Арциз (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Арциз

Одеса-Застава I — Арциз
Арциз — Ізмаїл
Арциз — Березине
Одеська залізниця
Одеська дирекція
м. Арциз

Вокзал станції Арциз
Вокзал станції Арциз
45°59′46″ пн. ш. 29°25′22″ сх. д. / 45.99611° пн. ш. 29.42278° сх. д. / 45.99611; 29.42278Координати: 45°59′46″ пн. ш. 29°25′22″ сх. д. / 45.99611° пн. ш. 29.42278° сх. д. / 45.99611; 29.42278
Рік відкриття 1913 (107 років)
Тип дільнична
Колій 7
Платформ 1
Тип платформ(и) бокова
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 755
Відстань до Одеси-Головної, км 180
Відстань до Ізмаїлу, км 107
Код станції 403905 ?
Код «Експрес-3» 2208490 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе
Арциз. Карта розташування: Одеська область
Арциз
Арциз

Арци́з — вузлова дільнична залізнична станція Одеської дирекції Одеської залізниці на розгалуженні ліній Одеса-Застава I — Арциз, Арциз — Ізмаїл та Арциз — Березине (частково діюча). Розташована в середмісті Арциза Одеської області між станціями Гнаденталь (9 км), Березине (35 км) та Давлет-Агач (16 км).

Від станції Арциз відгалужуються лінії на Давлет-Агач і Березине. Раніше шлях йшов на Басарабяску, але у 1997 році частину ділянки розібрали на кордоні з Молдовою, таким чином зробивши гілку тупиковою[1].

На станції розташоване локомотивне депо.

Історія[ред. | ред. код]

Дільницю Басарабяска — Аккерман почали будувати у 1913 році за рахунок підприємців, щоб з'єднати залізницю Бессарабії з Одесою. 1913 року на побудованій дільниці відкрили станцію Арциз, а разом з нею й локомотивне депо з майстернями. Швидкість будівництва залізниці також була обумовлена потребою постачання військ Російської імперії на Румунський фронт. У 1921 році територію зайняла Румунія, а залізницю «перешила» на європейську колію 1435 мм.

З початком Другої світової війни, у 1940 році, на ці землі прийшла радянська влада, і залізнична колія знову була «перешита» на широку колію 1520 мм. Через війну в рекордний термін від станції Арциз була побудована залізнична лінія до Ізмаїла, відтоді станція є вузловою — єдина в усьому регіоні. 23 серпня 1943 року при відступі німецьких військ станція була повністю знищена підірваними вагонами з боєприпасами та пальним.

У 1999 році через відсутність вантажопотоку і аварійний стан колії на ділянці Березине — Басарабяска було демонтовано близько 20 км залізничних колій на території України (Одеська залізниця) і майже 1,5 км — на території Молдови (Молдовська залізниця).

Залізничники України і Молдавії планували розпочати влітку 2016 року реалізовувати проект будівництва залізничної ділянки Березине — Басарабяска і розпочати капітальний ремонт колії дільниці Арциз — Березине, але роботи так і не розпочалися через відсутність фінансування. Орієнтовна вартість робіт з української сторони становила 300 млн гривень[2].

У травні 2017 року було заплановано знайти паритетне фінансування, щоб вкладати не тільки українські бюджетні гроші, а і європейські гранти під цей проект[3].

30 липня 2017 року, під час засідання українсько-молдовської робочої групи з питань транспорту, яке відбулося в Кишиневі, Молдова підтвердила проведення відновлювальних робіт на своїй ділянці протяжністю 2,2 км. Вже складено кошторис попередньої вартості будівництва верхньої будови колії, а також акти по відновленню сегмента перегону Басарабяска — Березине. Крім того, що згідно із поправками до двосторонньої угоди, умови регулювання міжнародних перевезень вантажів між двома країнами на двосторонній і транзитної основі будуть послаблені. Зміни повинні бути остаточно затверджені під час Міжурядової комісії, яка відбудеться у вересні 2017 року в Одесі[4].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняється нічний швидкий поїзд «Дунай» сполученням Київ-Пасажирський — Ізмаїл, в складі якого курсує вагон безпересадкового сполучення Київ-Пасажирський — Березине[5].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)


Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]