Арш Григорій Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арш Григорій Львович
Григорий Львович Арш
Народився 21 листопада 1925(1925-11-21)
Архангельськ, РРФСР, СРСР
Помер 15 вересня 2017(2017-09-15) (91 рік)
Москва, Росія
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Історичний факультет Санкт-Петербурзького державного університету[d]
Нагороди
Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни I ступеня

Арш Григорій Львович (21 листопада 1925, Архангельськ15 вересня 2017, Москва) — російський історик, балканіст, медієвіст-візантиніст, декан історичного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[1], співробітник Інституту слов'янознавства РАН, почесний доктор Афінського університету (2005)[2].

Біографія[ред.ред. код]

Григорій Львович Арш народився 1925 року в Архангельську. Учасник бойових дій з липня 1943 по липень 1944 року. У складі військ Степового фронту брав участь у Курській битві, у складі 1-й Білоруського фронту — у боях за звільнення Білорусі. Був поранений, за бойові заслуги нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 1-й ступеня і медалями[3].

Після закінчення війни 1951 року закінчив Ленінградський університет фахівцем в області загальної історії. Кілька років працював учителем у школі в Ленінграді, потім вступив до аспірантури Інституту історії АН СРСР.

1959 року захистив кандидатську дисертацію за темою: «Деякі питання історії Південної Албанії кінця XVIII — початку XIX ст.» До того часу став провідним у СРСР фахівцем з історії Албанії. Глибоке знання албанської мови та літератури, різноманітних історичних джерел надавали його працям фундаментальність і всебічність у викладі історії Албанії та російсько-албанським зв'язків від Середньовіччя до нового і новітнього часу. Григорій Львович Арш — автор історії Албанії, яка вийшла окремим розділом семитомної серії колективних монографій «Міжнародні відносини на Балканах», підготованих Інститутом слов'янознавства РАН.

Блискуче знання не лише Албанії, але й загалом Балканського регіону спонукало ще в 1960-х роках Григорія Арша зайнятись вивченням історії Греції. Значну увагу історик приділив національно-визвольній війні проти Османської імперії 1821—1829 років. Завдяки введенню нових архівних дипломатичних документів, Григорію Аршу вдалось відтворити комплексну картину подій на Балканському півострові в першій половині XIX століття.

1969 року Григорій Львович Арш захистив в Інституті слов'янознавства та балканістики АН СРСР докторську дисертацію на тему «Етерістський рух в Росії. Визвольна боротьба грецького народу на початку XIX ст. і російсько-грецькі зв'язки», яка була видана 1970 року у вигляді монографії і донині залишається хрестоматією періоду Грецької революції. Останні з робіт науковця присвячені питанням національної самосвідомості греків діаспори на початку 19 століття, філеллінізму тощо. Численні праці Арша перекладені албанською, грецькою, англійською, французькою та іншими європейськими мовами.

Один з важливих напрямків діяльності науковця — публікація документів з російських архівів, присвячених історії Албанії, Греції та російсько-балканських зв'язків, зокрема листування Олександра Іпсіланті. Він веде активну педагогічну роботу, керує аспірантами.

Помер 15 вересня 2017 року у Москві[4].

Основні монографії[ред.ред. код]

  • «Коротка історія Албанії» (М., 1965)
  • «Албанія та Епір в кінці XVIII — початку XIX ст. (Західно-балканські пашалики Османської імперії)» (М., 1963)
  • «Коротка історія Албанії. З найдавніших часів до наших днів» (М., 1992)
  • Албанія//«Міжнародні відносини на Балканах»
  • «Этеристское движение в России» (М., 1970)
  • «Иоаннис Каподистрия и греческое национально-освободительное движение 1809—1822» (Москва, 1976)
  • «Каподистрия и Россия (1809—1822)», (Санкт-Петербург, 2003)

Основні статті[ред.ред. код]

  • «До питання про національну самосвідомість греків у переддень революції 1821—1829 рр..»//Грецький світ XVIII — XX ст. у нових історичних дослідженнях — М., 2006
  • «Російський державний філеллінізм XVIII століття»//Від Середньовіччя до Нового часу. М, 2006
  • «Грецька революція 1821—1829 рр. люди і події»//Історія та сучасність. М, 2008

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]