Архітектура в стилі мудехар в Арагоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Архітектура в стилі мудехар в Арагоні
Mudéjar Architecture of Aragon *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Cimborrio Mudéjar Catedral de Teruel.png

Архітектура в стилі мудехар в Арагоні
40°20′38″ пн. ш. 1°06′25″ зх. д. / 40.34389000000000181° пн. ш. 1.10722000° зх. д. / 40.34389000000000181; -1.10722000Координати: 40°20′38″ пн. ш. 1°06′25″ зх. д. / 40.34389000000000181° пн. ш. 1.10722000° зх. д. / 40.34389000000000181; -1.10722000
Країна Іспанія
Тип Культурний
Критерії iv
Об'єкт № 378
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1986 (10 сесія)
Внесено зміни 2001

CMNS: Архітектура в стилі мудехар в Арагоні на Вікісховищі

Архітектура в стилі мудехар в Арагоні — це естетична течія у стилі мудехар з центром в Арагоні (Spain), яка була визнана Світовою спадщиною ЮНЕСКО та представлена рядом будівель.

Опис[ред.ред. код]

Хронологія арагонського мудехару простягається від 12-го до 17 сторіччя та включає понад сто архітектурних пам'яток, розташованих переважно у долинах річки Ebro, її притоки Халон та притоки останньої Хілока. На цій території проживала велика кількість населення маврського походження, хоча багато з них номінально були християнами. Їх називали мудехари або мориски, вони значною мірою зберігали традиції декоративно-ужиткового мистецтва та рідко використовували камінь як будівельний матеріал.

Перші зразки арагонського мудехару мають два походження: з одного боку, королівська палацова архітектура, яка доповнила та змінила палац Альхаферія, за рахунок збереження ісламської орнаментальної традиції, а з другого — традиція, яка розвивала романську архітектуру з використанням не каменю, а цегли, з орнаментами місцевого іспанського походження. Приклади другого типу можна побачити у церквах міста Дарока, які були розпочаті з каменю, але закінчені у 13-му ст. цегляними панелями в стилі мудехар.

З будівельної точки зору, архітектура в стилі мудехар в Арагоні переважно використовує функціональні схеми цистерціанської готики, але з деякими відмінностями. Контрфорси часто відсутні, особливо у апсидах, для яких характерно мати восьмикутний план з товстими стінами, що можуть витримати тиск даху і які забезпечують простір для підкреслення цегляних орнаментів. З іншого боку, контрфорси часто присутні по боках нав, де деколи закінчуються баштами, наприклад у Базиліки Пресвятої Діви Марії на Стовпі (Сарагоса). Можуть бути бокові каплиці, неочевидні зовні. Церкви приходів (такі як церква Святого Павла (Сарагоса)) чи малих міст переважно не мають поділу на нефи, однак місце для додаткових вівтарів виділено каплицями між контрфорсами нав. Для таких бокових каплиць характерні закриті галереї або ándite (проходи), вікна з яких виходять і назовні, і в середину будівлі. Таку споруду часто називають церква-фортеця, прототипом якої ймовірно є церква міста Монтальбан.

Як правило найбільше прикрашені дзвіниці, форма яких була запозичена у ісламського мінарету: чотирикутна у плані з центральним простінком, чиї простори були заповнені сходами, як в мінаретах Альмохадів. Зверху чотирикутника розміщувалась багатокутна вежа. Деякі дзвіниці були восьмикутними.

Світова спадщина ЮНЕСКО[ред.ред. код]

Дзвіниця церкви в Утебо.

1986 року ЮНЕСКО оголосило весь комплекс в стилі мудехар в місті Теруель Світовою спадщиною[1], а у 2001 році вона була розширена іншими пам'ятками в стилі арагонського мудехару:

Код Назва Місце Рік включення Координати
378-001 Вежа, дах та купол собору Пресвятої Діви Марії в Медіавілла Теруель 1986 40°20′37″ пн. ш. 1°06′25″ сх. д. / 40.343861° пн. ш. 1.107194° сх. д. / 40.343861; 1.107194
378-002 Вежа та церква Святого Петра Теруель 1986 40°20′33″ пн. ш. 1°06′22″ сх. д. / 40.342556° пн. ш. 1.106333° сх. д. / 40.342556; 1.106333
378-003 Вежа церкви Святого Мартіна Теруель 1986 40°20′39″ пн. ш. 1°06′33″ сх. д. / 40.344167° пн. ш. 1.109278° сх. д. / 40.344167; 1.109278
378-004 Вежа церкви Святого Спасителя Теруель 1986 40°20′31″ пн. ш. 1°06′28″ сх. д. / 40.341972° пн. ш. 1.108000° сх. д. / 40.341972; 1.108000
378-005 Апсида, клуатр та вежа Колегіальної церкви Діви Марії Калатаюд 2001 41°21′14″ пн. ш. 1°38′42″ сх. д. / 41.354056° пн. ш. 1.645056° сх. д. / 41.354056; 1.645056
378-006 Приходська церква Святої Текли Сервера-де-ла-Каньяда 2001 41°25′58″ пн. ш. 1°44′08″ сх. д. / 41.432972° пн. ш. 1.735806° сх. д. / 41.432972; 1.735806
378-007 Церква Святої Марії Тобед 2001 41°20′18″ пн. ш. 1°24′01″ сх. д. / 41.338500° пн. ш. 1.400528° сх. д. / 41.338500; 1.400528
378-008 Мудехарські фрагменти палацу Альхаферія Сарагоса 2001 41°39′23″ пн. ш. 0°53′48″ сх. д. / 41.656472° пн. ш. 0.896750° сх. д. / 41.656472; 0.896750
378-009 Вежа і церква Святого Павла Сарагоса 2001 41°39′21″ пн. ш. 0°53′10″ сх. д. / 41.656083° пн. ш. 0.886111° сх. д. / 41.656083; 0.886111
378-010 апсида, приход та купол Ла Сео Сарагоса 2001 41°39′16″ пн. ш. 0°52′32″ сх. д. / 41.654694° пн. ш. 0.87556° сх. д. / 41.654694; 0.87556

Основні пам'ятки[ред.ред. код]

alfiz та емаль в стилі мудехар 15-го ст., мавританська архітектура палацу Альхаферія.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Gonzalo Borrás Gualis, Mudejar art in Teruel, Teruel Studies Institute, 1990. ISBN 84-86982-22-7.

Посилання[ред.ред. код]