Аршакіди (царі Парфії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аршакіди (пехл. Aršakid; грец. Ἀρσακίδαι; лат. Arsacidae; перс. Aškānīān) — царська династія, що правила у стародавній Парфії. Часто йменується в історіографії Пехлевідами (від парф. pahlav — букв. «парфянин/парфянський»).

Сучасний стан досліджень[ред. | ред. код]

Тривалий час серед дослідників історії Парфії та власне династійної історії Аршакідів домінували наступні думки:

  • 14.04.247 р. до н. е. Аршак І прийняв царський титул, започаткувавши нову династію та еру Аршака (Аршакідів);
  • наслідком походу Селевка ІІ Каллініка 231 р. до н. е.[1] було виникнення Парфії та визнання її Селевкідами;
  • після нетривалого правління Аршака І влада перейшла до його брата Тірідата І, який власне й розбудував державу, що згодом стане Парфянською імперією.[2]

Останнім часом було винайдено та проаналізовано велику кількість нумізматичного[3][4] та епіграфічного[5] матеріалу, який дав підстави для наступних констатацій:

  1. фундатор династії — Аршак з племені (а)парнів, представник незаможнього та нешляхетного роду, ватага загону, прийняв (отримав на загальних зборах (?)) титул каран (пехл. karān — автократор), перетворивши його на пожиттєвий та спадковий;[6]
  2. йому наслідував його син Аршак (II),[7] й успадкування влади по прямій лінії нащадками Аршака I тривало до Мітрідата II включно;
  3. праонук Аршака I Мітрідат — перший з Аршакідів прийняв титул цар (грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ)[8] та власне перший з Аршакідів правив як повністю незалежний правитель, передавши незалежне Парфянське царство своїм наступникам;
  4. по смерті Мітрідата II владу у Парфії узурпували представники іншої гілки цієї династії — нащадки брата Аршака I на ім'я Тірідат;
  5. власне Тірідат ніколи не був очильником парнів, й сюжети щодо його панування та досягнень — лише вигадки його нащадків, які було ретрансльовано в античній літературі;
  6. під великим питанням лишається історичність початкової дати аршакідської ери — 247 р. до н. е., хоча це жодним чином не змінює офіційну хронологію ери Аршакідів.[9]

Ранні Аршакіди та Ера Аршака[9][ред. | ред. код]

З наразі відомого нумізматичного та епіграфічного матеріалу відомо, що протягом II ст до н. е. парфянами правили прямі нащадки Аршака I. На остраконах зі Старої Ніси (Міхрдаткірта), згадано «Аршака царя, сина онука Аршака» (остракон N 2-L). Наймовірніше у цьому остраконі згадано власне Мітрідата I, за часів якого Стару Нісу було захоплено парфянами, та який перший з Аршакідів назвав себе царем.

Окремо слід зазначити, що титулатура (а)парнських династів між Аршаком I, який називає себе грец. αὐτοκράτωρ / пехл. kāran (напис арам. krny[10]), та Мітрідатом I, який, як вже зазначалося, називає себе великим царем (грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ), взагалі невідома, ані з нумізматичних, ані з епіграфічних джерел. Це дало підстави для припущення, що між 209 р. до н. е. та початком правління Мітрідата I правителі парнів були у певній (від абсолютної до номінальної за різними гіпотезами) залежності від Селевкідів, час від часу роблячи спроби її позбутися.

До часів Мітрідата I гіпотетично відносять й іншу подію, а саме запровадження ери Аршакідів, яка бере початок з 14/15 квітня 247 р. до н. е.[11] За подальшою традицією в цей день Аршак І у Асааці (сучасний Буджнурд (?)) отримав царський титул та на його честь було запалено священну царську ватру зороастрійців. Слід зауважити, що наразі невідомо жодних переконливих підтверджень належності парнів до зороастризму чи хоча б його поширення у суспільстві цих кочовиків принаймні до межі II—I ст.ст. до н. е. Отже, найбільше, що могло відбутися (грунтуючись на сучасному рівні досліджень) у 247 р. до н. е. — на загальних народних зборах у Асааці (а)парни проголосили Аршака І караном (автократором). Але, як зазначалося, висловлено й іншу думку:

«… найраніші випадки використовування аршакідської — це 152/1 р. до н. е. (PEDN 2673)… в IV—III ст.ст. до н. е., ані у ахеменідському Ірані, ані у Хорезмі династичні ери не були відомими … парни… вели відлік часу лише за поколіннями…
На користь того, що парфяни тривалий час не мали власної династійної ери, свідчить й те, що остракон № 2-L, на відміну від інших документів зі Старої Ніси, датовано ще не за аршакідською ерою, а за пануванням «Аршака царя, сина онука Аршака». Враховуючи, що обидва остракони — № 2-L та PEDN 2673 — відносяться до панування Мітрідата I, логічно припустити, що саме за його часів під селевкідським впливом й було започатковано аршакідську еру

Можливо, що Мітрідат, який належав до третьої генерації парфянських правителів після Аршака І, встановив початковий рік нової ери, відрахувавши 90 років (3 генерації * 30 років) від свого часу. Тоді найімовірнішою датою введення нової ери буде 157 р. до н. е.»[9]

Аршакіди після Міхрдата ІІ[ред. | ред. код]

Подальша історія Аршакідів (починаючи з останніх років Міхрдата (ІІ) та до останніх років боротьби за трон між братами Валгашем та Артабаном) перетворилася на одну майже безперервну війну за владу між різними претендентами-Аршакідами, їхніми спільниками з парфянської знаті, змовами, заколотами, зрадами та вбивствами. Саме стан внутрішньої перманентної війни дав можливість розглядати середньовічним арабським історикам цей час як «історію малих правителів» чи у сучасній історіографії порівнювати тогочасну Парфію з Західною Європою часів феодального роздрібу.[12] За визначенням одного з найвідоміших дослідників історії Парфії Н. К. Дібвойза — «…ім'я „Аршак“ перетворилося на волан, яким перекидалися претенденти, реальна влада яких була незначною…»[2] В решті решт, за згоди та підтримки парфянської еліти, Аршакідів було усунуто від влади в Парфії фундатором нової династії Ардаширом Папаканом — представником власне перського жрецького (маги) роду.

Представники династії Аршакідів ще певний час правили в інших царствах, які свого часу були у залежності від Парфії, — Аршакуні Великої Вірменії, Іберії та Албанії. Нащадками Аршакідів, за вірменськими джерелами, вважали себе царі алан-маскутів.

Парфянські династи та інші представники династії Аршакідів[13]
ім'я ім'я пар-
фянською
роки правління[14] зображення примітки
Аршак (I) Aršak бл. 247 (чи бл. 240[9]) — 211 Coin of Arsaces I of Parthia.jpg представник нешляхетного роду, очоливший плем'я парнів та прийнявший титул (можливо наділений цим титулом загальними зборами) kāran (автократор — грец. ΑΡΣΑΚΟY арам. krny / грец. ΑΡΣΑΚΟY ΑΥΤΟΚΡΑΤΟΡΟΣ). Мав брата Тірідата, який не був правителем парнів, але нащадки якого захопили владу після Мітрідата II
Аршак (II) 211—191 Pdc 24587.jpg син Аршака I
Фріапат Friapāt 191 — 176 ХХХ[15] син Аршака II
Фраат (I) Frahāt 176 — 171 ХХХ син Фріапата; підкорив племена мардів
Мітрідат (I) Mihrdāt бл. 171 — 132[16] Mithradatesi.jpg син Фріапата, «Аршак цар, син онука Аршака»; близько 166 р. до н. е. перший з Аршакідів прийняв титул грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Фраат (II) Frahāt 132[16] — 127 PhraatesIICoinHistoryofIran.jpg син Мітрідата I загинув у битві з саками. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΘΕΟΠΑΤΟΡΟΣ
Артабан (I чи II) Artabān бл. 127 — 124 Artabanosi.jpg небіж Фріапата помер від поранень після війни з тохарами. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΦΙΛΑΔΕΛΦΟY
Аршак[17] 126 — 122 ? син Фріапатака (онука Тірідата, брата Аршака І), цар Мідії, Аррану та Іберії, претендент на верховну владу
Аршак[17] 122 — 121 ? син Артабана I, загинув у битві з мідійцями
Мітрідат (II) Mihrdāt бл. 123 — 88 Pdc 24601.jpg син Артабана I, з близько/до 109/108 р. до.н. е., після перемоги над сакаравлами та залучення їх до Парфянської держави на досить «пільгових» умовах (рід Сурена (правителі саків) оголошено другим після Аршакідів) прийняв титул «цар царів». Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩN ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΕΠIΦΑNOYΣ
Готарз (I) Gōtarz бл. 95 — 90 GotarzesICoinHistoryofIran.jpg Заколотник, сатрап Вавілону. Фактично царював як незалежний володар. Онук Фріапатака, в свою чергу онука Тірідата, брата Аршака І. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ ΑΡΣΑΚΟΥ ΘΕΟΠΑΤΟΡΟΣ ΝΙΚΑΤΟΡΟΣ
Аршак[17] бл. 80 заколотник, претендент на владу
Аршак[17] бл. 80 — 70 заколотник, претендент на владу, можливий син Мітрідата II. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY AYTOKPATOPOΣ ΦΙΛOΠATOPOΣ ΕΠIΦΑNOYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Ород (I) Urūd бл. 90 — 80 Orodesi.jpg Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΕΠIΦΑNOYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Санатрук Sanatrūk бл. 77 — 70 Sinatrukes.jpg Онук Фріапатака, онука Тірідата, брата Аршака І, брат (?) Готарза. ймовірний представник (заручник) роду Аршакідів у сакаравлів. Узурпував владу за їхньої допомоги. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΘΕΟΠΑΤΟΡΟΣ NIKATOPOΣ
? -- бл. 77 — 66 один з заколотників/претендентів на владу, можливо син Мітрідата II
Фраат (III) Frahāt бл. 70 — 57 PhraatesIIICoinHistoryofIran.jpg син Санатрука, вбито синами Мітрідатом та Ородом. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΦΙΛΟΠΑΤΟΡΟΣ ΕYΕΡΓΕΤΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
? -- 66 — 63 заколотник та претендент на владу
Мітрідат (III) Mihrdāt бл. 57 — 54 MithridatesIII.jpg вбито братом Ородом. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩN ΜΕΓΑΛΟY ΑΡΣΑΚΟY ΕΠIΦΑNOYΣ ΔΙΚΑΙΟY ΘΕΟY EYΠATOPOΣ (KAI) ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Ород (II) Urūd бл. 57 — 38 Orodesii.jpg узурпував владу за допомоги сакаравлів. Вбито сином Фраатом. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ / ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩN ΑΡΣΑΚΟY YPΩΔOY
Пакор (I) Pakūr бл. 39 Coin of Pacorus I of Parthia.jpg був оголошений наступником Орода II, але загинув у війні з римлянами.
Фраат (IV) Frahāt 38 — 2 Phraatesiv.jpg поширив владу на зах. частину Бактрії. Вбито дружиною Музою Парфянською та сином Фраатаком. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Тірідат (I чи II) Tiridāt 31 — 30; 26 — 25 ймовірно син Мітрідата III, заколотник та узурпатор, після поразки втік до Риму. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ / ΦΙΛΟΡΩΜΑΙΟΥ
Мітрідат Mihrdāt 12 — 9 ймовірно нащадок Мітрідата III, заколотник
Фраатак Frahāt 2 до н. е. — 4 Coin of the Parthian king Phraataces and of Musa.jpg звинувачено в інцесті з матір'ю-співправителькою Музою Парфянською та вбито обох. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Ород (III) Urūd 4 — 6 OrodesIIICoinHistoryofIran.jpg вбито внаслідок змови. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Вонон (I) Vonūn 8 — 12 Vonones I the Arsacid.jpg після заколоту втік до східних провійнцій Риму, де його й було вбито у 19 р. Титулатура на монетах грец. (ав.) ΒΑΣΙΛΕΥΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΟΝΩΝΗΣ (рев.) ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Артабан (II чи III) Artabān 12 — 38 Artabanosii.jpg Аршакід по матері. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΑΡΣΑΚΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΝΙΚΙΦΟΡΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ / ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕ[ΩΝ] ΑΡΤΑ
Тірідат (II чи III Tiridāt 35 — 36 ХХХ узурпатор, після поразки втік до Риму.
Вардан (I) Vardān 40 — 47 VardanesICoinHistoryofIran.jpg захопив Бактрію та частину царства Гондофара після смерті останнього близько 46 р. Вбито внаслідок змови. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ; кхар. maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa
Готарз (II) Gōtarz 40 — 51 GotarzesII.jpg тривалий час після смерті батька Артабана III вів війну з братом Варданом; можливо, причетний до змови проти останнього, вбито внаслідок змови. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ / ΒΑΣΛΙΕΩΣ ΒΑΣΛΙΕΩΝ ΑΡΣΑΝΟΙ ΥΟΣΚΕΚΑΛ ΟΥΜΕΝΟΣΑ ΡΤΑΒΑΝΟΥ ΓΩΤΕΡΖΗΣ
Вонон (II) Vonūn 51 Vononesii.jpg За правління своїх старших братів Вардана I і Готарза II Вонон був царем Мідії.
Вологез (I) Valgāš 51 — 78 VologasesI.jpg син Вонона II, безкомпромісно боровся за залишками еллінізму у Парфії. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY ΕYΕΡΓΕΤΟY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Вардан (II) Vardān 55 — 58 Vardanesii.jpg син Вологеза I, заколотник
Пакор (II) Pakūr бл. 78 — 105 PacorusII.jpg молодший син Вологеза I, наступник, передав владу брату Хозрою. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΠΑΚΟΡΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Вологез (II) Valgāš 77 — 80 VologasesIICoinHistoryofIran.jpg старший син Вологеза I, заколотник. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟY OΛAΓACOY ΔΙΚΑΙΟY ΕΠΙΦΑΝΟYΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Артабан (III чи IV) Artabān бл. 80 — 90 один з заколотників/претендентів на владу, син Вологеза I, правив у Селевкії. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΑΡΤΑΒΑΝΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Вологез (III) Valgāš 105 — 147 Vologases III.jpg син Вологеза II, заколотник, узурпатор, правив переважно східними територіями. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΟΛΑΓΑΣΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Хозрой (I) Xusraw 109 — 129 OsroesICoinHistoryofIran.jpg
Мітрідат (IV) Mihrdāt бл. 129—140 Mithridates IV of Parthia.jpg Титулатура на монетах: арам. mtrdt MLK' (Мітрідат цар)
Вологез (IV) Valgāš 147 — 191 VologasesIV.jpg син Мітрідата IV, після тривалого роздрібу об'єднав усю Парфію. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΟΛΑΓΑΣΟΥ ΔΙΚΑΙΟΣ ΕΠΙΦΑΝΟΥ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ / арам. wlgŝy MLK' (Валгаш цар)
Хозрой (II) Xusraw бл. 190-их рр. OsroesII.jpg цар Мідії, заколотник в останні роки Вологеза IV. Титулатура на монетах: арам. ḥwsrw MLK' (Хозрой цар)
Вологез (V) Valgāš 191 — 208 VologasesV.jpg син Вологеза IV. Титулатура на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΟΛΟΓΑΣΟΥ ΔΙΚΑΙΟΣ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Вологез (VI) 208 — 228 Vologases VI .jpg син Вологеза V, початок нових династійних суперечок з братом Артабаном, в решті решт обох братів й усю династію Аршакідів знищено Ардаширом Сасанідом. Титулатура на монетах: грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΟΛΟΓΑΣΟΥ ΔΙΚΑΙΟΣ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ
Артабан (IV чи V) Artabān 216 — 224 Artabanusiv.jpg син Вологеза V, заколотник, початок нових династійних суперечок з братом Вологезом, в решті решт обох братів й усю династію Аршакідів знищено Ардаширом Сасанідом. Легенда на монетах: арам. 'rtbnw MLK' (Артабан цар)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. власне датування цієї військової акції Селевка ІІ є дискусійним; запропоновано декілька різних дат
  2. а б (англ.) Neilson C. Debevoise. A Political History of Parthia. Chicago. University of Chicago Press, 1938.
  3. перш за все найінформативнішим є відомий Буджнурдський скарб, захований близько 209 р. до н. е., у якому знайдено, описано та систематизовано більш як 900 монет тільки Аршака І (близько 60 одиниць) та Аршака ІІ (інші), на жодній з цих монет немає титулатури ΒΑΣΙΛΕΩΣ: (англ.) Sellwood D. G. An Introduction in the Coinage of Parthia . L., 1980.
  4. (англ.) THE DAVID SELLWOOD COLLECTION OF PARTHIAN COINS.
  5. перед усім це стосується остраконів зі Старої Ніси (Міхрдаткірта), більшість з майже 3000 наразі відомих одиниць яких є господарчими документами, але деякі мають написи, що розкривають певні аспекти династійної історії ранніх Аршакідів; цьому масиву документів присвячено велику кількість наукових праць, предмету стосується наступна: (англ.) Livshits V.A. Three New Ostraca Documents from Old Nisa. Ērān ud Anērān. M. Compareti, P. Raffetta, G. Scarcia (eds.). Venice, 2006.
  6. монети Аршака І(англ.)
  7. монети Аршака ІІ(англ.)
  8. монети Міхрдата І (англ.)
  9. а б в г (рос.) А. С. Балахванцев. Политическая история ранней Парфии. Институт востоковедения РАУ. 2018
  10. тут і далі написи арамейським письмом наведено у транслітерації
  11. (англ.) The «Arsacid» era. Encyclopaedia Iranica.
  12. (рос.) Риза Ша‘бани. Краткая история Ирана. СПб., Петербургское Вос­то­ко­ведение, 2008.
  13. у заголовок винесено нейтральне визначення династ тому, що протягом часу титулатура правителів Парфії щонайменше двічі змінювалася
  14. в наведеній таблиці прийнято датування, яке застосовано на сайті Parthia.com (посилання нижче); альтернативні дати виділено курсивом, та мають додаткові посилання. Окремо слід зауважити, що переважна кількість наведених дат є умовними, вони можуть змінюватися з накопиченням інформації
  15. ХХХ — позначено відсутність наразі відомих монет цих династів
  16. а б (фр.) E. Dabrowa. Les aspects politiques et militaires de la conquete parthe de la Mezopotamie. Electrum. Kraków. 2005.
  17. а б в г династійне, справжнє невідоме

Додатково[ред. | ред. код]

Аршакіди (царі Парфії)

Аршак I ПарфянськийАршак II ПарфянськийАртабан IФріяпатій (Пріапат)Фраат IМітрідат I ПарфянськийФраат IIАртабан IIМітрідат II ПарфянськийГотарз IОрод IНевідомі правителі ПарфіїСанатрук ПарфянськийФраат IIIОрод IIМітрідат III ПарфянськийФраат IVФраат VМуза ПарфянськаОрод IIIВонон IАртабан IIIТрдат IIIВардан IГотарз IIВонон IIВологез IВологез IIПакор IIАртабан IVВологез IIХосрой (Ороз)Мітрідат IVВологез IIIВологез IVВологез VАртабан V