Ас (монета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ас
Зображення
Ас за часів республіки (бл. 270 до н. е.)
Країна Стародавній Рим
Позначення одиниці 𐆚
Ціна 2,5 Сестерцій, 5 Квінарій, 10 Денарій, 12 унція, 6 Секстанс, 4 Квадранс і 3 Трієнс[1][2]
CMNS: Ас у Вікісховищі
Ас за часів республіки (бл. 270 р. до н. е.)

Ас — назва старовинної римської мідної монети, що карбувалася в Римі за часів Сервія Туллія, але з'явилася, ймовірно, лише на початку республіки.

Як і всі інші грошові системи, римська була також пов'язана з вагою. Первинна форма середньоіталійського аса Aes Grave важила спочатку точно 1 римський фунт (лібра) — 327,45 грама. Але з плином часу і розвитком грошової системи він зменшувався і в пізніший час імперії зберіг лише 1/36 своєї початкової ваги.

Усі монети стародавньої Італії являли собою ас помножений чи розділений на певне число. Не тільки під час розділу монет, а й під час визначення міри, ваги, спадщини й відсотків одиницею брався ас і поділявся на 12 часток — унцій. Кожна частина розділеної одиниці мала свою особливу назву, наприклад:

Вартість аса (бл. 350 р. до н. е. — 210 р. н. е.)[ред. | ред. код]

Вартість аса (бл. 211 р. до н. е. — 130 р. н. е.)[ред. | ред. код]

У часи введення срібного денарія та вже дещо зменшеній вартості аса в період від 211—130 рр. до н. е.:

Вартість аса (бл. 130 р. до н. е. — 27 р. н. е.)[ред. | ред. код]

Зі 130 до 27 рр. до н. е.:

  • 1 денарій (срібло) = 2 квінарії (срібло) = 4 сестерції = 16 асів

Вартість аса після монетної реформи Августа бл. 27 р. до. н. е[ред. | ред. код]

Монетна реформа Октавіана Августа тривала під час його правління, з 27 до 14 рр. до н. е.)

  • 1 ауреус (золото) = 25 денаріїв (срібло)
  • 1 денарій = 2 квінари (срібло)
  • 1 квінарій = 2 сестерції (латунь, пізніше бронза)
  • 1 сестерцій = 2 дупондії (латунь, пізніше бронза)
  • 1 дупондій = 2 аси (мідь/бронза)
  • 1 семіс = 2 квадранси (Мідь/бронза)
  • 1 квадранс = 2 октанси (за Траяна)

Мідні монети відрізнялися одна від одної відомим традиційним карбуванням. Справжні римські монети мали на лицевій стороні голову якого-небудь бога, напр. Юпітера, а на зворотній стороні, наприклад, міг бути зображений корабельний ніс (т. зв. «морські» карбування) з цифровими вказівками вартості. Кульками (крапками) позначалося число унцій на дрібних частинах аса. Римські цифри карбувалися на асі та на кратних йому інших монетах.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  1. Любкер Ф. Triens // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1412.
  2. Любкер Ф. Nummus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 930–931.