Аса Філіп Рендольф

Аса Філіп Рендольф
Народився	15 квітня 1889(1889-04-15)[…]  Кресент-Сіті, Патнем, Флорида, США
Помер	16 травня 1979(1979-05-16)[…] (90 років)  Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	політик, socialist, активіст громадянських прав, профспілковий діяч, політичний активіст
Галузь	політика, професійна спілка і права людини
Alma mater	Сіті Коледж
Знання мов	англійська
Членство	League for Non-Violent Civil Disobedience against Military Segregationd
Напрямок	Гарлемський ренесанс і рух за громадянські права в США
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Lucille Campbell Green Randolphd
Нагороди	Медаль Спінґарнаd (1942) Гуманіст рокуd (1970) премія «Pacem in Terris»d Зал пошани Міністерства праці СШАd (1989) Eugene V. Debs Awardd (1967) премія Phoenixd (1972)
IMDb	ID 0709867
Медіафайли у Вікісховищі

Аса Філіп Рендольф (15 квітня 1889, Кресент-Сіті, Флорида, США — 16 травня 1979, Нью-Йорк, США) — американський політик та громадський діяч, правозахисник, учасник робітничого та соціалістичного руху, борець за права чорношкірого населення країни.

Біографія

Народився в сім'ї методистського пастора і модистки, в 1891 переїхав до Джексонвілл, де закінчив Кукмановський інститут, а в 1911 — в Гарлем (Нью-Йорк), де закінчив вечірнє відділення Сіті-коледжу і в 1912 спільно з Чендлер Оуен заснував агентство з працевлаштування чорношкірого населення Гарлем.

У 1917 заснував (також спільно з Оуеном) лівий журнал The Messenger, для якого писав статті, в яких виступав проти лінчування та участі США у Першій світовій війні, а також закликав уряд залучати до роботи у військовій промисловості більшу кількість негрів. Був членом Соціалістичної партії Америки, від якої невдало балотувався до Конгресу.

Після закінчення Першої світової війни викладав гуманітарні науки у Рендській школі.

У 1917 організував профспілку ліфтерів у Нью-Йорку, а після цього — профспілку афроамериканських портових робітників у Вірджинії.

У 1925 заснував Братство спальних вагонів, яке деким називається першою успішною профспілкою чорношкірих працівників і яке було, незважаючи на численні проблеми, прийнято до складу Американської федерації праці, хоча в 1938 Рендольф розірвав з нею всілякі відносини через расову дискримінацію.

Вже під час Другої світової війни він розпочав активні кампанії громадянської непокори, спрямовані проти різних форм сегрегації та дискримінації негрів (зокрема, поряд з Байардом Растіном очолював так званий Марш на Вашингтон у 1941, який спонукав президента Франкліна Д. Рузвельта видати наказ 8802), особливо посиливши цю діяльність після закінчення війни, коли до влади прийшов Трумен.

В 1955 став віце-президентом об'єднаної профспілкової організації АФТ-КПП, що виникла після угоди Американської федерації праці та Конгресу виробничих профспілок США.

У 1963 організував новий «Марш на Вашингтон за робочі місця та свободу», на якому Мартін Лютер Кінг виголосив промову, яка отримала назву «У мене є мрія». Продовжував брати активну участь у протестному русі і очолювати Братство спальних вагонів до 1968, коли за станом здоров'я прийняв рішення піти з політики.

Бібліографія

• Jervis Anderson, A. Philip Randolph: A Biographical Portrait. New York: Harcourt, Brace, Jovanovich, 1973.