Аріф Гаджили
| Аріф Гаджили азерб. Arif Hacılı | |
|---|---|
| азерб. Arif Mustafa oğlu Hacılı | |
.jpg) азерб. Arif Hacılı Аріф Гаджили | |
| Башкан партії Мусават | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 27 вересня 2014 |
| Попередник | Іса Гамбар |
| Народився |
22 січня 1962 (62 роки) Юхари Тала, Азербайджанська РСР |
| Відомий як | журналіст |
| Країна | СРСР і Азербайджан |
| Національність | Азербайджанець |
| Alma mater | Q16414329? |
| Політична партія | Мусават |
| Діти | 2 сини |
| Рідня |
Батько: Мустафа Гаджиєв Мати: Західа Гаджиєва |
| Релігія | Іслам |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Аріф Гаджили — азербайджанський політичний діяч. Був одним із лідерів Народного руху в Азербайджані, депутатом азербайджанського парламенту, Державним Радником Республіки. Є лідером опозиційної партії Мусават.[1]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Аріф Гаджили народився 22 січня 1962 року у селі Юхари Тала в Закатальскому районі. Батько — Мустафа Гаджиєв працював учителем, мати — Західа Гаджиєва була домогосподаркою.[2]
Отримав вищу освіту у Бакинському державному університеті за спеціальністю «Журналістика». У молодості працював редактором на місцевому радіо, а також був депутатом місцевої ради.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Початок[ред. | ред. код]
Після листопадових мітингів 1988 року у Баку приєднався до Народного руху.
У 1989 році у Закаталі був одним із засновників та лідером місцевого осередку Народного фронту Азербайджану. У 1990 році був обраний Народним депутатом Азербайджану. У першому ж своєму виступі вимагав, аби замість радянського прапору над парламентом вивісили триколірний прапор Азербайджану, а також вимагав прибрати бюст Леніна з парламенту, чим викликав обурення комуністичної більшості у парламенті. Аріф Гаджили був одним із 43 депутатів, які у 1991 році голосували проти збереження СРСР. Також він був одним із 10 депутатів, які разом із Абульфазом Ельчибеєм 10 днів тримали голодування, вимагаючи незалежності Азербайджану. У 1991 році став депутатом Міллі Меджлісу. У тому ж році був головою верховного меджлісу НФА.
Під час президентства Абульфаза Ельчибея був Державним Радником Республіки з питань кадрової політики та керівником Продуктової комісії. Відіграв велику роль у подоланні продовольчої кризи. Організовував оборону міст Агдере, Фузулі, Кубадли, Агдам, а також брав безпосередню участь у боях під час Карабаської війни.
В опозиції[ред. | ред. код]
Після повстання 4 червня був одним із політиків, які продовжували підтримувати Абульфаза Ельчибея. У 1992 році увійшов у комітет відновлення партії Мусават. У 1994 став секретарем з виборів партії, потім секретарем з організаційних питань, потім — заступником голови партії. З 2006 року був керівником центрального апарату партії.
У період з 1998 до 2000 років багато разів був затриманий і заарештований за участь в опозиційних мітингах.
Аріф Гаджили керував передвиборчою кампанією партії Мусават на парламентських виборах 2000 року та президентських 2003. Згідно з заявами ПАРЄ та ОБСЄ, вибори пройшли із масовими порушеннями.[3] Опозиціонери вважають, що перемогу здобув саме лідер партії Мусават Іса Гамбар (13,97 % голосів, згідно з офіційними результатами).[4][5] 16 жовтня 2003 після мітингу проти фальсифікації виборів Аріф Гаджили був заарештований на 5 років. Внаслідок тиску правозахисників був амністований у 2005 році. Після звільнення балотувався до парламенту за 110 округом у місті Закатала. Йому вдалося набрати більше 10000 голосів, проте результати виборів на окрузі були анульовані і він не потрапив до парламенту.
У 2009 році в Азербайджані пройшов референдум щодо дозволу одній особі займати посаду президента більше, ніж два терміни. Аріф Гаджили керував групою «Республіканці», яка виступала проти таких змін до Конституції.[6]
Як основного організатора мітингів 12 березня та 2 квітня 2011 року його заарештували на 2,5 роки. Як і минулого разу, його було амністовано під тиском правозахисників.[7]
Amnesty International двічі визнавав Аріфа Гаджили в'язнем сумління.[8][9] Крім цього, він двічі виграв справу у Європейському суді щодо незаконного ув'язнення у 2003 році та анулювання результатів виборів 2005 року.[10]
На президентських виборах 2013 року керував передвиборчою кампанією єдиного кандидата від опозиції Джаміля Гасанлі.
27 вересня 2014 року загальні збори партії Мусават вибрали його башканом партії.[11]
У грудні 2015 висловився за активізацію роботи ГУАМ на тлі російсько-турецького конфлікту, долучивши до роботи в організації Туреччину.[12]
Позиція щодо Криму[ред. | ред. код]
Після початку анексії Криму Росією Аріф Гаджили спробував в'їхати на півострів «з метою ознайомлення із ситуацією на місці та отримання інформації із першоджерел», проте в Махачкалі його зняли з поїзду Баку-Київ та депортували до Азербайджану.[13] За словами самого Аріфа Гаджили,
Проблема Криму не є регіональним питанням. Крим сьогодні на передній лінії боротьби між авторитаризмом і демократією. Партія «Мусават» підтримує демократію у цій боротьбі і знаходиться поряд із Кримом та Україною[14]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Підтримував товариські стосунки із Джохаром Дудаєвим.[15]
- Має тісні зв'язки із лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим.
- Племінник Аріфа Гаджили Айхан Гаджибейлі працює журналістом у зоні АТО.[16][17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Arif Hacılı Müsavat Partiyasının yeni başqanı oldu. [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.] musavat.com, 27.09.2014. (аз.)
- ↑ ARİF HACILIYA AĞIR İTKİ ÜZ VERDİ[недоступне посилання з червня 2019] musavat.com, 30.05.2012. (аз.)
- ↑ Итоги выборов в Азербайджане. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Выборы в Азербайджане: порядок восстановлен, оппозиция не признает победу Алиева. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕРЕВОРОТ В АЗЕРБАЙДЖАНЕ [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «RESPUBLİKAÇILAR» TƏŞVİQAT QRUPUNA İMZA VƏRƏQƏLƏRİ VERİLDİ (аз.)
- ↑ ARİF HACILI AZADLIĞA BURAXILDI [Архівовано 23 червня 2012 у Wayback Machine.] mediaforum.az, 22.06.2012. (аз.)
- ↑ AZERBAIJAN PRISONER OF CONSCIENCE RELEASE CAN'T DISGUISE FREEDOM OF SPEECH CRACKDOWN [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Amnesty International: Azerbaijan [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ CASE OF HAJILI v. AZERBAIJAN [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Новый башган партии «Мусават» — Ариф Гаджилы [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Конфлікт між Росією та Туреччиною є шансом, щоб відновити ГУАМ. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Нежелательные иностранцы. Что члены антироссийской партии «Мусават» собирались делать в Крыму? [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ариф Гаджилы: В Крыму идет борьба между авторитаризмом и демократией. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Bir şəklin tarixçəsi — Cövhər Dudayev Azərbaycanda [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (аз.)
- ↑ Müsavatçı Ukraynada ruslara qarşı döyüşür — Açıqlama/Yenilənib. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Ayxan Hacıbəylidən təkzib [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (аз.)
| |||||||
|
