Астон Мартін (команда Формули-1)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика Британія Астон Мартін
Aston Martin Aramco-Mercedes logo
Повна назва Aston Martin Aramco
Cognizant F1 Team
База Сільверстоун, Англія, Велика Британія
(2021–)
Ньюпорт Пагнелл, Велика Британія
(1959–1960)
Керівник(и) Майк Крек
Технічний директор Ендрю Грін
Вебсайт www.astonmartinf1.com
Попередня назва Racing Point F1 Team
Сезон 2023 Формули-1
Пілоти 14. Іспанія Фернандо Алонсо
18. Канада Ленс Стролл
Тестові пілоти Бразилія Феліпе Друговіч
Бельгія Стоффель Вандорн
Шасі AMR23
Двигун Mercedes
Шини Pirelli
Статистика виступів у Формулі-1
Дебют Гран-прі Нідерландів 1959
Остання гонка Гран-прі Монако 2023
Гран-прі 50 (49 старти)
Кубки конструкторів 0
Чемпіони світу 0
Перемоги 0
Подіуми 1
Очки 132
Поули 0
Найшвидші кола 0
Місце в 2022 7-е (55 очок)

Aston Martin — британський виробник автомобілів, який брав участь у Формулі-1 в різних формах. Компанія вперше брала участь у Формулі-1 в сезоні 1959 року, де дебютувала з шасі DBR4 з використанням власного двигуна, але команді не вдалося набрати жодних очок. Вони продовжили невдалі виступи протягом сезону 1960 року, знову не набравши жодного очка. В результаті Aston Martin вирішила покинути Формулу-1 під час сезону.

Комерційний ребрендинг Racing Point F1 Team привів до повернення команди під назвою Aston Martin у 2021 році, на своїх болідах команда використовує силові агрегати Mercedes. Власником команди є Лоуренс Стролл,а в якості гонщиків за команду виступають Фернандо Алонсо і Ленс Стролл. Штаб-квартира команди знаходиться в Сільверстоуні.

Історія[ред. | ред. код]

David Brown Corporation (1959–1960)[ред. | ред. код]

Aston Martin DBR4 на якому виступали Рой Сальвадорі та Керролл Шелбі.

Aston Martin вперше вступила у Формулу-1 з DBR4, їхнім першим гоночним болідом з відкритими колесами. DBR4 був вперше виготовлений і протестований у 1957 році, але дебютував у Формулі-1 лише в 1959 році. Ця затримка була викликана тим, що компанія віддала перевагу розробці спортивного автомобіля DBR1, який у 1959 році виграв 24 години Ле-Мана. До дебюту в чемпіонаті світу DBR4 на Гран-прі Нідерландів він застарів і сильно поступався швидкістю своїм конкурентам, а Керролл Шелбі та Рой Сальвадорі кваліфікувалися 10-м та 13-м відповідно з 15-и.[1][2] Сальвадорі зійшов з гонки на перших колах через несправність двигуна, а болід Шелбі спіткала та ж доля пізніше в гонці.[3]

Наступна заявка команди була на Гран-прі Великобританії, де Сальвадорі здивував, здобувши 2-е місце у кваліфікації.[4] На початку гонки у Шелбі вийшло з ладу одне з магнето запалювання, що вплинуло на швидкість його боліду. Друге магнето вийшло з ладу наприкінці гонки, що стало причиною його сходу. Сальвадорі зміг фінішувати лише на 6-му місці, за крок від здобуття перших очок.[5] На Гран-прі Португалії обидва боліди уникли проблем і фінішували 6-м і 8-м, але все одно не змогли набрати очки.[6] Останнім виступом Aston Martin у сезоні був Гран-прі Італії, де обидві машини продовжили невдалі виступи, здобувши лише 17-е та 19-е місце в кваліфікації.[7] Під час гонки Сальвадорі досяг 7-го місця, перш ніж зазнав поломки двигуна, а Шелбі фінішував 10-м.[8] Болід був сильно застарілим в порівнянні з конкурентами і не здобув жодного очка в сезоні.[1]

Aston Martin побудував DBR5 для змагань у сезоні 1960 року. DBR5 був заснований на своєму попереднику, але був легшим і мав незалежну підвіску. Однак у автомобіля був важкий двигун спереду, і його регулярно перевершували більш звичні боліди з двигуном позаду.[1][9] Перший виступ команди в сезоні відбувся на Гран-прі Нідерландів, але DBR5 ще не був готовий до змагань. В результаті в гонці виступив лише Сальвадорі, керуючи запасним DBR4. Він зміг кваліфікуватись лише 18-м.[10] Незважаючи на те, що Aston Martin отримали дозвіл на старт, організатори гонки сказали, що вони не заплатять команді за виступ. Тому команда відмовилася виходити на старт гонки.[11] DBR5 були готові до наступної гонки у Британії, в якій взяли участь Сальвадорі та Моріс Трентіньян. Сальвадорі зійшов з гонки через проблеми з керуваннями, а Трентіньян зміг фінішувати лише 11-м, відставши на п’ять кіл від лідера.[12]

Після цієї низки незадовільних результатів, коли команда не змогла набрати жодного чемпіонського очка,[13] Aston Martin повністю відмовилася від виступів в Формулі-1 після Гран-прі Великобританії, щоб зосередитися на інших серіях перегонів.

Можливе повернення та спонсорство (2008, 2010, 2016–2020)[ред. | ред. код]

У 2006 році Девід Річардс, який очолював консорціум, що володів Aston Martin, і його технічна компанія Prodrive отримали місце як потенційний учасник чемпіонату Формули-1 2008 року.[14] Після припущень про повернення Aston Martin F1, Річардс дав зрозуміти, що Aston Martin має пройти довгий шлях перед тим, як створити команду Формули-1. Він вважав, що шлях до конкурентоспроможності полягає у партнерстві з існуючою командою, а не в створенні нової команди з Aston Martin та Prodrive.[15] У 2009 році Річардс знову оголосив про свій намір повернутися до Формули-1 в 2010 році з можливістю використання назви Aston Martin, однак цього не вдалося.[16] У період з 2016 по 2020 рік Aston Martin був спонсором Red Bull Racing, а також титульним спонсором команди з 2018 по 2020 рік.[17][18]

Aston Martin Formula One Team (2021–)[ред. | ред. код]

Себастьян Феттель за кермом AMR21 під час Гран-прі Великої Британії 2021 року
Див. також: Racing Point F1 Team

У січні 2020 року власник Racing Point Лоуренс Стролл інвестував кошти в Aston Martin, щоб придбати 16,7% акцій компанії.[19][20] Це призвело до комерційного ребрендингу команди Racing Point F1 Team в Aston Martin F1 Team на сезон 2021 року.[21][22] Команда виступає з силовими агрегатами Mercedes.[23] Серхіо Перес мав контракт з командою до 2022 року, але на сезон 2021 року його замінив чотириразовий чемпіон світу Себастьян Феттель, який раніше виступав за Ferrari.[24][25] У рамках ребрендингу команда змінила свій рожевий колір від компанії BWT на сучасну ітерацію британського гоночного зеленого Aston Martin. Cognizant також було оголошено новим титульним спонсором команди в січні 2021 року.[26] Aston Martin AMR21 був представлений у березні 2021 року і став першим болідом Aston Martin у Формулі-1 після 61-річної відсутності в спорті.[27] Aston Martin має новий завод площею 37 000 квадратних метрів, який запрацює до 2023 року на базі в Сільверстоуні.[28] Фабрика має три з'єднаних між собою будівлі і базується на території площею 30 акрів прямо навпроти траси Сільверстоун.[29] Aston Martin є шостим конструктором, який працює на базі в Сільверстоуні з 1991 року.[30]

Феттель завоював перший подіум Aston Martin, зайнявши друге місце на Гран-прі Азербайджану.[31] Феттель знову фінішував другим на Гран-прі Угорщини, але був дискваліфікований через проблему зі зразком палива.[32] У червні 2021 року керівник команди Отмар Сафнауер підтвердив, що команда розширить песонал з 535 до 800 співробітників.[33] У вересні 2021 року Aston Martin підтвердив, що змагатиметься у 2022 році з незмінним складом пілотів.[34] У січні 2022 року керівник команди Отмар Сафнауер залишив команду після 12 років.[35] Майк Крек, який раніше працював у гоночних командах BMW і Porsche, був оголошений його заміною в тому ж місяці.[36] У лютому 2022 року Aramco було оголошено титульним спонсором команди після того, як було укладено довгострокову партнерську угоду.[37]

Результати виступів в Формулі-1[ред. | ред. код]

1959–1960[ред. | ред. код]

Рік Шасі Двигун Шини Пілот 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Очки Місце
1959 DBR4 Aston Martin RB6 2.5 L6 A
D 		МОН 500 НІД ФРА ВЕЛ НІМ ПОР ІТА США 0 НК
Велика Британія Рой Сальвадорі Схід 6 6 Схід
США Керролл Шелбі Схід Схід 8 10
1960 DBR4 Aston Martin RB6 2.5 L6 D АРГ МОН 500 НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ ПОР ІТА США 0 НК
Велика Британія Рой Сальвадорі НС
DBR5 Схід
Франція Моріс Трентіньян 11
Джерело:[38][39]

2021–дотепер[ред. | ред. код]

Рік Щасі Двигун Шини Пілот 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Очки Місце
2021 AMR21 Mercedes M12 E Performance 1.6 V6 t P БАХ ЕМІ ПОР ІСП МОН АЗЕ ФРА ШТИ АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД ІТА РОС ТУР США МЕХ САП КАТ САУ АБУ 77 7
Канада Ленс Стролл 10 8 14 11 8 Схід 10 8 13 8 Схід 20 12 7 11 9 12 14 Схід 6 11 13
Німеччина Себастьян Феттель 15 15° 13 13 5 2 9 12 17dagger Схід ДСК 5double-dagger 13 12 12 18 10 7 11 10 Схід 11
2022 AMR22 Mercedes M13 E Performance 1.6 V6 t P БАХ САУ АВС ЕМІ МАЯ ІСП МОН АЗЕ КАН ВЕЛ АВТ ФРА УГО БЕЛ НІД ІТА СІН ЯПО США МЕХ САП АБУ 55 7
Канада Ленс Стролл 12 13 12 10 10 15 14 16dagger 10 11 13 10 11 11 10 Схід 6 12 Схід 15 10 8
Німеччина Себастьян Феттель Схід 8 17† 11 10 6 12 9 17 11 10 8 14 Схід 8 6 8 14 11 10
Німеччина Ніко Гюлькенберг 17 12
2023 AMR23 Mercedes M14 E Performance 1.6 V6 t P БАХ САУ АВС АЗЕ МАЯ МОН ІСП КАН АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД ІТА СІН ЯПО КАТ США МЕХ САП ЛВГ АБУ 102* 2*
Іспанія Фернандо Алонсо 3 3 3 46 3 2
Канада Ленс Стролл 6 Схід 4 78 12 Схід
Джерело:[38]
Примітки
  • dagger – Пілоти, що не фінішували на гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.
  • double-dagger – Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції.


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в 1959 Aston Martin DBR4 - Images, Specifications and Information. Ultimatecarpage.com. Процитовано 5 червня 2022. 
  2. ↑ 1959 Dutch Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  3. ↑ 1959 Dutch Grand Prix race report: Bonnier makes his mark. Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  4. ↑ British GP, 1959. www.grandprix.com. Процитовано 5 червня 2022. 
  5. ↑ 1959 British Grand Prix race report - A walk-over for British cars. Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  6. ↑ 1959 Portuguese Grand Prix race report: Moss trounces the field. Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  7. ↑ 1959 Italian Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  8. ↑ 1959 Italian Grand Prix race report: Walker's cunning bests the reds. Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  9. ↑ A brief history of Aston Martin and F1. ESPN.com (англ.). 30 вересня 2017. Процитовано 5 червня 2022. 
  10. ↑ 1960 Dutch Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  11. ↑ 1960 Dutch Grand Prix race report: Brabham throws kitchen sink (and more) at Moss to win. Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  12. ↑ 1960 British Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (en-GB). Процитовано 5 червня 2022. 
  13. ↑ Aston Martin - Seasons • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 червня 2022. 
  14. ↑ Q & A With FIA President Max Mosley. web.archive.org. 22 червня 2007. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 5 червня 2022. 
  15. ↑ Aston Martin owner rules out F1 (en-GB). 13 березня 2007. Процитовано 5 червня 2022. 
  16. ↑ Richards keen on Formula 1 return (en-GB). 23 квітня 2009. Процитовано 5 червня 2022. 
  17. ↑ Red Bull announce Aston Martin tie-up. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  18. ↑ Aston Martin to become Red Bull title sponsor in 2018. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  19. ↑ Racing Point set to become Aston Martin Racing for 2021 | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  20. ↑ Aston Martin F1 team ‘will need to be competitive from the outset’ says Stroll | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  21. ↑ Racing Point F1 team to become Aston Martin in 2021. Reuters (англ.). 31 січня 2020. Процитовано 5 червня 2022. 
  22. ↑ Racing Point to become Aston Martin team from F1 2021. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  23. ↑ 2020 & 2021 FIA Formula One World Championship Entry List. Federation Internationale de l'Automobile (англ.). 28 січня 2021. Процитовано 5 червня 2022. 
  24. ↑ Sergio Perez reveals he is leaving Racing Point at the end of 2020 in shock announcement | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  25. ↑ Vettel to make sensational Racing Point switch in 2021 as they re-brand as Aston Martin | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  26. ↑ Aston Martin reveal title sponsor for F1 2021 season, tease green car. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  27. ↑ Aston Martin licensed to thrill in Formula 1 return as 2021 car revealed with historic green livery. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  28. ↑ Aston Martin start work on new F1 factory and wind tunnel campus at Silverstone base | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  29. ↑ 'New factory will make Aston Martin F1 title contenders within 5 years'. Motor Sport Magazine (en-GB). 14 вересня 2021. Процитовано 5 червня 2022. 
  30. ↑ Jordan 191 to 'Pink Mercedes' - The shifting fortunes of Aston's F1 forebearers. www.autosport.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  31. ↑ Vettel 'over the moon' with maiden Aston Martin podium after 'very rough' start of the season | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  32. ↑ Vettel loses second-place finish in Hungary after disqualification for fuel sample issue. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  33. ↑ Woodhouse, Jamie (10 червня 2021). Aston Martin target expansion to around 800 staff. PlanetF1 (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  34. ↑ Aston Martin Cognizant Formula One™ Team announces 2022 driver line-up. www.astonmartinf1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  35. ↑ Aston Martin announce departure of Team Principal Otmar Szafnauer | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  36. ↑ Aston Martin hire Mike Krack as new Formula 1 team principal to replace Otmar Szafnauer. Sky Sports (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  37. ↑ Aston Martin Formula 1 team partners with oil giant Aramco. Autocar (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
  38. ↑ а б Aston Martin - Grands Prix started 2022 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 червня 2022. 
  39. ↑ Aston Martin - Grands Prix not started • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 червня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
 
David Brown Corporation (1959–1960)
 
Aston Martin F1 Team (2021–)
 
Поточні конструктори (2023)
 
Колишні конструктори

AFM · AGS · Alta · Amon · Andrea Moda · Apollon · Arrows · Arzani-Volpini · Aston-Butterworth · ATS (Italy) · ATS (Germany) · BAR · Behra-Porsche · Bellasi · Benetton · BMW · Boro · Brabham · Brawn · BRM · BRP · Bugatti · Cisitalia · Coloni · Connaught · Connew · Cooper · Cosworth · Dallara · De Tomaso · Delahaye · Derrington-Francis · Eagle · Eifelland · Emeryson · EMW · ENB · Ensign · ERA · EuroBrun · Ferguson · FIRST · Fittipaldi · Fondmetal · Footwork · Force India · Forti · Frazer Nash · Fry · Gilby · Gordini · Greifzu · Haas/Lola · Hesketh · Hill · HWM · HRT  · Honda · Jaguar · JBW · Jordan · Kauhsen · Klenk · Kojima · Kurtis Kraft · Lancia · Larrousse · LDS · LEC · Leyton House · Life · Ligier · Lola · Lotus (1958–1994) · Lotus (2010–2011) · Lotus (2012-2015) · Lyncar · Maki · March · Martini · Marussia · Maserati · Matra · MBM · McGuire · Merzario · Midland · Milano · Minardi · Modena · MRT · Onyx · OSCA · Osella · Pacific · Parnelli · Penske · Porsche · Prost · Racing Point · Racing Point Force India · RAM · RE · Rebaque · Renault · Reynard · Rial · Sauber · Scarab · Scirocco · Shadow · Shannon · Simtek · Spirit · Spyker · Stebro · Stewart · Super Aguri · Surtees · Talbot · Talbot-Lago · Tec-Mec · Tecno · Theodore · Token · Toleman · Toro Rosso · Toyota · Trojan · Tyrrell · Vanwall · Veritas · Virgin · Williams (FWRC) · Wolf · Zakspeed

Автоспорт Це незавершена стаття про автоспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Астон_Мартін_(команда_Формули-1)&oldid=39519438