Астрильд-метелик синьоголовий
| ?Астрильд-метелик синьоголовий | |
|---|---|
.jpg) Самець синьоголового астрильда-метелика | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Астрильд-метелик (Uraeginthus) |
| Вид: | Астрильд-метелик синьоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Uraeginthus cyanocephalus (Richmond, 1897) | |
| Синоніми | |
| Estrilda cyanocephala Richmond, 1897 Uraeginthus cyanocephala (Richmond, 1897) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Uraeginthus cyanocephalus |
 Віківиди: | Uraeginthus cyanocephalus |
 EOL: | 45515669 |
 ITIS: | 563641 |
 МСОП: | 22719499 |
 NCBI: | 247671 |
Астрильд-метелик синьоголовий[2] (Uraeginthus cyanocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Мешкає в Східній Африці.
_(32715498288).jpg)
Довжина птаха становить 14 см. Голова, горло, груди, боки, надхвістя і хвіст бірюзово-блакитні, спина, крила і живіт коричневі, гузка охриста. Очі червонуваті, навколо очей сіруваті кільця, дзьоб пурпурово-червоний, на кінці і з країв більш темний, лапи тілесного кольору. Самиці мають менш яскраве забарвлення, блакитного відтінку в їх оперенні менше, особливо на голові.
Синьоголові астрильди-метелики Ефіопії, Сомалі, Південному Судані, Кенії і Танзанії. Вони живуть в низькотравних саванах, місцями порослих чагарниками і деревами. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з савановими і червонощокими астрильдами-метеликами та з червонодзьобими амарантами.
Синьоголові астрильди-метелики живляться насінням трав, яке збирають з землі. Крім того, вони доповнюють раціон дрібними комахами, ягодами, плодами і пагонами. Сезон розмноження у них припадає на другу половину сезону дощів. Самці приваблюють самиць в характерний для астрильдових спосіб — виконують демонстраційні танці, присідаючи перед самицями, тримаючи в дзьобі травинку або перо і водночас співаючи. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться парою птахів з переплетених рослинних волокон і стебел трави, встелюється шерстю і пір'ям, розміщується в густій рослинності, часто поряд з осиним гніздом. Іноді птахи використовують покинуті гнізда ткачиків. В кладці від 4 до 6 білуватих яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджують і самиці і самці. Пташенята покидають гніздо через 19-19 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще два-три тижні.
- ↑ BirdLife International (2016). Uraeginthus cyanocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |