Аттик (архієпископ Константинопольський)

Аттик
грец. Ἀττικός
Народився	370 Сівас
Помер	10 жовтня 425 Константинополь, Східна Римська імперія
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	священник
Знання мов	давньогрецька
Посада	Константинопольський патріархат
Конфесія	східне християнство
Медіафайли у Вікісховищі

Архієпископ Аттик (грец. Ἀρχιεπίσκοπος Ἀττικός; ? — 10 жовтня 425 або 426) — архієпископ Константинопольський (початок березня 406 — 10 жовтня 425/426).

Біографія

Наступник архієпископа Арсакія з березня 406 року. Спочатку був опонентом Івана Золотоустого і прихильником поставлення Арсакія архиєпископом Константинопольським. Від нього збереглися чотири листи, включені в 65-й том Patrologia Graeca. Пам'ять в православній церкві звершується 8 січня і 11 жовтня за юліанським календарем.

415 року протистояв папі римському Інокентію I, що намагався набути статус судді в Фессалійській архієпархій (конфлікт Максиміана і Боніфація I) та Коринфській митрополії.

Про різдво Христове він висловився так: «Нині Владика Христос прийняв народження по людинолюбству; бо народження по божественній гідності було раніше… Слово по людинолюбстві виснажується, будучи за своєю природою невичерпним; бо „Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба“ (Флп. 2, 7). Безтілесний для тебе втілюється; бо „Слово плоть стало“ (Ів. 1:14). Невідчутний через безтілесної природу може пізнатися за допомогою дотику. Безначальний буває під тілесним початком; досконалий зростає; незмінний процвітає; багатий народжується в вертепі; той хто одягає небо хмарами одягається пеленами; цар покладається в яслах».

Див. також

• Константинопольські патріархи

Посилання

• Аттик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)