Асма аль-Асад
| Асма аль-Асад | |
|---|---|
| араб. أسماء الأخرس | |
 | |
| Народилася |
11 серпня 1975[1] (47 років) Ектон (Лондон), Ілінг, Великий Лондон |
| Країна |
 Сирія.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | фінансовий аналітик |
| Alma mater | Кінґс-коледж і Twyford Church of England High Schoold |
| Знання мов | арабська |
| Посада | Перша леді Сиріїd |
| Партія | Баас |
| Конфесія | іслам[2] і сунізм[2] |
| Батько | Фаваз Ахрасd |
| У шлюбі з | Башар аль-Ассад |
| IMDb | ID 9115717 |
Асма аль-Асад (араб. أسماء الأسد), до шлюбу Асма Фаваз аль-Ахрас (араб. أسماء فواز الأخرس; нар. 11 серпня 1975) — перша леді Сирії (у шлюбі з Башаром аль-Асадом), фінансова аналітикиня.[3][4]
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в Лондоні 1975 року в родині мусульман-сунітів сирійського походження. Батько Фаваз Ахраз — кардіолог, мати Сахар Ахрас (до шлюбу Отрі) — перша секретарка посольства Сирії в Лондоні[5][6]. В Англії Асму звали на британський манер, Еммою. Вона закінчила англійську школу, потім — Королівський коледж Лондона[7]. Здобула ступінь бакалавра з інформатики та диплом з французької літератури. Закінчивши коледж, Асма працювала фінансовою аналітикинею в Deutsche Bank і JP Morgan[8][9].
2000 року, гостюючи у тітки в Дамаску, познайомилась із Башаром аль-Асадом[10]. Цього року помер його батько, Асад був обраний президентом, через кілька місяців вони одружились.
Першого року в статусі першої леді Асма подорожувала країною інкогніто, знайомилася і спілкувалася з людьми, дивилася, де потрібна допомога. Незабаром вона стала публічною фігурою, почала з'являтися на офіційних заходах[11]. Народила трьох дітей: Хафеза (2001), Зейн (2003), Каріма (2004)[5].
Асму аль-Асад порівнювали з принцесою Діаною. Її образ вселяв у багатьох надію, що після стількох років жорсткої диктатури, які пережила країна, новий президент, який здобув освіту на Заході, і перша леді, що виросла у Великій Британії, забезпечать мир і свободу в країні. Протягом 2000-х популярність Асад росла. Як перша леді вона сприяла створенню кількох громадських організацій, які працювали з молодими людьми, допомагали дітям з важкими захворюваннями і вели культурну діяльність.[12][13]
Серйозний удар по її іміджу завдало посилення громадянської війни в Сирії на початку 2012 року: першу леді критикували за мовчання протягом усього початку сирійського повстання. У лютому 2012, майже через рік після перших серйозних боїв, вона вперше дала коментар: «Президент є президентом всієї Сирії, а не групи сирійців, і Перша леді підтримує його в цій ролі».[14][15]
8 серпня 2018 року Асад діагностовано рак молочної залози на ранніх стадіях. 27 січня 2019 року пухлину видалили, 4 серпня 2019 року Асад публічно заявила, що повністю одужала[16].[17]
8 березня 2021 року Асма Асад та її чоловік отримали позитивний результат на COVID-19. Офіс президента заявив, що подружжя має гарне здоров'я з «незначними симптомами».[18]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ а б https://www.light-dark.net/t1307882
- ↑ «Assad's British wife targeted by EU as Annan pursues talks on ceasefire» Saturday, 24 March 2012, The Scotsman
- ↑ Ramdani, Nabila (10 травня 2011). Is Asma Assad in London?. The Telegraph. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
- ↑ а б Bar, Shmuel (2006). Bashar's Syria: The Regime and its Strategic Worldview. Comparative Strategy 25 (5): 353–445. ISSN 0149-5933. doi:10.1080/01495930601105412. Архів оригіналу за 26 листопада 2013.
- ↑ Golovnina, Maria (19 березня 2012). Asma al Assad, a "desert rose" crushed by Syria's strife. Reuters. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
- ↑ President Assad's wife banned from travelling to Europe... but not Britain. The Mirror. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2015.
- ↑ The First Lady. Embassy of Syria, Washington, D.C. Архів оригіналу за 21 травня 2012.
- ↑ Bennet, James (10 липня 2005). The Enigma of Damascus. The New York Times. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Buck, Joan Juliet (12 серпня 2012). At home with the Assads: an eerie memoir of Syria's first family before the slaughter began. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Jones, L. (2001). The European press views the Middle East. The Washington Report on Middle East Affairs 20 (2): 33.
- ↑ Syria's First Lady Asma al‑Assad Falling from Grace. Al Arabiya. Agence France-Presse. 14 січня 2012. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Will Asma al-Assad take a stand or stand by her man?. CNN. 25 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012.
- ↑ First lady breaks silence to support President Assad. The Age. Agence France-Presse. 8 лютого 2012. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Asma al-Assad and the tricky role of the autocrat's wife. BBC. 8 лютого 2012. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 23 серпня 2012.
- ↑ Syrian First Lady Asma Al-Assad Treated for Breast Cancer: State Media. The New York Times. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Wife of Syria's Assad Says She Is Free of Cancer. Voice of America. Associated Press. 4 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- ↑ Syrian President Bashar al-Assad and his wife Asma test positive for Covid-19. CNN. 8 березня 2021. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Curry, Ann (9 травня 2007). Syria's First Lady wants to make a difference. NBC Nightly News. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2021.
- Driscoll, Margarette (7 грудня 2008). The London girl with a plan to save Syria. The Times. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 15 березня 2021.
- Ormiston, Susan (20 лютого 2012). Mysterious Mrs. Assad. The National. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 15 березня 2021.
- Staff writer(s) (21 серпня 2012). Syrian First Lady quiet as thousands die. CNN. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 15 березня 2021.
- [Vogue: A Rose in the Desert (article later withdrawn) у Archive.is (арх. 25 лютого 2011)]
|
