Асфальтени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Асфальте́ни (рос. асфальтены; англ. àsphaltenes; нім. Asphaltene) — асфальто-смолисті кисневі компоненти асфальтів, асфальтитів, нафт, бітумоїдів, розсіяної органічної речовини порід. Розчинні у хлороформі, чотирихлористому вуглеці, бензолі; осідають із розчинів при дії легкого петролейного ефіру.

Загальні характеристики[ред.ред. код]

Елементний склад (%): С — 73—87, Н — 6—9, S — 0,5-8, N — 0,5—2, О — 4—12.

Густина 1 140 кг/м3. Під час нагрівання понад 300 °C розкладаються з утворенням коксу і виділенням газів.

Асфальтени-зв'язуючі[ред.ред. код]

Асфальте́ни-зв'я́зуючі — вуглеводневі сполуки, що мають високу молекулярну масу. Їх розглядають як дві-три узагальнені молекули смол. Основною властивістю асфальтенів, що надає їм високу адгезійну активність та еластичність, є здатність розчинятися в мальтенах (суміш масел і смол). Асфальтени-зв'язуючі забезпечують твердість, температурну стійкість, полярність і спікливість.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]