Асен Цанков
Асен Цанков | |
---|---|
Громадянство | Болгарія[1] |
Дата народження | 3 січня 1912 |
Дата смерті | 1994 |
Інші парні турніри |
Асен Цанков (болг. Асен Цанков; 3 січня 1912 — 1994[2]) — чотириразовий чемпіон Болгарії із тенісу, один із перших представників Болгарії на Олімпійських іграх. Музикант.
Асен Цанков народився 3 січня 1912 року. 1936 року представляв Болгарію на зимових Олімпійських іграх, які проводилися у Гарміш-Партенкірхен (Німеччина). Він представляв країну у дисципліні гірськолижна комбінація, де був 53-ім (швидкісний спуск) і 45-им (слалом, перший забіг). Він не пройшов кваліфікацію на другий забіг[3].
Асен Цанков був чемпіоном Болгарії із тенісу чотири рази — 1939, 1940, 1941 та 1942[4].
Після Олімпіади Цанков почав вчитися у Національній музичній академії в Софії (клас хордофон). Цанко Цанков, його брат, який тоді був професором та ректором академії, виключив його за те, що Асен узяв участь у тенісному турнірі в Салоніках, що порушувало традиції Консерваторії.
Пізніше Цанков вивчився на юриста. Але у нього забрали ліцензію на здійснення юридичної практики, тож він заробляв на життя грою у пабах та на святкуваннях. Після інтернування його сім'ї до Русе, йому доручили відродити симфонічний оркестр та оперу у місті. Він запросив диригентів Константина Ілієва та Добрина Петкова, а також молодого режисера Леона Даніела. 1956 року йому знову дозволили жити в Софії[2].
1994 року він помер.
Його дядьком був Александр Цанков — політик, прем'єр-міністр (1923–1926)[2]. Брат — Цанко Цанков — диригент.
Його син, Петар Цанков, є одним із творців болгарського гурту «Щурците»[2][5].
- ↑ Sports-Reference.com
- ↑ а б в г Основател на „Щурците“ бил цакан с „картата“ Александър Цанков. www.segabg.com (болг.) . Сега АД. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Asen Tsankov. www.sports-references.com (англ.) . Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Тодор Енев спечели титлата на държавното. www.sportal.bg (болг.) . Sportal Media Group. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Foreign Report. Economist Newspaper Limited. 1986. с. 88.