитинстві грав у хокей з м'ячем, в юнацькій команді московського «Динамо». Партнерами по команді були відомі в майбутньому хокеїсти Юрій Тарасов і Борис Кулагін. У 1944 році став гравцем московських «Крил Рад», одночасно граючи в хокей (на позиції правого нападника) і у футбол (на позиції захисника). У 1946 році на запрошення Анатолія Тарасова став гравцем московського клубу з хокею з шайбою ВПС МВО, продовжуючи брати участь у змаганнях в двох видах спорту. Виступаючи разом з такими хокеїстами, як Всеволод Бобров і Віктор Шувалов, у 1950 і 1951 роках став чемпіоном СРСР з хокею з шайбою. Водночас у вищій лізі чемпіонату СРСР з футболу виступав за московські команди «Трудові резерви» і ВПС.

Закінчивши кар'єру хокеїста, зосередився на футболі. У 1953 році став гравцем московського «Торпедо», того ж року вигравши «бронзу» чемпіонату СРСР. Провівши потім ще 2 сезони за «автозаводців», 1956 року на запрошення колишнього одноклубника Миколи Морозова перейшов у дніпропетровський «Металург», що в той час виступав у класі «Б». Кольори «Металурга» захищав протягом двох років, після чого зіграв сезон за кадіївский «Шахтар». Деякий час грав у тбіліському «ОБО», після чого завершив виступи.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У 1961 році працював тренером у криворізькому «Авангарді», а наступного року — в калінінградській «Балтиці». Потім тренував тернопільський «Авангард», зокрема в 1965—1966 роках — як головний тренер.

У 1967 році став тренером дніпропетровського «Дніпра», а наступного року призначений старшим тренером кіровоградської «Зірки». Пропрацювавши в Кіровограді рік, в 1969 році повернувся в «Дніпро», на посаду тренера в штабі Валерія Лобановського, а пізніше — начальника команди.  У 1971 році, після виходу «Дніпра» у вищу лігу чемпіонату СРСР, отримав звання заслуженого тренера УРСР.

З 1972 року працював на посаді тренера сімферопольської «Таврії», а потім у запорізькому «Металургу» й нікопольському «Колосі», а також як головний тренер у липецькому «Металургу», новомосковському «Хіміку» та сумському «Фрунзенці»

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

В хокеї[ред. | ред. код]

У футболі[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]