Асклепіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асклепіон

HSAsclepiusKos.jpg


36°52′32″ пн. ш. 27°15′25″ сх. д. / 36.87580200002777531° пн. ш. 27.25699400002777750° сх. д. / 36.87580200002777531; 27.25699400002777750Координати: 36°52′32″ пн. ш. 27°15′25″ сх. д. / 36.87580200002777531° пн. ш. 27.25699400002777750° сх. д. / 36.87580200002777531; 27.25699400002777750
Тип Asclepeiond і місце розкопок
Статус спадщини Археологічна пам'ятка Греціїd
Країна

 Греція

Розташування Кос
Ідентифікатори й посилання
GeoNames 408683
Асклепіон. Карта розташування: Греція
Асклепіон
Асклепіон (Греція)

CMNS: Асклепіон у Вікісховищі

Асклепіон  (давньогрецька мова: Ἀσκληπιεῖον Asklepieion; Ἀσκλαπιεῖον в дорійському діалекті; латинське aesculapīum) — давньогрецький храм, присвячений богу медицини Асклепію, побудований в 357 р. до н. е. на острові Кос, Греція.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Асклепіон острова Кос побудований у ІV столітті до н.е на пагорбах острова за 3 кілометра на північний захід від міста Кос і був не тільки храмом, в якому поклонялися богу Асклепію, а і лікарнею та школою, в якій вивчали медицину. В цій школі навчався Гіпократ. У 242 р. до н.е. Асклепіон був визнаний притулком тим, хто переслідується.[2] Це один з храмів, присвячених богу Асклепію в Греції.

Територія храму використовувалась ще в мікенську епоху. В наступні століття храм використовувався для поклоніння різним богам, у тому числі Аполону, Зевсу та іншим. З IV століття до н.е. після заснування міста Кос в храмі поклонялися богу Асклепію та це було самим визначним, культовим та громадським місцем острова. Він розширявся в еліністичні та римські часи, став популярним і як результат став центральним місцем для поклоніння Асклепію. Тут проводились Асклепійські фестивалі та музичні, спортивні змагання в яких брали участь представники різних міст Греції, під час яких оголошувалось перемир'я.[3]

У ІІ столітті до нашої ери Асклепіон був переданий під захист басилевса Пергама Евменія II і був розбудований до сучаного стану, з монументальним входом до святилища, різними рівнями (терасами), дорійськими портиками з кімнатами пацієнтів, реконструкцією вівтаря Асклепія. Храм добудовувався та вдосконалювався аж в період до IV століття, а надалі у верхній частині храму діяла християнська церква (Panayia tis Tarsou).[4] Храм був пошкоджений землетрусом у VI ст. н.е.[1]

Лицарі чернечого ордену госпітальєрів використовували будівельні матеріали з храму (колони, архітрави тощо) для будівництва оборонних споруд Коської фортеці а також османами для зведення мечетей в місті Кос.[3][4]

Докладніше: Коська фортеця.

Храм був поєднаний з містом мощеною дорогою.

Медицина[ред. | ред. код]

В Асклепіоні дотримувались традиційної Асклепієвої терапії, яка заключались в ритуалах та використання більш наукових методів діагностики та лікування хвороб. Паціентам надавалась психологічна підтримка, застосовувався гіпноз, здійснювалась терапія, пацієнти займалися фізичними вправами, відвідували лазні.[3] Храм був доступний для всіх, хто хотів молитися, а лікарі також були священиками. Одним із методів лікування був сон пацієнтів в храмі і подальше трактування лікарями-священниками сновидінь та прописування лікування.[5]

Відкриття[ред. | ред. код]

Руїни Асклепіону

Відкриття Асклепіона відбулося в 1902 -1904 роках німецьким археологом Рудольфом Герцогом та краєзнавцем, Яковосом Зарафтісом. Розкопки проводили Лучано Лауренці (1930) та Луїджі Моріконе (1928-1943), які займались також реставраційними роботами. Значна частина знахідок таких як древні медичні інструменти та посуд зберігаються у створеному на той час Археологічному музеї.[2][4][3]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

На найнижчій терасі комплексу, сформованій у формі грецької літери велися заняття. На південній стороні підпірна стіна з нішами, в одній з яких знаходиться фонтан, а на сході розташований комплекс римських тазень (терм), що датуються ІІІ століттям нашої ери, побудованих з невеликого каменю та вапна.

На середній терасі залишки великого вівтаря Аполону, побудованого в середині IV століття до н.е. Кілька водойм на середній терасі живляться каналами із залізистих та сірчаних джерел, води яких використовувались для лікування.[1] На захід від вівтаря розташований храм Асклепію в іонічному стилі. На схід від вівтаря знаходиться римський храм в коринфському ордері - орієнтовно ІІ століття нашої ери. У стіні в кінці тераси - сходи, ліворуч від яких розташована екзедра, з нішами для статуй.

Залишки доричного храму Асклепія завдовжки 33,28 метри і шириною 18,79 метри, де також була церква розташовані на верхній терасі. З південної сторони розташовано сходи, що ведуть до священного кипарисового гаю. На цій терасі також розташований акведук. Тераси між собою з'єднані мармуровими сходами.[1][3]

Див. також[ред. | ред. код]

Епідавр

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Roman Archaeological Remains on Kos. www.ostia-antica.org. Процитовано 2020-06-13. 
  2. а б The sanctuary of Asclepios (Asclepieion). www.kos.gr. Процитовано 2020-06-13. 
  3. а б в г д Nevma. The Asclepieion on the island of Kos in Greece just outside Kos Town.. Discovering Kos and the surrounding islands (en-US). Процитовано 2020-06-13. 
  4. а б в Asclepeion of Kos - archaelogical site. Kos4all.com (en-US). 2017-03-13. Процитовано 2020-06-13. 
  5. Asklepieion in Kos, Greece | Greeka.com. Greekacom (en). Процитовано 2020-06-13.