Асамоа Г'ян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Асамоа Г'ян
Асамоа Г'ян
Асамоа Г'ян у 2014 році
Особисті дані
Повне ім'я англ. Asamoah Gyan
Народження 22 листопада 1985(1985-11-22) (36 років)
  Аккра, Гана
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Прізвисько Baby Jet
Громадянство Flag of Ghana.svg Гана
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Гана «Легон Сітіз»
Номер 3
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2003 Гана «Ліберті Профешионалс» 16 (10)
2003—2008 Італія «Удінезе» 39 (11)
2004—2006  Італія «Модена» 53 (15)
2008—2010 Франція «Ренн» 48 (14)
2010—2012 Англія «Сандерленд» 34 (10)
2011—2012  ОАЕ «Аль-Айн» 18 (12)
2012—2015 ОАЕ «Аль-Айн» 65 (73)
2015—2017 Китай «Шанхай СІПГ» 20 (7)
2016—2017   ОАЕ «Аль-Аглі» 14 (6)
2017–2019 Туреччина «Кайсеріспор» 26 (5)
2019–2020 Індія «Норт-Іст Юнайтед» 8 (4)
2020– Гана «Легон Сітіз» 5 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2003–2019 Гана Гана 109 (51)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 серпня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 грудня 2019.

Асамо́а Г'ян (англ. Asamoah Gyan; 22 листопада 1985, Аккра, Гана) — ганський футболіст, нападник збірної Гани. Автор першого голу збірної Гани на чемпіонатах світу в Німеччнині 2006 року (який став першим в історії збірної на мундіалях і найшвидшим на мундіалі — на 68-й секунді) і в ПАР 2010 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Почав професійну кар'єру на батьківщині в клубі «Ліберті Профешионалс». У 2003 році перебрався до клубу «Удінезе». Проте, там він грав не регулярно, через що був відданий в оренду в «Модену». У Серії В він провів 53 матчі і забив 15 м'ячів, а в Серії А в його активі 39 ігор і 11 голів.

У 2006 році він ледь не опинився в московському «Локомотиві», який вже домовився було з ним, але в останній момент італійський клуб все ж скасував операцію. В «Удінезе» все ж таки повірили в талант гравця і продовжили з ним контракт до 2012 року, але влітку 2008 він відправився до французького «Ренна», де не мав стабільного місця в основному складі у першому сезоні, але у наступному сезоні 2009/10, забивши 13 голів у 29-ти матчах, Асамоа став кращим голеадором клубу. Команда фінішувала дев'ятою.

Г'ян в «Ренні»

31 серпня 2010 року за 16 мільйонів євро нападник перейшов в англійський «Сандерленд». При цьому до того він провів за «Ренн» три зустрічі в чемпіонаті Франції 2010/11. Дебют у Прем'єр-лізі відбувся 11 вересня в матчі проти «Віган Атлетік». Гра закінчилася з рахунком 1:1, а гол за «Сандерленд» з подачі Джордана Гендерсона забив Г1ян, відкривши рахунок забитим м'ячам. Пізніше, 6 листопада, він відзначився дублем у матчі проти «Сток Сіті» (2:0), потім, 9 листопада, зрівнявши рахунок в грі проти «Тоттенгем Готспур», допоміг клубу зіграти внічию на виїзді, а 14 листопада після пасу Гендерсона забив другий гол на «Стемфорд Брідж» у ворота «Челсі». Зустріч закінчилася перемогою «Чорних котів» з рахунком 3:0.

У 2011 році Г'ян відправився в оренду в еміратський клуб «Аль-Айн» з правом подальшого викупу[1], а в липні 2012 року клуб викупив права на ганця в «Сандерленда»[2]. В «Аль-Айні» Г'ян був основним голеодором, вигравши з командою три чемпіонати ОАЕ, а також кубок та суперкубок країни.

7 липня 2015 року Г'ян перейшов в китайський «Шанхай СІПГ»[3]. У китайській команді 29-річний ганець буде заробляти 227 тисяч фунтів в тиждень, ставши сьомим серед найбільш високооплачуваних футболістів світу[4]. Проте у китайській Суперлізі Асамоа не показував таких високих результатів, тому 2016 року був відданий в оренду клубу ««Аль-Аглі».

5 липня 2017 року Асамоа перейшов до турецького клубу «Кайсеріспор».[5] 9 серпня 2019 року сторони припинили співпрацю.[6]

19 вересня 2019 року нападник перейшов до індійської команди «Норт-Іст Юнайтед».[7] 26 жовтня ганєць став автором першого гола за індійський клуб забивши переможний м'яч у ворота «Делі Дайнамос» 2–1.[8]

1 листопада 2020 року Асамоа повернувся на батьківщину, де уклав контракт з «Легон Сітіз».[9] Сума контракту один мільйон доларів.[10]

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

19 листопада 2003 року дебютував у збірній, в цей же день і вперше відзначився за «чорних зірок».

На чемпіонаті світу 2006 Г'ян став автором найшвидшого забитого м'яча на турнірі. У матчі проти збірної Чехії він відзначився вже на 68-й секунді зустрічі. У тому ж матчі не реалізував пенальті, матч з США пропустив через дискваліфікацію, а в грі 1/8 фіналу з Бразилією заробив видалення на 81-й хвилині

У січні 2008 року разом з братом Баффуром після критики їх гри в матчі проти команди Намібії вже були готові залишити збірну, проте все ж залишилися. На Кубку Африки 2010 Г'ян став найкращим гравцем своєї збірної. Він забив три м'ячі у чотирьох поєдинках, а збірна дійшла до фіналу, де програла Єгипту.

На чемпіонаті світу 2010 року Г'ян у чвертьфіналі не забив пенальті на 120+2-ій хвилині матчу, який вивів би його збірну до півфіналу.

7 червня 2013 Асамоа став автором дублю в переможній грі 3–1 над Суданом у кваліфікаційному відборі до чемпіонату світу 2014.[11]

2 червня 2014 нападника включили до складу збірної Гани на чемпіонат світу з футболу 2014.[12] У стартовому матчі першості капітаном збірної був Г'ян, «чорні зірки» поступились США 1–2.[13] У другій грі проти Німеччини 2–2, один з голів в активі нападника.[14] В останньому турі групового етапу ганійці поступились Португалії 1–2.[15]

На Кубку африканських націй 2015 року Г'ян пропустив першу гру проти Сенегалу 1-2[16] але вже у другому проти Алжиру забив переможний гол на останній хвилині 1–0.[17]

Після тривалої перерви лише в жовтні 2018 року його викликали до лав збірної на кілька кваліфікаційних матчів Кубку африканських націй 2019.[18]

20 травня 2019 року незадовго до старту Кубку африканських націй Асамоа оголосив про завершення кар'єри гравця в збірній але змінив своє рішення після розмови з президентом Гани Нана Аддо Данква Акуфо-Аддо.[19][20][21]

Досягнення[ред. | ред. код]

Ренн[ред. | ред. код]

Аль-Айн[ред. | ред. код]

Збірна[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прем'єр-Ліга Асамоа Гьян відправився в «Аль-Айн»[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Гьян перейшов в «Аль-Айн». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2019. 
  3. Асамоа Гьян продовжить кар'єру в Китаї[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. Гьян став 7-м серед найбільш високооплачуваних футболістів світу
  5. Ghana striker Asamoah Gyan signs for Turkey's Kayserispor. BBC. 5 July 2017. 
  6. Asamoah Gyan confirms departure from Kayserispor. 9 серпня 2019. 
  7. ISL 2019-20: NorthEast United FC sign former Sunderland, Udinese star Asamoah Gyan for upcoming season. firstpost.com. 19 вересня 2019. 
  8. Kamath, Sooraj. ISL 2019-20: Asamoah Gyan's maiden goal helps NorthEast United beat Odisha | Goal.com. www.goal.com (англ.). Процитовано 26 жовтня 2019. 
  9. Africa legend Asamoah Gyan makes shock return to Ghana. kingfut.com. 1 листопада 2020. 
  10. Legon Cities confirm Asamoah Gyan signing. Graphic Online (en-gb). Процитовано 2 листопада 2020. 
  11. Heroes & Villains. World Soccer. Summer 2013: 9. 
  12. Ghana World Cup 2014 squad. The Telegraph. 2 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014. 
  13. Ghana 1-2 USA. BBC. 17 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014. 
  14. Germany vs Ghana. BBC. 22 червня 2014. Процитовано 22 червня 2014. 
  15. Portugal 2-1 Ghana. BBC. 26 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  16. Ghana captain Asamoah Gyan has 'mild bout' of malaria. USA Today. 18 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015. 
  17. Ghana 1-0 Algeria. BBC. Процитовано 24 січня 2014. 
  18. Díaz, José Pablo (2 жовтня 2018). Asamoah Gyan recalled to Ghana squad. Diario AS. Процитовано 2 жовтня 2018. 
  19. Asamoah Gyan: Ghana striker reverses decision to retire after call from president. BBC Sport. 22 травня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  20. Black Stars captain Asamoah Gyan retires from international football. Citi Newsroom. 20 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019. 
  21. I cant disregard Akufo-Addo; Asamoah Gyan rescinds decision on retirement. graphic.com.gh. 22 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]