Аскизький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аскизький район

хак. Асхыс аймағы
рос. Аскизский район

RUS Аскизский район COA.gif
RUS Аскизский район flag.gif
Герб Прапор Аскизького району
Казановка.JPG
Адм. центр село Аскиз
Країна Flag of Russia.svg Росія
Суб'єкт федерації Республіка Хакасія
Включає міських поселення
11 сільських поселень
Офіційна мова хакаська, російська
Населення
 - повне 43,286 чол.[1]
хакаси (47%)
росіяни (45.4%)
німці (1.5%)
шорці (1.2%)
 - густота 5.7
Площа
 - повна 7536 км²
Часовий пояс UTC+8
ВВП н/д
Дата заснування 1924
Голова муніципального
утворення
Михайло Побизаков
Голова Ради депутатів Володимир Зімін
Веб-сайт askiz.org
adm.askiz.ru
Аскизький район на мапі Хакасії

Аскизький район на мапі Хакасії
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аскизький район

Аски́зький райо́н (хак. Асхыс аймағы; рос. Аски́зский райо́н) — адміністративно-територійна одиниця та муніципальне утворення в Республіці Хакасія, Росія. Єдиний район Хакасії, у якому хакаси складають більшість населення.

Адміністративний центр — село Аскиз.


Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у південно-східній частині Хакасько-Мінусинської улоговини. Межує з Бейським, Усть-Абаканським, Таштипським районами Хакасії та Кемеровською областю.

Площа 8,201.14 км². Район розташований на пагірчастій рівнині, з півдня та південного-заходу оточеній горами, плоскогір'ями. За рельєфом території район належить до двох природних зон — Хакасько-Мінусинської улоговини та гір Кузнецького Алатау. Степова частина поділяється на Приабаканську долинно-степову та Приабаканську низькогірно-степову зони.

Тут тече річка Абакан, яка є природною південно-східною межею району. Вона повноводна, зі швидкою течією, має звивисте русло, утворює багато приток, рукавів і стари́ків. Усього — близько 39 річок загальної довжини 1,124 км; річка Аскиз — одна з крупних приток річки Абакан, її протяжність 124 км.

Унікальними природними пам'ятками Аскизького району є озера Ханкуль і Баланкуль.

Клімат різко-континентальний. Характерні різкі коливання температури повітря та кількості опадів. Середня температура липня +19 °C, січня -20 °C. Тривалість безморозного періоду від 80 до 120 днів. Річна кількість опадів коливається від 250 до 780 мм. Переважають вітри південно-західного напрямку. У квітні—травні майже щорічно спостерігають вітри великої сили, що досягають швидкості 17—20 м/с. Зима встановлюється в кінці жовтня—на початку листопада.

Район багатий на лісові та земельні запаси, різноманітні мінерально-сировинні ресурси. Має вигідне транспортно-географічне розташування. Проходить залізнична лінія АбаканНовокузнецьк, залізничні гілки ст. КамиштаСаяногорськ, ст. АскизАбаза, ст. БіскамжаВершина Теї. Автотраса АбаканАк-Довурак. На частку району припадає 8.9% сільсько-господарських угідь республіки та 20.8% сільського населення.


Історія[ред. | ред. код]

Аскизький район утворено 30 березня 1924 року на території скасованих Аскизької й Усть-Єсінської волостей. До його складу ввійшли 10 сільських рад.


Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

До складу району входять 3 міських поселення, які об'єднують 7 населених пунктів:

  1. Аскизька селищна радасмт Аскиз
  2. Біскамжинська селищна радасмт Біскамжа, селище Ясна Поляна, селищна станція Тузуксу, сел. ст. Казинет, сел. ст. Ала-тау
  3. Вершино-Тейська селищна радасмт Вершина Теї

та 11 сільських поселень, які об'єднують 58 населених пунктів:

  1. Аскизька сільрадасело Аскиз, хутір Лугова, аал Апчінаєв, аал Анхаков, сел. ст. Чертиковська
  2. Базинська сільрадас. Нижня База, аал Бейка, аал Верхня База, аал Усть-База
  3. Баликсинська сільрадас. Баликса, сел. Шора, сел. Неожиданий, х. Ніколаєвка, сел. ст. Чариш, сел. ст. Калтас, сел. ст. Шора
  4. Бельтирська сільрадас. Бельтирське
  5. Бірікчульська сільрадас. Бірікчуль, сел. ст. Югачі, сел. ст. Нанхчул, сел. ст. Хабзас
  6. Верх-Аскизька сільрадас. Верх-Аскиз, аал Анчил-Чон, сел. ст. Казанівська, х. Казановка, аал Улуг-Кічіг
  7. Єсінська сільрадас. Полтаков, аал Абрамов, аал Бирганов, аал Хизил Агбан, аал Перевозне, аал Печень, сел. ст. Сартак, аал Сафронов, с. Усть-Єсь, аал Усть-Таштип
  8. Кизласька сільрадас. Кизлас, аал Картоєв, аал Картузов, аал Лирси, аал Тюрт-Тас, х. Усть-Хойза
  9. Пуланкольська сільрада — с. Пуланколь, аал Аєв, с. Камишта, аал Сири
  10. Усть-Камиштинська сільрадас. Усть-Камишта, сел. ст. Камишта, аал Катанов, аал Саф’янов, сел. ст. Уйтак, сел. ст. Ханкуль
  11. Усть-Чульська сільрада — с. Усть-Чуль, аал Верхня Тея, аал Іліморов, х. Нижня Тея, аал Політов, аал Отти [2]


Економіка[ред. | ред. код]

Економічно активне населення 13 тис. чоловік, що становить 31% загальної чисельність населення (2003), з них 8 тис. чоловік працює. Рівень безробіття — 5.7% (2003). Найбільша кількість безробітних зосереджена на території Бельтирського, Баликсинського, Бірікчульського територіальних управлінь, де припинили свою діяльність підприємства (в основному лісопромислового комплексу), з метою розвитку яких і створювалися поселення.

В Аскизькому районі працюють золотодобувні артілі ТОВ «Артіль старателів «Аскиз ЛТД», ТОВ «Георгіївське» і ЗАТ «Золота зірка». Триває видобуток залізної руди на Тейській копальні — ТОВ «Альфа Сервіс-Клеб» (власник — компанія «Євразруда»[ru] з 2002). Інтенсивно розвивається ВАТ «Аскизавтотранс», що має ряд дочірніх фірм — ТОВ «Автодім», ЗАТ «Хакасавтотранс Петролеум», ЗАТ «Аскизпасажиравтотранс» тощо.

Соціальна інфраструктура[ред. | ред. код]

На території Аскизького району 67 освітніх установ:

  • 21 середня загальноосвітня школа,
  • 6 основних загальноосвітніх шкіл,
  • 17 початкових загальноосвітніх шкіл,
  • 15 дошкільних освітніх закладів,
  • 4 освітніх заклади додаткової освіти дітей,
  • дитячий будинок для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків,
  • ПУ № 18,
  • Республіканський державний освітній заклад «Аскизька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат»,
  • Республіканська державна установа «Міжрайонний соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх».

Заклади культури:

  • 35 будинків культури та клубів,
  • 34 бібліотеки,
  • 6 дитячих музичних шкіл і школа мистецтв,
  • 4 музеї.

Охорону здоров'я в районі здійснюють:

  • центральна районна лікарня,
  • 5 сіл. дільничних лікарень,
  • 3 лікарські амбулаторії,
  • 33 фельдшерсько-акушерських пункти,
  • 70 лікарів, 336 чоловік середнього медперсоналу.

Укомплектованість лікарями по району — 87%, середнім медперсоналом — 99%.


Транспорт[ред. | ред. код]

Культура й історична спадщина[ред. | ред. код]

Аскизький район має величезний природний та історико-культурний потенціал. На його території зосереджена величезна кількість різноманітних археологічних пам'яток: (кургани, земляні піраміди, менгіри, статуї, наскельні малюнки), залишки стародавніх копалень, каналів тощо.

З 1980 в районі відродили народне свято Тун Пайра. За межами району відомий Аскизький чоловічий хор (художній керівник Ю.Т. Морозов), який у 2004 брав участь у III Міжнародному хоровому фестивалі «Москва — серце світу». Аскизький район — батьківщина відомих науковців: Миколи Катанова, Степана Майнагашева, Леоніда Кизласова, Якова Сунчугашева, Михайла Боргоякова, Степана Ултургашева та багатьох інших. У районі друкують газету «Хакаський трудівник» (1930).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]