Астеносфера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма глибинної будови Землі за геофізичними даними (швидкості поздовжніх та поперечних сейсмічних хвиль, розрахункова густина речовини, температура та тиск). Астеносфера позначена буквами AS

Астеносфе́ра (від дав.-гр. ἀσθενής — «слабкий» і σφαῖρα — куля, сфера) — середня частина верхньої мантії Землі.
Верхня частина мантії (до глибини 410 км) представлена шаром Гутенберга. Всередині цього шару, в інтервалі глибин 70—150 км, під твердою частиною розташовано шар розплавленої речовини мантії. Земна кора разом з твердою частиною шару Гутенберга утворюють єдиний жорсткий шар, який називають літосферою. Він лежить на астеносфері. Глибина залягання астеносфери під континентами — близько 100–120 км, під океанами — близько 50—60 км, її товщина — 100–170 км. Вважають, що речовина астеносфери перебуває у в'язкопластичному стані. В астеносфері відбувається перетікання речовини, що викликає вертикальні та горизонтальні тектонічні рухи блоків літосфери. Флюїди й магма, які потрапляють у земну кору з астеносфери, беруть участь у формуванні покладів корисних копалин. Крім того, астеносфера відіграє важливу роль в ендогенних процесах в земній корі (магматизм, метаморфізм).

Література[ред. | ред. код]