Асамці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Асамці
অসমীয়া জাতি
Devika Pulak Borthaur Sattriya Dance of Assam.png
Кількість 13,24 млн. осіб
Ареал Індія Індія
Близькі народи бенгальці, бігарці
Мова асамська мова
Релігія індуїзм

Аса́мці (асамія, ахоми, власна назва ахомія, асс. অসমীয়া জাতি) — народ на північному сході, населяє район середньої течії річки Брахмапутра в штаті Асам (Індія). За переписом населення 2001 року, в Індії проживало 13 168 484 асамців, або, як це прийнято називати в Індії, носіїв асамської мови; в штаті Асам їх було 13 010 478 осіб[1]. За межами Асаму найбільші групи асамців живуть в індійських штатах Аруначал-Прадеш та Мегалая, а також в Бутані та Бангладеш.

Асамська мова є дуже близькою до бенгальської, належить до числа мов індоарійської групи.

Асамці — європеоїди.

Історія[ред.ред. код]

Першою державою на території Асаму було царство Камарупа (350—1140). Магабгарата і Рамаяна згадують цю область під назвою Прагджьотіша.

У XIII столітті царство розпалось. На його місці постав ряд менших держав: Камата на заході, Качарі (Дімаса) в центрі, Сутія (Садія) на сході. У 1228 році на території між Качарі та Сутія виникає держава Ахом (1228—1826), заснована шанами (інакше — ахомами), народом тайського походження, що прийшов з території сучасної М'янми. Ахом розширив свої володіння на всю територію Асаму, а самі ахоми прийняли мову, релігію (індуїзм) і більш високу культуру місцевого населення. Вони асимілювалися і, разом з тим, дали своє ім'я асамському народові.

У складі незалежної Індії Асам став окремим штатом.

Господарство[ред.ред. код]

Основне заняття асамців — землеробство. Головною сільськогосподарською культурою є рис. Вирощують також просо, чай, джут, тютюн, бавовник, цукрову тростину, гірчицю, кукурудзу, бобові, арахіс, кунжут, банани, мангові дерева, овочі, бетель. Асамський чай відомий своєю якістю на весь світ. Він є головною плантаційною культурою штату.

Рис сіють у квітні-травні, отриману розсаду у червні-липні висаджують на залиті водою поля. Ця подія вважається в Асамі великим святом. Урожай збирають у грудні-січні.

Розводять переважно робочу худобу (буйволи, бики). Серед ремесел і промислів в Асамі розвинуті виробництво шовку, ткацтво, а також плетіння, виготовлення різноманітних виробів із бамбуку, гончарство, ювелірна справа, різьблення по слоновій кістці.

Частина асамців зайнята в промисловості. На плантаціях штату працюють переважно вихідці з інших штатів.

Культура[ред.ред. код]

Асамські жінки носять довгу пряму спідницю (мекла) і кольорову кофту, а поверх них обгортають тіло довгою шаллю, зазвичай із тієї ж тканини, що й спідниця. Заміжні жінки додатково ще накидають на себе чадар (широке покривало). Майже весь одяг виготовляють із шовку.

Національний одяг чоловіків — дхоті, білі сорочки, які носять навипуск. Коли холодно, вдягають довгі куртки або накидають на плечі шалі.

У спеку та під час польових робіт на голову вдягають крислаті капелюхи з бамбуку, часто прикрашені шматочками кольорової тканини та скельцями.

Селянська садиба в Асамі складається з 3-4 будівель: житлова хата, загін для худоби, комора. Хати ставлять на невисокому глиняному фундаменті, біля річок — на палях. Каркас складається з бамбуку, стіни обмазують глиною, іноді білять. Хата має земляну долівку і дах, критий листям. Заможні сім'ї мають окрему кухню, підлога в житлових приміщеннях у них цементована, а дах критий черепицею або бляхою.

У сім'ях, де багато синів, коли ті одружуються, до батьківської хати добудовують додаткові житлові приміщення. На селі дорослі сини зі своїми сім'ями часто живуть разом із батьками і мають спільне господарство.

Головна їжа — рис із прянощами, овочами, рибою. Їдять також м'ясо кіз і домашньої птиці.

Їдять зазвичай руками, спочатку чоловіки, а тоді жінки. Перед тим, як сідати до столу обов'язково здійснюють обмивання.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість асамців дотримується індуїзму. Здавна в Асамі отримала поширення шайвістська течія цієї релігії, заснована на шануванні бога Шиви. Дуже популярним тут також є культ Шакті, зосереджений на шануванні жіночого начала. Багато прихильників також має вайшнавізм, переважно у формі крішнаїзму.

Асамські храми за своїм архітектурним стилем відрізняються від індуїстських храмів Північної Індії. Тут вони невисокі, масивні, їх стіни прикрашені напівколонами і нішами.

Багато традиційних свят асамців не пов'язані з релігійними культами індуїзму. Їх коріння сягає більш давніх часів.

Поділ на касти в Асамі є менш жорстким, ніж у більшості індуїстських народів, практично немає недоторканих каст.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]