Атлантида

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Платон на фресці Рафаеля.
Гіпотетична локалізація Атлантиди у Середземному морі
Гіпотетична локалізація Атлантиди у Атлантичному океані

Атланти́да (грец. Ατλαντίδα) — міфічний острів; Платон у діалогах «Критій» і «Тімей», посилаючись на давньоєгипетські перекази, що їх Солон почув від єгипетських жерців, повідомляє, що Атлантида нібито була квітучою державою, якою правили могутні володарі, а з мешканцями острова — атлантами — воювали предки афінян.

Атлантида — буквально, земля атлантів, тобто велетнів. За давньоєгипетською легендою, це був нібито великий острів, який зник під водою внаслідок землетрусу. На Атлантиді начебто існувала могутня держава, яка підкорила народи Середземномор'я, крім греків. За велінням Зевса атланти були затоплені Атлантичним океаном за надмірну гордість.

Вчені робили багато спроб встановити, де була Атлантида. Атлантиду часто ототожнювали з «островами блаженних». Під Атлантидою розуміли Америку, Канарські острови, Скандинавію, острови Егейського моря, уявний зниклий острів біля Криму, зруйноване карфагенянами місто Тартес («місто етрусків») на півдні Іспанії тощо. Проте більшість учених заперечує існування Атлантиди в Атлантичному океані. Грецький геолог Галанопулос висунув гіпотезу, що міф про загибель Атлантиди виник як спогад про вибух острова Тіри (Санторіну) в XIV ст. до н. е., від якого постраждав також Крит і занепала мінойська культура.

Найчастіше Атлантиду поміщають або у Середземному морі, Атлантичному океані або на затоплене дно Чорного моря.

Метафорично Атлантида — прекрасна заповідна країна; пошуки Атлантиди — самовіддані спроби зробити відкриття.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Зевс Це незавершена стаття з давньогрецької міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.