Ассошіейтед Прес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ассошіейтед Прес
AP
Тип Інформаційна агенція
photo agencyd і неприбуткова організація
Форма власності кооператив
Галузь Преса
Засновано 22 травня 1846
Штаб-квартира Нью-Йорк
Продукція новини
Дочірні компанії Associated Press Television Newsd
Член Inter American Press Associationd[1]
ap.org(англ.)
apnews.com(англ.)
Нагороди
CMNS: Ассошіейтед Прес у Вікісховищі

Ассошіе́йтед прес (англ. Associated Press, скор. AP) — одне з найбільших у світі і найбільше інформаційне агентство США, всесвітня новиннєва мережа.

Агенція заснована в травні 1846 р. за ініціативи видавця газети «Нью-Йорк сан» Мозеса Біча.

Штаб-квартира розташована в Нью-Йорку

Асошіейтед прес обслуговує тисячі ЗМІ (преса, радіо, телебачення) в різних країнах, обмінюється інформацією з багатьма іншими міжнародними і національними інформагентствами, зокрема з українським національним агентством УНІАН.

Історія[ред. | ред. код]

Associated Press була створена в травні 1846 р. [2] п'ятьма щоденними газетами в Нью-Йорку для розподілу витрат на передачу новин про мексикансько-американську війну.[3]

1849 р. АП відкриває перший корпункт в Галіфаксі (Канада).

Підприємство було організовано Мозесом Бічем, другим видавцем The Sun, до якого приєдналися New York Herald, New York Courier and Enquirer, The Journal of Commerce та New York Evening Express[4]. Деякі історики вважають, що в цей час приєдналася Нью-Йоркська трибуна; документи свідчать, що він був членом у 1849 році. The New York Times стала членом невдовзі після свого заснування у вересні 1851 року. Спочатку відома як New York Associated Press (NYAP), організація стикалася з конкуренцією з боку Western Associated Press (1862), яка критикував його монополістичну практику збору новин та встановлення цін.

1850 р. — перші дві газети США офіційно уклали угоду про використання інформації АП.

1899 р. — бездротовий телеграф.

Розслідування, завершене в 1892 році Віктором Лоусоном, редактором і видавцем газети Chicago Daily News, показало, що кілька директорів NYAP уклали таємну угоду з United Press, конкуруючою організацією, про розподіл новин про NYAP та прибуток від її перепродажу. Викриття призвело до загибелі NYAP, і в грудні 1892 року Western Associated Press була зареєстрована в штаті Іллінойс як The Associated Press. Рішення Верховного суду Іллінойсу 1900 р. про те, що AП був комунальним підприємством і діяв обмежено в торгівлі - призвело до переїзду AП з Чикаго до Нью-Йорка, де закони корпорацій були більш сприятливими для кооперативи.[5]

Коли AП був заснований, новини стали товаром. Винахід ротаційної преси дозволив Нью-Йоркській трибуні в 1870-х роках друкувати 18 000 паперів на годину. Під час Громадянської війни та іспано-американської війни з'явився новий стимул друкувати яскраві репортажі на місці. Мелвілл Стоун, який заснував Chicago Daily News у 1875 році, працював генеральним директором AП з 1893 по 1921 рік. Він дотримувався стандартів точності, неупередженості та цілісності. Кооператив швидко розростався під керівництвом Кента Купера (служив у 1925–48), який створив бюро в Південній Америці, Європі та (після Другої світової війни) на Близькому Сході. У 1914 р. Він представив "телеграфну машинку" або телемашину для друку в редакціях. У 1935 р. AП запустив мережу Wirephoto, яка дозволяла передавати фотографії новин через орендовані приватні телефонні лінії в день їх отримання. Це дало AП значну перевагу перед іншими засобами масової інформації. Хоча перша мережа була лише між Нью-Йорком, Чикаго та Сан-Франциско, зрештою AП мала свою мережу по всій території Сполучених Штатів[6]

1935 р. Перша мережа передачі фотографій. 1 січня 1935 р. передала світлини авіакатастрофи Морішвілі.

1941 р. АП виходить в радіоефір з випусками новин.

У 1945 р. Верховний суд США постановив у справі Associated Press проти США, що АП порушував антимонопольний закон Шермана, забороняючи газетам-членам продавати або надавати новини організаціям, що не є членами, а також ускладнював роботу газет, що не є членами. Рішення сприяло зростанню його головного конкурента United Press International, який очолював Х'ю Бейлі з 1935 по 1955 рік.

AП вийшов у ефір у 1941 році, коли розпочав розповсюдження новин на радіостанціях; вона створила власну радіомережу в 1974 році. У 1994 році вона створила APTV, глобальне агентство збору відео-новин. APTV об’єднався з WorldWide Television News у 1998 році, щоб сформувати APTN, який забезпечує відео для міжнародних мовників та веб-сайтів. У 2004 році AП перемістили свою світову штаб-квартиру зі свого давнього будинку на 50-й Рокфеллер-Плаза у величезну будівлю на 450 West 33rd Street на Манхеттені, де також розміщуються New York Daily News та студії нью-йоркської громадської телевізійної станції WNET. У 2019 році AП мав понад 240 бюро в усьому світі.[7] Її місія - "збирати з економією та ефективністю точний та неупереджений звіт про новини" - не змінилася з моменту заснування, але цифрові технології зробили розповсюдження звіту про АП інтерактивною роботою між АП та її 1400 американськими членами газет а також мовниками, міжнародними абонентами та клієнтами в Інтернеті.

AП розпочав диверсифікувати можливості збору новин, і до 2007 року AП отримував лише близько 30% доходу від газет США. 37% походять від глобальних клієнтів мовлення, 15% від Інтернет-підприємств та 18% від міжнародних газет та фотографії.[8]

Нагороди[ред. | ред. код]

З часу заснування цієї премії в 1917 році AП отримала 54 Пулітцерівські премії, в тому числі 32 за фотографію.[9] У травні 2020 року Дар Ясін, Мухтар Хан і Чанні Ананд з AП були удостоєні Пулітцерівської премії 2020 роки за художню фотографію[10]. Цей вибір викликав неоднозначні думки, [11][12], тому що він був сприйнятий деякими як ставлення під сумнів «легітимність Індії над Кашміром», оскільки він використовував слово «незалежність» щодо скасування статті 370.[13]

Представлення матеріалів про Україну[ред. | ред. код]

14 серпня 2019 року

"Kyiv замість Kiev: агентство Associated Press змінило написання назви української столиці"[14]

Міжнародне інформаційне агентство Associated Press у своїх матеріалах змінило написання назви української столиці з Kiev на Kyiv.

«AP змінило написання назви столиці України на Kyiv у відповідності до вподобань української влади в транслітерації цієї назви на англійську та у зв’язку зі зростанням використання», – повідомило агентство у своєму твітер-акаунті AP Stylebook.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://web.archive.org/web/20200313133855/https://www.sipiapa.org/contenidos/socios-por-pais.html
  2. Associated Press Founded | This Day in History May 22. web.archive.org. 2016-03-24. Процитовано 2021-03-03. 
  3. Network effects. The Economist. 2013-09-24. ISSN 0013-0613. Процитовано 2021-03-03. 
  4. Press, Gil. The Birth of Atari, Modern Computer Design, And The Software Industry: This Week In Tech History. Forbes (en). Процитовано 2021-03-03. 
  5. Palmer, Michael B. (2019). International News Agencies: A History (en). Springer Nature. ISBN 978-3-030-31178-0. 
  6. Magazines, Hearst (1937-09). Popular Mechanics (en). Hearst Magazines. 
  7. AP by the numbers. Associated Press (en). Процитовано 2021-03-03. 
  8. Down On The Wire. Forbes (en). Процитовано 2021-03-03. 
  9. Pulitzer Prizes won by the AP | AP. Associated Press (en). Процитовано 2021-03-03. 
  10. AP’s Kashmir photographers win Pulitzer for lockdown coverage. www.aljazeera.com (en). Процитовано 2021-03-03. 
  11. Kashmiri Pulitzer Prize winners caught in political debate. https://www.outlookindia.com/. Процитовано 2021-03-03. 
  12. IANS (2020-05-05). Pulitzer Prize questions India’s legitimacy over Kashmir. National Herald (en). Процитовано 2021-03-03. 
  13. Pulitzer Prize questions Indias legitimacy over Kashmir (Ld). https://www.outlookindia.com/. Процитовано 2021-03-03. 
  14. Kyiv замість Kiev: агентство Associated Press змінило написання назви української столиці. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-03-03. 

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]