Асканій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асканій
Amphora Aineias Ankhises 470 BC Staatliche Antikensammlungen.jpg
Еней несе Анхіса, біля нього дружина й маленький Асканій. Червонофігурна амфора з Етрурії, близько 470 р. до н. е., Державне античне зібрання
Посада король
Батько Еней
Мати Креуса[d][1] або Лавінія
Брати/сестри Сільвійd, Етіяd і Антемона
Частина від Римська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Асканій (дав.-гр. Ἀσκάνιος, лат. Ascanius) — був легендарним царем Альба-Лонги і сином героя Троянської війни Енея та Креуси, дочки Пріама. Він є героєм Римської мітології і має божествене походження, будучи сином Енея, який є сином богині Венери і героя Анхея, родича царя Пріама; таким чином Асканій має божествених предків по лінії матері та по лінії батька, будучи нащадком бога Юпітера і Дардана. Він також є предком Ромула та Рема і роду Юлія. Разом з його батьком він є головним персонажем у Вергілієвій Енеїді, зображений як один із засновників Риму.

Міфологія[ред. | ред. код]

У грецькій та римській міфології, Асканій був сином троянського царя Енея і Креуси, дочки Пріама. Після Троянської війни, коли місто спалили, Еней втік до Латини у Італію, взявши з собою свого батька Анхіса і його дитину Асканія, хоч Креуса померла протягом втечі.

Згідно з Діонісієм Галікарнаським, справжнє ім'я Асканія було Еврилеон і це ім'я змінилось на Асканія після відправлення з Трої. Згідно з Вергілієм, Асканія також називали Юлієм. Вважають, що рід до якого належав Юлій, почався з Асканія (Юлія), його батька Енея і, зрештою, від богині Венери, матері Енея у міфі, та від смертного батька Енея Анхіса.

За словами Діонісія Галікарнаського, Юлій однак був сином Асканія, який оскаржував правонаступництво царства Альби Лонги з Сільвієм, після смерті Асканія.

Згідно з іншою легендою, згаданою Тітом Лівієм, Асканій міг бути сином Енея і Лавінії, отже й народився в Лації, а не Трої. Асканій пізніше боровся у Італійських війнах разом із батьком Енеєм.

Після смерті Енея, Асканій став царем Лації і цар Етруського царства, що звався Мезентієм маючи нагоду, взяв місто в облогу. Мезентій успішно змусив місто здатися і виплачувати йому щорічну данину. Асканій напав на нього та на його військо, яке нічого не підозрювало, і повністю переміг Мезентія і вбив його сина Лавза. Мезентій був змушений платити щорічну данину. Після цього, рівно через 30 років після заснування Лавінія, Асканій заснував місто Альба-Лонга і став першим його царем. Він покинув свою матір, Лавінію, бо керував містом Лавінієм. Асканія змінив Сільвій, який був молодшим братом Асканія або його сином. Асканій помер на 28-му році свого правління.

Енеїда[ред. | ред. код]

Однак у Енеїді, Вергілій стверджував, що Мезентій воював у Італійських війнах у час, коли Еней був живий. У Енеїді, саме Еней вбив Лавза, заподіявши шкоди Мезентію, який втік поки його син зіткнувся з Троянським царем. Коли Мезентій дізнався про смерть Лавза, він повернувся, щоб побачитись з Енеєм, і його також вбили. У цьому випадку, Асканій не причетний до цих смертей.

Тим не менш, Вергілій зображає перший досвід Асканія у війні. У Енеїді, Асканій є підлітком без справжнього воєнного досвіду, але який будучи в облозі запускає стрілу у Нумануса, чоловіка молодшої сестри Турнуса. Після вбивства Нумануса, Аполлон приходить і промовляє до Асканія:

Macte nova virtute, puer: sic itur ad astra, dis genite et geniture deos.

Цю фразу можна перекласти як: «Йди із новою вартістю, хлопче; так цей шлях до зірок; син богів матиме богів за синів.» або «Благословення на твою нову мужність, хлопче, нащадком богів та предком богів будеш, тому що цей чоловік підіймається до зірок».

У цьому вірші, Вергілій створює зрозуміле посилання на нащадків Юлія, з якого походить імператор Октавіан Август. Тому у цьому вірші Вергілій посилається на рід Юлія, родини Октавіана Августа і Юлія Цезаря, який був обожнений після смерті.

Sic itur ad astra стала майже прислів'ям і деякі девізи використовують фразу ad astra. Після цієї пригоди Аполлон наказує троянцям тримати Асканія подалі від війни.

У цьому самому епізоді Асканій, перед тим як запустити фатальну стрілу у Нумануса, молючись до Юпітера, мовив:

Jupiter omnipotens, audacibus annue cœptis

Переклад: «Всемогутній Юпітере, будь ласка підтримай мою відвагу» або «Всесильний Юпітер, дай згоду на мою сміливу спробу.». Остання частина гекзаметра стала девізом Великої печатки Сполучених Штатів.

Ім'я Юлія було популяризоване Вергілієм у Енеїді; замінюючи грецьке ім'я Асканій Юлієм посилаючись на родину Юлія у міфології раніших часів. Октавіан Август був покровителем мистецтв. Як член родини Юліїв, він міг претендувати на чотирьох основних Олімпійських богів у його родоводі: Юпітер, Юнона, Венера і Марс, тому він заохочував багатьох поетів підкреслювати на припущенні, що він походить від Енея.

Примітки[ред. | ред. код]