Архієпархія Руана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Rouen rues jnl 4.jpgСобор Пресвятої Діви Марії, Руан, Франція
Обряд Латинський
Головне місто Руан
Країна Франція Франція
Дата заснування III століття
Площа єпархії 4 228 км²
Населення єпархії 851 000 чол.
Число католиків 688 000 чол.
Доля католиків 80,8 %
Карта античної архієпархії Руана
Вид руанського собору

Архієпархія Руана (лат. Archidioecesis Rothomagensis) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Руан, Франція. Архієпархія Руана поширює свою юрисдикцію на округ Руан та округ Дьєпп. Кафедральним собором архієпархії Руана є церква Пресвятої Діви Марії.

Історія[ред.ред. код]

Руанська єпархія була створена у III столітті. В Руанському соборі зберігаються списки єпископів Руана Liber Eburneus (початок X століття) й Liber Niger (1079). Відповідно до Liber Eburneus першим єпископом Руана був святий Меллоній. Liber Niger та більш пізні списки називають першим єпископом Руана Ніказія. У IV столітті єпископом Руана був друг святих Мартіна Турського та Павліна Ноланського святий Віктрицій, який написав трактат про шанування мощів De Laude Sanctorum й вирушив проповідувати християнство до Англії.

У V–VI століттях єпархія Руана була зведена в ранг архієпархії. У VI столітті єпископом Руана був святий Претестат, який 557 року був вигнаний з Руана франкським королем Хільперіком I. 584 року Претестат повернувся в Руан та згодом, 24 лютого 586 року, був зарізаний біля вівтаря за наказом королеви Фредегонди.

744 року єпископ Грімон отримав від Папи Римського Захарія паллій. У VIII столітті святий Ремігій першим у Франції запровадив у своїй архієпархії латинський обряд, замість галліканського обряду, що вживався раніше.

В XI столітті архієпископ Маурилій боровся з ученням Бернарда Турського, що поширилось в Руані. 1160 року в Руані почалось будівництво кафедрального собору, який у подальшому пережив численні пожежі. У 13301338 роках архієпископом Руана був П'єр Рожер — майбутній папа Климент VI. 1371 року Святий Престол звільнив настоятеля Руанського собору від світської й духовної влади руанського архієпископа.

16 квітня 1562 року під час релігійних війн гугеноти захопили Руан та спустошили багато міських церков. 26 жовтня того ж року Руан було звільнено від протестантів.

Після початку Великої французької революції руанський архієпископ кардинал Домінік де ла Рошфуко залишив Францію. 29 листопада 1801 року, після конкордату з Францією, папа Пій VII видав буллу Qui Christi Domini, відповідно до якої передав частину території руанської архієпархії єпархіям Версаля, Евре та Бове. 6 липня 1714 року архієпархія Руана передала частину своєї території єпархії Гавра.

Нині архієпископи Руана мають титул примаса Нормандії, який було підтверджено після суперечок з Ліоном папою Калікстом III у 1457 та 1468 роках.

Ординарії архієпархії[ред.ред. код]

  • святий Ніказій (250–260);
  • святий Меллоній (260 — 22.12.311);
  • святий Авіціаній (314 — 2.12.325);
  • святий Северій (? — 341);
  • Євсевій (344–346);
  • Марцелліній (366–385);
  • Петро (385–393);
  • святий Віктрицій (393–417);
  • Іннокентій (418–426);
  • святий Еводій (426);
  • Сильвестр (433);
  • Майсон (450);
  • святий Герман (461);
  • Крешенцій (480);
  • святий Годард (490–525);
  • святий Флавій (533–541);
  • святий Еводій II (542 — 8.10.550);
  • святий Претестат Руанський (550 — 24.02.586);
  • Меланцій (589–601);
  • Ідульф (602–626);
  • святий Роман (631 — 23.10.639);
  • святий Одон (641 — 24.08.684);
  • святий Ансберт (684 — 9.02.695);
  • Гриффон (696–713);
  • Роланд (713–720);
  • святий Уго I (722 — 9.04.730);
  • Ратберт (730–734);
  • Грімон (744–745);
  • Ранфред (745–753);
  • святий Ремігій (753–772);
  • Майнард (772–799);
  • Гілберт (800–828);
  • Рагноард (828–837);
  • Гомбальд (838 — 5.01.849);
  • Павло (850–855);
  • Гуанілон (855 — 18.09.869);
  • Адалард (871–872);
  • Рікульф (872–875);
  • Іоанн (876–888);
  • святий Леон з Байонни (? — 889) — призначений єпископом Байонни;
  • Гуттон (889–910);
  • Франкон (912–919);
  • Гонтард (919–942);
  • Уго II OSB (942–989);
  • Роберт II (990–1037);
  • Можер (1037–1055);
  • святий Маврилій (1055 — 9.08.1067);
  • Жан де Авранш (серпень 1069 — 9.09.1079);
  • Гільйом Бонн-Ам (1079 — 9.02.1110);
  • Жоффрей ле Бретон (1111 — 28.11.1128);
  • Гу де Бов'є (1129 — 11.11.1164);
  • Ротру (1165 — 26.11.1183);
  • Готьє де Кутанш (17.12.1184 — 16.11.1207);
  • Робер Пулан (23.08.1208 — 4.05.1222);
  • єпископ Тібо д'Ам'єн (4.09.1222 — 25.09.1229);
  • Моріс (20.07.1231 — 10.01.1235);
  • кардинал П'єр де Комю (4.04.1236 — 28.05.1244) — призначений єпископом Альбано;
  • Ед Клемент (30.03.1245 — 5.05.1247);
  • Ед Ріго (березень 1248 — 2.07.1275);
  • Гільйом де Флавакур (1276 — 6.04.1306);
  • Бернар де Фаргіс (4.06.1306 — 5.05.1311) — призначений архієпископом Нарбонни;
  • Жіль Оселін де Монтагю (5.05.1311 — 24.06.1318);
  • Гільйом де Дюфор (січень 1319 — 24.11.1330);
  • кардинал П'єр Роже де Бофор-Тюренн (14.12.1330 — 18.12.1338) — обраний папою римським під іменем Климента VI;
  • Еймері Гуно (15.02.1339 — 17.01.1343);
  • Ніколя Роже (31.01.1343 — 3.04.1347);
  • Жан де Маріньї (14.05.1347 — 27.12.1351);
  • кардинал П'єр де ла Фор (8.02.1352 — 23.12.1356);
  • Гільйом де Флавакур (18.01.1357 — 1.05.1359);
  • кардинал Філіп д'Аленсон (3.07.1359 — 27.08.1375) — призначений патріархом Єрусалима та архієпископом Оша;
  • кардинал П'єр де ла Монтре (27.08.1375 — 20.12.1375);
  • Гільйом де Лестранж (22.12.1375 — березень 1389);
  • Гільйом де В'єнн (29.03.1389 — 18.02.1407);
  • Жан д'Арманьяк (26.02.1407 — 22.09.1408);
  • Луї д'Аркур (29.07.1409 — 19.11.1422);
  • кардинал Жан де ла Рошталі (26.07.1423 — 1431) — апостольський адміністратор;
  • Гу дес Орж (26.01.1431 — 19.08.1436);
  • кардинал Луї де Люксембург (24.10.1436 — 18.09.1443);
  • Рауль Руссель (31.01.1444 — 31.12.1452);
  • кардинал Гільйом д'Естутвіль (20.04.1453 — 22.01.1483);
  • Робер де Круамаре (14.03.1483 — 18.07.1493);
  • кардинал Жорж Амбуаз (21.04.1494 — 25.05.1510);
  • кардинал Жорж II д'Амбуаз (8.08.1511 — 25.08.1550);
  • кардинал Карл I де Бурбон (3.10.1550 — 9.05.1590);
  • кардинал Карл II де Бурбон-Вандом (9.05.1590 — 50.07.1594);
  • кардинал Карл III де Бурбон (26.03.1597 — 1.12.1604);
  • кардинал Франсуа де Жуаєз (1.12.1604 — 23.08.1615);
  • Франсуа де Герлей де Шампваллон (23.08.1615 — май 1651);
  • Франсуа II де Герлей де Шампваллон (23.05.1651 — 2.01.1671) — призначений архієпископом Парижа;
  • Франсуа де Руель де Медаві (24.08.1671 — 29.01.1691);
  • Жак-Ніколя де Кольбер (29.01.1691 — 10.12.1707);
  • Клод-Маре д'Обінь (27.02.1708 — 22.04.1719);
  • Арман Базен де Бесон (18.09.1719 — 8.10.1721);
  • Луї де ла Вернь де Трессан (14.02.1724 — 18.04.1733);
  • кардинал Ніколя-Шарль де Соль-Таванн (18.12.1733 — 10.03.1759);
  • кардинал Домінік де ла Рошфуко (2.06.1759 — 22.09.1800);
  • кардинал Етьєн-Юбер де Камбасере (9.04.1802 — 24.10.1818);
  • Франсуа де П'єр де Берні (30.07.1819 — 4.02.1823);
  • кардинал Густав-Максимільєн-Жуст де Крой-Сольре (4.07.1823 — 1.01.1844);
  • Луї-Марі-Едмон Бланшар де Байлью (17.06.1844 — 27.01.1858);
  • кардинал Анрі-Марі-Гастон Бойснорман де Бонешо (20.02.1858 — 28.10.1883);
  • кардинал Леон-Бенуа-Шарль Томас (10.11.1883 — 9.03.1894);
  • кардинал Гільйом-Марі-Роман Сурр'є (15.05.1894 — 16.06.1899);
  • Едмон-Фредерик Фузе (7.12.1899 — 20.12.1915);
  • кардинал Луї-Ерне Дюбуа (13.03.1916 — 13.09.1920) — призначений архієпископом Парижа;
  • П'єр-Флоран-Андре дю Буа де ла Віллерабль (16.12.1920 — 28.06.1936);
  • кардинал П'єр Петі де Жульвіль (7.08.1936 — 10.12.1947);
  • кардинал Жозеф-Марі Мартен (11.10.1948 — 6.05.1968);
  • Андре Пальє (6.05.1968 — 6.05.1981);
  • Жозеф Марі Луї Дюваль (6.05.1981 — 16.10.2003);
  • Жан-Шарль Марі Дескуб (25.03.2004 — дотепер).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]