Астенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Астені́я, також астені́чний стан, астені́чний синдро́м, астені́чна реа́кція, нерво́во-психі́чна сла́бкість, астенодепреси́вний синдро́м, астеноневроти́чний синдро́м (від грец. Ἀσθένεια&nbsp — безсилля, слабкість) — хворобливий стан, що виявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням з вкрай нестійким настроєм, ослабленням самовладання, нетерплячістю, непосидючістю, порушенням сну, втратою здатності до тривалого розумового і фізичного напруження, непереносимістю гучних звуків, яскравого світла, різких запахів. У хворих також спостерігаються дратівлива слабкість, що виражається підвищеною збудливістю і швидко наступаючим за нею виснаженням, афективна лабільність із переважанням зниження настрою з рисами примхливості і невдоволення, а також слізливістю. Цей синдром, як правило, є проявом якогось іншого психоневрологічного захворювання чи є наслідком перевтоми.

Етіологія та патогенез[ред.ред. код]

Астенія виникає в результаті виснаження, захворювань внутрішніх органів, інфекцій, інтоксикацій, емоційних, розумових і фізичних перенапруг, при неправильно організованій праці, відпочинку, харчуванні, а також при нервових і психічних хворобах. Різні соматичні захворювання та психічних розлади можуть спричинювати астенію ( астенічні стани ). Астенія, що розвивається через нервове перенапруження, хвилювання, важкі, частіше тривалі переживання і конфлікти, називається неврастенією. Астенія може наступати в початковому періоді захворювань внутрішніх органів (наприклад, при коронарній хворобі), супроводжувати це захворювання як один з його проявів (наприклад, при виразковій хворобі, туберкульозі та інших хронічних захворюваннях) або виникати як наслідок гострого захворювання (запалення легенів, грипу). Виділяють астенію гіперстенічну та гіпостенічну. Також особливими формами астенії є вітальна астенія(за шизофренії), нейролептична (наслідок ускладнення лікування антипсихотиками) та тотальна(синдром Штиллера).

Симптоматика[ред.ред. код]

Прояви астенії залежать від основного соматичного захворювання чи психічного розладу, що викликало її. Так, при атеросклерозі виражені порушення пам'яті і сльозливість; різні головні болі і неприємні відчуття в області серця — при гіпертонічній хворобі. Астенія часто проявляється при неврозах, депресії та алкоголізмі. Симптоми астенії характерні для початкового періоду шизофренії. Уточнення особливостей астенії часто допомагає розпізнаванню основного захворювання.

Терапія[ред.ред. код]

Лікування спрямоване на усунення основної причини астенії. Необхідно також загальнозміцнююче лікування — застосування глюкози, вітамінів, правильна організація роботи і відпочинку, прогулянки, регулярне та повноцінне харчування, відновлення сну, заняття спеціальними фізичними вправами, але не всі хворі добре сприймають фізичні навантаження. Застосовують також седативні і/або ноотропні засоби.

До основных груп антиастенічних препаратів відносять:

  • антидепресанти;
  • анксиолітики;
  • психостимулятори;
  • ноотропні препарати;
  • адаптогени;
  • вітаміни;
  • актопротектори, антиоксиданти, нейроангіопротектори.[1](рос.)

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Психофармакология для врача общей практики. // Т.В. Решетова. Методические рекомендации для врачей. - СПб: Компьютербург, 2004. – 60 с.