Атанасій Кірхер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Атанасіус Кірхер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атанасій Кірхер
нім. Athanasius Kircher
Athanasius Kircher.jpg
Народився 2 травня 1602(1602-05-02)[1][2][3]
Гайза, Німеччина[2][1]
Помер 28 листопада 1680(1680-11-28)[1][3] (78 років) або 27 листопада 1680(1680-11-27)[2] (78 років)
Рим, Папська держава[2]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Papal States (pre 1808).svg Папська держава
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg Священна Римська імперія
Діяльність мовознавець, математик, єгиптолог, музикознавець, теоретик музики, універсальна людина, винахідник, католицький священик, астроном, еволюціоніст, археолог, викладач університету, письменник, фотограф
Alma mater Папський Григоріанський університет
Відомі учні Gaspar Schott[d]
Володіє мовами латина[4]
Заклад Папський Григоріанський університет і Вюрцбурзький університет
Конфесія Римо-католицька церква

Атана́сій Кі́рхер (нім. Athanasius Kircher; 2 травня 1602, Гайза, біля Фульди — 27 листопада 1680, Рим) — німецький учений-полімат і винахідник, монах Товариства Ісуса, автор численних трактатів за найрізноманітнішими предметами (фізика, природничі науки, мовознавство, антикваріат, теолоґія, математика). За життя користувався загальноєвропейською славою, курував ґлобальний проект виміру магнітного схилення, був сповідником і духівником деяких ґерманських князів, що приїжджали до Рима. Похований у головній церкві єзуїтського ордену Іль-Джезу.

Відомий за свої праці з єгиптознавства, укладач першої граматики коптської мови та словника, який залишався основним протягом півтораста років. У творі «Єгипетський Едіп» Кірхер запропонував (невдалу) спробу розшифрування єгипетських ієрогліфів. Також здійснював археолоґічні дослідження та заснував у Римі кабінет рідкостей, що розрісся до музею та взяв його ім'я — Кірхеріанум (1651). Склав «Опис Китайської імперії» (1667), який тривалий час був важливим джерелом інформації про культури Далекого Сходу. Кірхер також вважається винахідником мегафона[en], був одним із піонерів мікроскопічних досліджень, можливо, спостерігав збудника чуми та правильно зрозумів причину виникнення епідемій.

Приналежність до Товариства Ісуса та своєрідність поглядів, що посилались на філософію епохи Відродження, призвели до того, що в умовах наукової революції Кірхер став символом відсталості, а перегляд поглядів на його роль у науці XVII століття почався лише 1980-х років. Основоположні дослідження його наукової біографії побачили світ лише після 2000-х років.

Також — Афанасій Кірхер.

Біографія[ред. | ред. код]

Атанасій Кірхер народився 2 травня 1601 або 1602 року (він сам не знав у якому точно році) в Ґайзі (передмісті Фульди). У його батьків було дев'ять дітей, і Атанасій був наймолодшим серед них. З 1614 по 1618 рік він ходив в єзуїтський колегіум у Фульді, і щоб вступити в семінарію він став членом ордену. Вивчав теологію і філософію у Падерборні.

Викладав філософію і східні мови в Вюрцбурзі; перейшов під час тридцятирічної війни в Авіньйон до єзуїтів, потім в Рим, де викладав математику. Один з учених людей свого часу, він написав багато трактатів з найрізноманітніших предметів, де поруч з точними відомостями повідомляються байки без найменшого критичного до них відношення.

З його творів з фізики і математики відомі

  • «Ars magna lucis et umbrae» (1646),
  • «Musurgia universalis» (про звук і музику, в тому числі містить теорію афектів 1650),
  • «Organum mathematicum».

Уявлення про будову Землі викладені в його роботі «Mundus subterraneus» («Підземний світ», +1664), зоологічні знання того часу були підсумовані Кірхером в книзі «Arca Noae» («Ноїв ковчег», 1675).

У Римі, в Collegio Romano, до сих пір зберігається складена Кірхером колекція предметів природної історії, старожитностей, фізичних і математичних інструментів, описана Буоннані (1709) і Латтара (1773) в книзі «Museo Kircheriano».

З філологічних і антікварскіх його друкованих робіт відомі:

  • «Prodromus copticus» (1636)
  • «Oedipus Aegyptiacus» (1 652),
  • «China monumentis … illustrata» (1667) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в RKDartists
  2. а б в г data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Athanasius Kircher — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
  4. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]