Аріапейт (цар скіфів)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Аріапейт грец. Ἄριαπείθης | |
|---|---|
| Династія | Паралати |
| Держава | Скіфська орда |
| Титул | цар |
| Форма влади | автократія з елементами теократії |
| Попередник | невідомо |
| Наступник | Скіл |
| Роки правління | перша третина VI ст. до н. е. |
| Біографічні дані | |
| Рік народження | невідомо |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | невідомо |
| дружина |
неназвана еллінка з Істрії, неназвана донька Терея Одриського, Опойя |
| Діти | Скіл, Октамасад, Орік |
Аріапейт (грец. Ἄριαπείθης; ~480 — ~460) — скіфський династ, батько Скіла, Октамасада та Оріка[1].
За Геродотом, довіреною особою Аріапейта в Ольвії був елін Тімн[2]. Від скіфської жінки Опойї Аріапейт мав сина Оріка, від неназваної елінки з Істрії — Скіла, який згодом став його наступником. Октамасад був народжений неназваною донькою Терея Одриського.
Під час панування Аріапейта, яке умовно може бути датоване 480-460-ми рр. до н. е., відбулися такі події:
- встановлення скіфського протекторату над Ольвією[3] (висловлена думка має опонентів);[4]
- утворення релігійного та політичного об'єднання полісів під главенством Археанактидів у східній Тавриці (Діодор Сицилійський, XII. 31.1);[5]
- встановлення відносин з новоутвореним Одриським царством (вищезгаданий династичний шлюб з донькою першого царя одрисів Терея);[6]
- протистояння скіфів та агатірсів, під час якого Аріапейта «підступно» вбив цар агатірсів Спаргапейт.[7]
Перелічені вище події є підставою для гіпотези, що під час свого панування Аріапейт переглянув та впорядкував відносини Скіфії в першу чергу з грецькими полісами, а, згодом, і з сусідніми варварськими «царствами».[8][9]
Етимологія імені Аріапейт[ред. | ред. код]
грец. Ἄριαπείθης < скіф. arya-paiϑah- < авест. *aírya-paesah- — укр. «окраса аріїв».[10]
Аріапейт в повідомлені Геродота (Історія, IV)[ред. | ред. код]
- 76. …Проте мені розповів Тімн (2), представник Аріапейта…[11]
- 78. Багато, навіть дуже багато років після того, таке саме сталося з Скілом, сином Аріапейта. Отже, в Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл. Він народився від матері істріянки(1), а не від тамтешньої жінки, і його мати навчила його еллінської мови та еллінської грамоти. Згодом, за деякий час Аріапейта підступно вбив Спаргапейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіфянкою і від неї народився Орік, син Аріапейта.[12]
Примітки. Джерела. Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Тут і далі Геродот цитується за виданням: Геродот. Історії в 9 книгах. К.: Наукова думка, 1993
- ↑ уривки з Мельпомени далі за текстом
- ↑ (рос.)Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I в. до н. э. — Москва: Наука. 1989
- ↑ Оглядово:(рос.)Крыжицкий С. Д. О двух тенденциях в исследовании проблем греко-варварского взаимодействия в Нижнем Побужье VI—V вв. до н. э. // Античный мир и варвары на Юге России и Украины. — Москва-Киев-Запорожье. 2007
- ↑ (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. // ВДИ, 1947
- ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 80
- ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 78
- ↑ (нім.)Vinogradov Ju. G. Die historische Entwicklung der Polis des nőrdlichen Schwarzmeergebites im 5 Jh.v.Chr. // Chiron. 1980. Bd. 10. S. 65 ff.
- ↑ (рос.)Виноградов Ю. Г. Полис в Северном Причерноморье // Античная Греция. Т. 1. — Москва, 1983. С. 398 и сл.
- ↑ (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
- ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 76 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 76
- ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 78 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 78
|
| ||||||||||||||||