Атаманчук Олександр Олександрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Атаманчук Олександр Олександрович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
22 червня 1990 Миропіль | ||
| Смерть |
20 січня 2015 (24 роки) Донецьк | ||
| Псевдо | «Кіборг» | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Десантні війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Атаманчу́к (22 червня 1990 — 20 січня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 22 червня 1990 року, в місті Миропіль Закінчив Миропільську ЗОШ № 2, випускник Житомирського професійного ліцею харчових технологій.
В часі війни — стрілець-помічник гранатометника, 95-та окрема аеромобільна бригада з весни 2014-го. В бою зазнав поранення, після лікування повернувся на передову.
20 січня 2015-го загинув у бою з російськими збройними формуваннями за Донецький аеропорт — при евакуації поранених.
Без Олександра залишилися батько, вагітна на той час дружина.
Похований у Мирополі 24 січня 2015-го.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- 8 травня 2015 року на фасаді Миропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, у який навчався Олександр Атаманчук, на його честь було урочисто відкрито меморіальну дошку[2].
- 27 листопада 2015 року на фасаді Житомирського професійного ліцею харчових технологій було урочисто відкрито меморіальні дошки на честь випускників цього навчального закладу Олександра Атаманчука та Володимира Котвіцького[3][4].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відкрито меморіальну дошку Герою антитерористичної операції Атаманчуку Олександру
- ↑ У Житомирі відкрили меморіальні дошки загиблим бійцям Олександру Атаманчуку і Володимиру Котвіцькому. zhitomir.info. Архів оригіналу за 9 травня 2021.
- ↑
У Житомирі відкрили меморіальні дошки загиблим бійцям Олександру Атаманчуку і Володимиру Котвіцькому на YouTube
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- Атаманчук Олександр Олександрович [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Атаманчук Олександр Олександрович [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Старші солдати (Україна)
- Народились 22 червня
- Народились 1990
- Померли 20 січня
- Померли 2015
- Військовики 95-ї десантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Мирополя
- Померли в Донецьку
- Поховані в Романівському районі