Перейти до вмісту

Аріабхата (супутник)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аріабхата
Штучний супутник Землі Аріабхата
Основні параметри
Повна назвагінді आर्यभट्ट
COSPAR ID1975-033A Редагувати інформацію у Вікіданих
ОрганізаціяISRO
ВиготівникІндія Індія
ОператорІндійська організація космічних досліджень і розробок[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штучний супутникЗемлі
Дата запуску19 квітня 1975 року, 7:30 UTC[2]
Ракета-носійКосмос-3М
КосмодромСРСР Капустин Яр
Схід з орбіти11 лютого 1992 року
Маса360 кг[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орбітальні дані
Нахил орбіти50,6 градусів
Період обертання96,46 хв
«Аріабхата» на радянських марках

Аріабхата (гінді आर्यभट्ट) — перший індійський штучний супутник Землі[4]. Супутник був запущений 19 квітня 1975 року з радянського космодрому в Астраханській області "Капустин Яр" за допомогою ракети-носія "Космос-3М". Аріабхата був побудований ISRO і запущений Радянським Союзом в рамках радянської програми "Інтеркосмос", яка забезпечувала доступ до космосу для дружніх держав.

Запуск

[ред. | ред. код]

Супутник був запущений Індією 19 квітня 1975 року[4] з Капустиного яру за допомогою ракети-носія «Космос-3М». Його побудувала Індійська організація космічних досліджень (ISRO)[5]. Запуск став результатом угоди між Індією та Радянським Союзом під керівництвом Удупі Рамачандра Рао, підписаної в 1972 році. Це дозволило СРСР використовувати індійські порти для відстеження кораблів і запуску суден в обмін на запуск різних індійських супутників[6].

19 квітня 1975 року Аріабхата вийшов на орбіту з апогеєм 619 км і перигеєм 563 км та кутом нахилу до площини земного екватору 50,7 градусів. Супутник був побудований для проведення експериментів з рентгенівської астрономії, аерономії та фізики Сонця. Космічний корабель являв собою 26-гранний багатогранник, з діаметром 1,4 метри. Всі грані (крім верхньої і нижньої) були покриті сонячними елементами. Збій в електропостачанні зупинив експерименти після чотирьох днів, тобто 60 орбітів навколо Землі, і всі сигнали від космічного корабля були втрачені через п'ять днів його роботи[7]. Мейнфрейм космічного корабля залишався активним до березня 1981 року. Супутник увійшов в атмосферу Землі 10 лютого 1992 року через розпад орбіти.

Спадщина

[ред. | ред. код]
  • Супутник названий на честь індійського астронома і математика V століття Аріабхати[6].
  • Супутник був зображений на зворотній стороні індійських банкнот в дві рупії з 1976 до 1997 року.
  • Супутник був зображений на поштовій марці СРСР 1984 року разом з двома іншими індійськими супутниками Bhaskara I та Bhaskara II.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20091027104057/http://geocities.com/hari_ghk/arya.htm
  2. ↑ McDowell, Jonathan. Launch Log. Jonathan's Space Page. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 22 січня 2014.
  3. ↑ https://space.skyrocket.de/doc_sdat/aryabhata-1.htm
  4. 1 2 "Aryabhata" in The New Encyclopædia Britannica.
  5. ↑ Four sheds in Bengaluru and one big dream: How India’s 1st satellite took form.
  6. 1 2 Harvey, Brian (2000). The Japanese and Indian space programmes : two roads into space. London [u.a.]: Springer [u.a.] с. 133. ISBN 1-85233-199-2.
  7. ↑ Jha, Martand (17 квітня 2020). Aryabhata: Remembering India's first satellite. The Interpreter. Процитовано 31 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аріабхата_(супутник)&oldid=47631662