Астахов Сергій Віконтович
| Астахов Сергій Віконтович | |
|---|---|
| рос. Сергей Виконтович Астахов | |
.JPG) | |
| Ім'я при народженні | Сергей Виконтович Козлов |
| Дата народження | 28 травня 1969 (54 роки) |
| Місце народження | Красний Лиман, Панінський район, Воронезька область, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 Росія СРСР |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1993 — дотепер |
| Напрям | драма, кримінал, комедія |
| Нагороди |
 Чайка[d] |
| IMDb | ID 1427667 |
 Астахов Сергій Віконтович у Вікісховищі | |
Сергій Віконтович Астахов (прізвище при народженні — Козлов) (нар. 28 травня 1969, Червоний Лиман, Панінського району, Воронезької області, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно. Лауреат російської театральної премії «Чайка» (2001). Путініст та українофоб.
Біографія[ред. | ред. код]
Сергій Віконтович Астахов (прізвище при народженні — Козлов) народився 28 травня 1969 року в селі Червоний Лиман Воронезької області в сім'ї військовослужбовця[1]. У 1986 році закінчив середню школу в селищі Монгохто Ванінського району Хабаровського краю.
У 1989 році, після проходження військової служби в лавах Радянської армії (два роки служив в танковій дивізії під Нижнім Новгородом[1]), вступив на акторське відділення Воронезького державного інституту мистецтв, який закінчив в 1995 році .
З 1993 по 1996 роки — актор Воронезького камерного театру.
У 1999 році переїхав з Воронежа до Москви, де, змінивши прізвище на більш благозвучне (дівоче прізвище матері) — Астахов, працював в театрах «Et Cetera» та «Сатирикон».
У 2009 році прийняв запрошення художнього керівника Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського Олександра Галибіна зіграти роль Гектора в новій постановці «Троянської війни не буде» за п'єсою Жана Жироду. Також грає Роберта в антрепризі «Не будіть сплячого собаку» (за твором англійського драматурга Джона Бойнтона Прістлі), поставленої режисером Ольгою Шведової.
У 2011 році брав участь в реаліті-шоу Першого каналу « Спеціальне завдання» і дійшов до фіналу (4-е місце), за підсумками проєкту нагороджений медаллю «За зміцнення бойової співдружності»[2].
У липні 2014 року знявся в гучному рекламному ролику пива «Сибірська корона» разом з американським актором Девідом Духовни[3].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Фігурант бази даних центру «Миротворець». Підтримав російське вторгнення в Україну [4].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1989 році, під час навчання в Воронезькому державному інституті мистецтв, познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталією Комардіною. Дітей немає.
Друга дружина — Вікторія Адельфіна. У Сергія і Вікторії є дочка Марія (нар.. 1998). Подружжя розлучилося в 2011 році.
Творчість[ред. | ред. код]
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
- «Підступність і кохання» — трагедія Ф. Шиллера (режисер — Михайло Бичков) — Фердинанд (дебют)
- «Береніка» — Жан Батист Расін — Тит, римський імператор
- «Сторож» — Гарольд Пінтер (режисер — Михайло Бичков) — Мік
- «Персона» — І. Бергман (режисер — Михайло Бичков) — пан Фоглер
- «Jamais» (режисер — Михайло Бичков) —
- «Провінційні анекдоти» — Олександр Вампілов — п'яниця-постачальник
- «Маскарад» — М. Лермонтов — Звездич
- «Борис Годунов» — Олександр Пушкін (режисер — Д. Доннеллан) — князь Воротинський / Григорій Отреп'єв
- «Венеціанський купець» (режисер — Роберт Стуруа) — Граціано
- «Гедда Габлер» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена —
- «Нірвана» (режисер — Юрій Гримов) — Драг (Наркотик)
- «Троянської війни не буде» (режисер — Олександр Галибін) — Гектор
- «39 сходинок» (оригінальна концепція С. Корбла і Н. Даймона) — Річард Хенней
- «Не будіть сплячого собаку» — за п'єсою Дж. Прістлі (режисер — Ольга Шведова) — Роберт / Стентон
- «Уроки кохання» — лірична комедія (режисер — Валерій Саркісов) — Заломов Іван Іванович
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2001 — З днем народження, Лоло! — Бім, кілер
- 2001 — Клітка — Кирило
- 2002 — Льодовиковий період — адвокат Астангов
- 2002 — Сонячний удар — капітан Батуєв
- 2003 — Адвокат — Юрій Шевцов, колишній партнер Зіміна
- 2003 — Бідна Настя — Шишкін, помічник директора імператорського театру
- 2003 — Четверте бажання
- 2003 — Оперативний псевдонім — Рінат
- 2003 — На розі, у Патріарших 3 — Чечель
- 2003 — Москва. Центральний округ — Олег Соболевський, естрадний співак
- 2003 — П'ятий Ангел — рекетир
- 2003 — Гра в модерн
- 2003 — Є ідея — Олег
- 2003 — Інше життя — Сергій
- 2003 — Убивча сила-5 (серія «Аномальна зона») — Данила Круглов
- 2004 — Честь маю — Дилєв
- 2004 — Сліпий — Циган
- 2004 — Попіл Фенікса — Малінін
- 2004 — Молоді й щасливі — Герман, коханець Анни
- 2004 — Любовні авантюри — Ренардьо
- 2004 — Червона площа — Борис Бурятський, соліст Великого театру, коханець Галини Брежнєвої
- 2004 — Діти Арбата — Тухачевський
- 2004 — Даша Васильєва 3 — Віталій Орлов
- 2004 — Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей — Федір Караулов, він же Ярослав Рюриків
- 2004 — Злодії та проститутки — революціонер
- 2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво... — Юрій, контррозвідник
- 2004 — 32 грудня — Чук
- 2005 — Чорна богиня — слідчий Михайло Вердер
- 2005 — Хіромант — Віктор Сергійович Стогів, бізнесмен
- 2005 — Туристи — Артур
- 2005 — Втеча — Соболєв
- 2005 — Полювання на ізюбра — Брелер
- 2005 — Шахраї — колишній чоловік Наталії
- 2005 — Єсенін — Шнейдер
- 2005 — Дев'ять невідомих — Тімочкін, претендент на роботу в банку
- 2005 — Загибель імперії — Каревскій
- 2005 — Отаман — капітан Негрет
- 2006 — Спокуса — Андрій, чоловік Ольги
- 2006 — Сестри по крові — Сергій, заступник директора «Суперники»
- 2006 — Розсмішити Бога — Стас, чоловік Світлани
- 2006 — Петя Чудовий — Родіон Стрілецький
- 2006 — Острог. Справа Федора Сеченова — слідчий Ступін
- 2006 — Любов і страхи Марії — лікар-психоаналітик
- 2006 — Іван Подушкін. Джентльмен розшуку — Фома витівника, телеведучий
- 2006 — Таємна варта — Роман
- 2006 — Завжди говори «Завжди» 3 — Олексій
- 2006 — Дівчатка
- 2006 — Бомж — Ілля Якименко, адвокат
- 2007 — Суджений-ряджений — Едуард Юрійович Гусаров
- 2007 — Одна любов на мільйон — Ларрі
- 2007 — На шляху до серця — Сивий
- 2007 — Корольов — Сергій Павлович Корольов
- 2007 — Інша
- 2007 — 2010 — Даїшники — Сергій Володимирович Лавров, капітан ГІБДД, колишній майор спецпідрозділу при МВС
- 2008 — Трюкачі — олігарх
- 2008 — Репортери — Граубе, адвокат
- 2008 — Парижани — Вєтров
- 2008 — Парадокс — пілот
- 2008 — Новорічна засідка — Андрій Воронін, капітан міліції, похмурий опер
- 2008 — Непереможний — Михайло Шерінг
- 2008 — 45 см — Антон Вагнер
- 2008 — Шалений Ангел — Владислав Мощенко, чоловік Валентини
- 2008 — Птах щастя — Андрій Хникін
- 2008 — Почати спочатку. Марта — Сергій
- 2009 — Крижана пристрасть — Віктор, начальник охорони бізнесмена
- 2009 — Снігова людина — Георгій Неволін
- 2009 — Вердикт — Борис Анатолійович Лудова, обвинувачений
- 2009 — Червоне на білому
- 2009 — Принцеса і жебрачка — Віталій Сенцов
- 2009 — Хрест в колі — барон Ліпгардт
- 2009 — Втеча з «Нового життя» — Михайло
- 2010 — Була любов — Олег, чиновник, батько Жені
- 2010 — Енігма — Сергій Авдєєв, металургійний магнат
- 2010 — Я тебе ніколи не забуду — Григорій Іванович Жилін
- 2010 — Застиглі депеші — Віталій Миколайович Єрмолов, підполковник відділу Служби фінансової безпеки
- 2011 — А щастя десь поряд — Матвій Вікторович Вольський, керівник клубу бальних танців
- 2011 — Контригра — Олаф фон Либенфельс, штурмбанфюрер СС
- 2011 — Наречений по оголошенню — Павло Слівце
- 2011 — Будинок на краю — Андрій, колишній чоловік Анни
- 2012 — Щасливий квиток — Петро Галімін
- 2012 — Ой, ма-моч-ки! — Михайло Сергаков, кінозірка
- 2012 — У Росії по любов! — Володимир, чоловік Марії
- 2012 — Мій улюблений геній — Денис Євгенович Шмаков
- 2012 — Таємниці інституту шляхетних дівчат — Володимир Воронцов, граф[1]
- 2012 — Білий мавр, або Інтимні історії про моїх сусідів — Сергій Бодров, адвокат
- 2013 — Там, де є щастя для мене — Сергій, чоловік Надії
- 2013 — Петля часу — Володимир Сергійович Воронцов
- 2013 — Вероніка. Втікачка — Віктор
- 2013 — Вбивство на 100 мільйонів — Антон, член мафіозного угрупування
- 2014 — Куда уходить любов — Стас, бізнесмен, чоловік Наталії
- 2014 — Ти мене любиш? — Федір Михайлович Капіца, прокурор
- 2014 — На глибині — Андрій Миколайович Дорін
- 2014 — Косатка — Макс Круглов, майор, начальник оперативного відділу поліції
- 2014 — Дорога додому — Данила Тарасов, старший лейтенант МНС Росії
- 2015 — В ім'я любові — Влад, компаньйон Андрія
- 2015 — Стурбовані, або Любов зла — Дмитро, актор телесеріалу «Озеро любові»
- 2015 — Тимчасово недоступний — Олександр Козирєв, співмешканець Валерії Івлєва
- 2016 — Син мого батька — Борис Аркадійович Романов, нейрохірург з Москви, заступник головного лікаря клініки в Озерське, брат Гліба
- 2016 — Джинн — Юрій Скороходов, колега Віри Демидової
- 2017 — Максимальний удар — співробітник ФСБ
- 2017 — Чарівник — Юрій Ільїн, актор
- 2018 — За гранню реальності — Віктор, власник казино
- 2018 — Обірвана мелодія — Алік (Давид), гравець в покер
- 2019 — Оксамитовий сезон — Едуард Вікторович, друг сім'ї Зарецьких, наречений Марії Зарецький, кандидат на посаду губернатора
- 2019 — Випадковий кадр — Михайло Пилипович Кустас, продюсер
- 2020 — Під напругою — Андрій Воскові, клінічний психолог
- 2021 — Дівчата з Макаровим — Віталій Леонідович Саламатін, полковник поліції, начальник РОВД «Бутово»
Визнання і нагороди[ред. | ред. код]
- 2001 — лауреат російської театральної премії «Чайка» в номінації «Фатальний чоловік» — за роль у виставі «Геда Габлер» на сцені Театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна[5].
- 2007 — приз глядацьких симпатій XV Міжнародного фестивалю акторів кіно «Сузір'я» (Твер) Гільдії акторів кіно Росії — за роль Сергія Павловича Корольова в біографічному фільмі «Корольов» режисера Юрія Кари[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Юлия Красновская. Сергей Астахов: «Ни один актёр не может сыграть того, чего в нём нет». [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] Газета «Аргументы и факты» (статья из номера «ТВ-ГИД» № 23, 5 июня 2013 года) // aif.ru
- ↑ Модель Лена Кулецкая и певец Артем Иванов: «Мы разучились отжиматься без бронежилетов» (рос.). Комсомольская правда. 31 січня 2012. Процитовано 19 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Дэвид Духовны в рекламе пива Сибирская корона (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
- ↑ Центр «Миротворець»: Астахов Сергій Віконтович
- ↑ В Москве вручили премии «Чайка». [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] «Коммерсантъ» (25 декабря 2001 года)
- ↑ Алёна Бабенко и Алексей Гуськов получили главные призы фестиваля актёров кино «Созвездие». [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] // newsru.com (25 июня 2007 года)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Сергія Астахова. [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // sergey-astahov.ru
- Неофіційний сайт Сергія Астахова. [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // s-astahov.ru
- Сергій Астахов. Біографія, фільмографія. [Архівовано 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] Державний інтернет-канал " Росія " // russia.tv
- Астахов Сергій Віконтовіч. Біографія. [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Актори радянського і російського кіно» // rusactors.ru
- Профіль зірки. Сергій Астахов. Біографія, фото, фільмографія. [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] // 7days.ru
- Сергій Астахов. Фільмографія, фото. [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
- Сергій Астахов. Біографія, фільмографія, фото. [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Навколо ТБ» // vokrug.tv
- Сергій Астахов. Фільми та вистави за участю актора, фотографії. [Архівовано 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // afisha.ru
|
Категорії:
- Народились 28 травня
- Народились 1969
- Уродженці Панінського району
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)
- Лауреати премії «Чайка»
- Російські телеактори
- Російські актори
- Радянські актори
- Актори XXI століття
- Актори XX століття
- Випускники Воронезької державної академії мистецтв
- Фігуранти бази «Миротворець»