Архітектурні пам'ятки Києво-Могилянської академії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комплекс споруд НаУКМА. Вид з боку Контрактової площі

Архітектурні пам'ятки Києво-Могилянської академії — ансамбль історичних і культурних пам'яток 16—18 століть, розташовані на території містечка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Університет було відновлено на історичній території Київської братської школи і Києво-Могилянської академії в 1991 році на підставі розпорядження Голови Верховної Ради України[1]. Весь архітектурний ансамбль Братського монастиря входить до комплексу пам'яток Державного історико-архітектурний заповідника «Стародавній Київ».

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятка Зображення Збудовано Опис
Бурса Nab hreshyatycka str 27 02.JPG 1778, 1811 Будівлю, що тепер є одним з навчальних корпусів НаУКМА, було збудовано за проектом випускника Києво-Могилянської академії Івана Григоровича-Барського. Початково сплановано як одноповерховий гуртожиток (бурса), де проживали студенти старої академії. В 1811 році після пожежі було добудовано другий поверх. Будинок складається з трьох об'ємів — центрального і двох бічних. Висунуті бічні крила утворюють курдонер перед центральним входом, який підкреслено портиком доричного ордера[2].
Староакадемічний корпус НаУКМА Старий корпус Києво-Могилянської академії.JPG 1704, 1740-ві Будівлю закладено Іваном Мазепою у 1703 році на території Братського монастиря як будинок для Академії. Вже 1704 року будівництво було закінчено, а 1739 року за наказом митрополита Рафаїла Заборовського добудувано ще два поверхи для класів філософії та богослов'я, а також Конґреґаційну залу для студентських диспутів і загальноакадемічних зібрань. Сьогодні тут розміщена Дослідницька бібліотека НаУКМА, відділ книгозберігання, фонд колекцій та рідкісних видань, науковий архів, Докторська школа НаУКМА[3]. Приміщення потребує нагальних капітальних ремонтно-реставраційних робіт.
Циркульний корпус НаУКМА Будинок з крамницями, Києво-Могилянська академія, Контрактова площа, 3.JPG 1756-1759 Одна з основних будівель Контрактової площі, в основі якої — двоярусна мурована дзвіниця, збудована архітектором С. Д. Ковніром у 1756-59 роках на місці надбрамної дерев'яної дзвіниці Богоявленського собору. У 19-20 ст. відбулося кілька добудов і фундаментальних переробок. 1899 р. зведено перший поверх будівлі, що використовувався під торгові ряди, за п'ять років добудовано другий поверх, а у 1953 р. — третій[4].
Будинок Галшки Гулевичівни Cerkiev sv duch 07.JPG 17 ст. Одна з найдавніших будівель Подолу. Точна дата будівництва невідома. Існують різні версії щодо первісного функціонального призначення споруди. За однією з них, це був житловий будинок, можливо той самий, який подарувала 1615 р. Київському братству Галшка Гулевичівна, перетворений пізніше на поварню. За другою — це колишня трапезна, зведена за Петра Могили і згадана Павлом Алеппським. Згідно з третьою — будівля відразу призначалася для поварні. 1811 постраждала від пожежі, відновлена 1824-26 архітектором А. Меленським у класицистичних формах. Фасади втратили первісний декор. Окремий хід веде у глибокий підвал із склепіннями[5].У 2007 році завершено реставрацію, тепер розміщюється музей НаУКМА, проводяться культурні заходи.
Сонячний годинник Сонячний годинник. Північний бік.JPG 18 ст. Сконструйований наприкінці 18 ст. викладачем академії французом Брульоном для занять з астрології. Є «старшим братом» сонячних годинників, розміщених у верхній частині фонтану Самсон. Належить до сонячних годинників вертикального типу. Цегляний, у вигляді колони доричного ордера, на невеликому квадратному п'єдесталі. Її увінчує баня, яка завершується шпилем з флюгером. Посередині колони — вертикальні металеві циферблати з розграфленням, цифруванням і вертикальними фігурними пластинками-гномонами. Тінь, яка падає від пластинки на циферблат, показує сонячний час, який можна перевести і на сучасний декретний час[6].
Церква Святого Духа (Трапезна) Трапезна з церквою Святого Духа, Григорія Сковороди, 2-а.JPG 17 ст. Закладена на початку 30-х років 17 ст. Петром Могилою як навчальне приміщення для колеґіантів. Неофіційно називалась «Конґреґаційною», оскільки служила для академічних зібрань. Також тут була й трапезна. У 20-х роках 19 ст. перебудована архітектором А. Меленським за принципом кругової прибудови. У 2005–2007 роках відбулась повна реконструкція приміщення[7].
Будинок ігумена Братського монастиря Корпус настоятеля. Фасад..JPG 18 ст. Офіційна резиденція ректора Академії, що був одночасно ігуменом Братського монастиря, збудовано за Касіяна Мехницького. Автор проекту 1781 року наразі не встановлений. У 20-х роках XIX ст. за проектом архітектора А. Меленського здійснено перебудову, яка не зберегла первинне планування[8]. Пам'ятка перебуває у катастрофічному стані.
Келії Братського монастиря BIONIC University Opening Ceremony..JPG 1823 Одноповерховий корпус збудовано у 1823 році. 1879 року за проектом архітектора В.Ніколаєва добудовано другий поверх.
Новий академічний корпус Корпус академічний новий. Фасад.JPG 1822-1825 Споруджено архітектором А.Меленським для Київської духовної семінарії. Триповерховий корпус містив навчальні аудиторії та квартири викладачів, на третьому поверсі був гуртожиток студентів духовної академії. 1846 року за проектом архітектора П.Спарро було добудовано додаткові приміщення. у 1863-64 роках корпус ще раз перебудовано у стилі пізнього класицизму. На фронтоні внутрішнього входу, була намальована розкрита Біблія. Представники військово-морського училища переробили зображення на свою емблему — якір із гаслом «Партия — ум, честь и совесть народа». Після відродження КМА будівлю відремонтували, але зображення залишили. Нині тут розташовуються факультети, філологічна бібліотека, адміністративні служби[9].
Благовіщенська (Конґреґаційна) церква Корпус академічний старий Благовіщенська церква.JPG 1732 Добудована до Староакадемічного корпусу 1732 року за проектом українського архітектора німецького походження Й. Г. Шеделя як домова церква для спудеїв Києво-Могилянської академії. Освячена 1 листопада 1740 року митрополитом Рафаїлом Забаровським, який і замовив реконструкцію корпусу. Церква являє собою прямокутну залу у східному кінці академічного корпусу. Споруда сильно постраждала під час пожежі 1811 року. Тільки 1824 року її відбудував А.Меленський. Храм закрито разом з Духовною академією у 1918—20 роках. Під час Другої світової війни снарядом зруйновано баню. Реставраційні роботи проведені 1950 і 1970 роках. За радянської влади у Старому академічному корпусі була філія Центральної наукової бібліотеки[10]. Після того, як будівлю було передано відновленій КМА, церкву відновлено, належить УПЦ-КП.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Онищенко Є. І. Воскресіння академії: спогади про відродження Києво-Могилянської академії та його учасників. — К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2004. — С.12.
  2. Анатолій Артемов, Сергій Білокінь. Бурса київської академії кін. 18-поч. 19 ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С. С.. Вулиці Києва. Процитовано 14 березня 2015 року. 
  3. Ганна Трегуб (28 січня 201). Історія небайдужості з часів воєн і пожеж. газета Дзеркало тижня. Процитовано 14 березня 2015 року. 
  4. Братський монастир. Дзвіниця (не збереглася) (с. XVIII, п. XIX ст.). ОКО : архітектурно-краєзнавчий сайт про Україну. Процитовано 25 березня 2015 року. 
  5. Лосицький Ю. Поварня Братського монастиря: питання атрибуції // Пам'ятки України. — 2014. — Спецвипуск (197). — С. 50-57
  6. Хижняк З. І. Історія Києво-Могилянської академії / З. І. Хижняк, В. К. Маньківський. — Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2003
  7. Церква Святого Духа (Трапезна). ОКО : архітектурно-краєзнавчий сайт про Україну. Процитовано 25 березня 2015 року. 
  8. Будинок ігумена, 1781. Звід Історїї Памяток Києва. Процитовано 20 квітня 2015 року. 
  9. Новий академічний корпус. НаУКМА. Процитовано 25 березня 2015 року. 
  10. Люта Т. Рафаїл Заборовський та Києво-Могилянська академія // Пам'ятки України: історія та культура. -К.:Національне газетно-журнальне видавництв. — 2014. -№ 11.-С.42-49

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл. / упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 59-63.
  2. Горбенко Є. В. Києво-Могилянська академія: архітектурний нарис. — Київ: КМ «Academia», 1995. — 55 с.
  3. Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи // Вперше опубліковано: Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. — Київ: АртЕк, 2003. — С. 36-44.
  4. Сидорчук Т. М. Історико-архітектурні пам'ятки Києво-Могилянської академії: збереження та музеєфікація / Таїса Сидорчук // Жовківські читання 2015 : збірник статей третьої наукової конференції «Музей в сучасному світі» (26-27 серпня 2015 р.). — Львів: РАСТР-7, 2015. — С. 123—130.PDF