Атаманюк Григорій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атаманюк Григорій Сергійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Загальна інформація
Народження 3 березня 1926(1926-03-03) (94 роки)
Пилипи-Олександрівські Віньковецького району
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «70 років Перемоги над нацизмом»
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За відвагу» Медаль «За відвагу» Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Атаманюк Григорій Сергійович (нар. 3 березня 1926 року) — радянський військовик часів Другої Світової війни, почесний громадянин Хмельницького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1926 року в селі Пилипи Олександрівські Віньковецького району. Здобув середню спеціальну освіту, заочно закінчив у 1966 році Хмельницький кооперативний технікум.

У квітні 1944 був призваний на службу в Радянську армію. За кілька днів юнака відправили до Новоросійська оволодівати військовим ремеслом розвідника. До Перемоги солдат ішов у складі військ 2-го, а потім 1-го Білоруських фронтів.

Після війни Григорій Сергійович ще чотири роки служив у Німеччині. У липні 1949 року старший сержант Григорій Атаманюк повернувся до рідного села. Працював завідувачем клубу, згодом завідувачем магазином, головою сільради.

Під час угорських подій 1956 року Атаманюка Григорія Сергійовича знову призвали в армію і залишили на надстрокову службу. Він учасник локальних конфліктів у Чехословаччині та Угорщині. Після виходу у відставку очолював Ружичнянське споживче товариство.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 4 медаль «За відвагу»
  • орден Вітчизняної війни І ступеня
  • орден Червоної Зірки
  • орден «За мужність» ІІІ ступеня
  • медаль «За звільнення Варшави»
  • почесне звання «Почесний громадянин міста Хмельницького»
  • почесне звання «Почесний ветеран України»

Джерела[ред. | ред. код]