Атаяльська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атаяльська мова
Tayal
Atayal.svg
Поширена в Республіка Китай Північ Тайваню
Регіон Тайвань
Носії 84330 чол.
Писемність латинка
Класифікація

Австронезійські

Тайванські мови
Атаяльська мова
Офіційний статус
Регулює немає офіційного регулювання
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 map
ISO 639-3 tay

Атаяльська мова — мова народу атаял, поширена на півночі Тайваню, належить до тайванських мов, австронезійської мовної сім'ї. Існує два основних діалекти скулік (squliq) та ц’улі’ (c’uli’) (або ц’оле’ — c’ole’).

Кількість мовців — 84330. Станом на 2009 рік видано Атаяльсько-англійський словник за авторством Сьорена Егерода і кілька граматик атаяльської мови. У 2002 мовою перекладена «Біблія».

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мовою говорять в центрі острова Тайвань — в префектурах Нанту та Тайчжун, на півдні — в префектурах Сіньчжу і Мяолі, а також на півночі в Тайбеї та Таоюані.

Орфографія[ред. | ред. код]

Найчастіше атаяльська мова записується латиницею. Сполучення літер ⟨ng⟩ читається, як носовий задньоязиковий приголосний. Апостроф (') — гортанну змичку. У деяких джерелах ⟨ḳ⟩ використовується для позначення звуку /q/, а ⟨č š ž⟩ для /tʃ ʃ ʒ/.

У деяких, але не у всіх діалектах, шва /ə/ часто опускається на письмі, результатом чого є накопичення приголосних в написаному слові (наприклад pspngun /pəsəpəŋun/).[1]

Вимова деяких літер часто відрізняється від прийнятої системою IPA. Наприклад: літера ⟨b⟩ позначає звук /β/, ⟨c⟩ - /ts/, ⟨g⟩ - /ɣ/, ⟨y⟩ - /j/, а ⟨z⟩ - /ʒ/.

Фонетика[ред. | ред. код]

Діалекти значно відрізняються за своєю фонетикою. Нижче наведено голосні та приголосні звуки одного з діалектів атаяльської мови.

Голосні[ред. | ред. код]

Голосний переднього ряду Голосний середнього ряду Голосний заднього ряду
Голосний високого підняття i u
Голосний середнього підняття e ə o
Голосний низького підняття a

Приголосні[ред. | ред. код]

губно-губні ясенні заясенні середньопіднебінний задньоязиковий увулярні глотковий гортанний
проривні p t k q ʔ
африкат ts <c>
фрикативні глухий s x ħ <h>
дзвінкий β ɣ <g>
носові m n ŋ
дрижачий r
Напівголосний звук w j <y>

Більшість з цих звуків представлені і в інших тайванських мовах. Проте задньоязиковий фрикатив [x] характерний лише для атаяльської мови, проте не є надто частим і не може стояти на початку слова.


Посилання[ред. | ред. код]

  • Rau, 1992, с. 22–23