Аугусто Роа Бастос
| Аугусто Роа Бастос | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Augusto Roa Bastos | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. Augusto José Antonio Roa Bastos | |||
| Народився |
13 червня 1917[1][2][…] Асунсьйон, Парагвай[4] | |||
| Помер |
26 квітня 2005[1][2][…] (87 років) Асунсьйон, Парагвай[4] | |||
| Країна |
 КНР Іспанія | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, сценарист, викладач університету, поет | |||
| Заклад | Університет Тулуза 2 | |||
| Мова творів | іспанська | |||
| Роки активності | з 1953 | |||
| Жанр | поезія і dictator noveld | |||
| Magnum opus | I the Supremed і Hijo de hombred | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Аугусто Роа Бастос у Вікісховищі | ||||
Аугусто Роа Бастос (13 червня 1917, Асунсьйон, Парагвай — 26 квітня 2005, Асунсьйон) — парагвайський поет і прозаїк.
Із життєпису[ред. | ред. код]
Батько — індіанець гуарані, мати — родом з Португалії. У 1932 році втік з товаришами зі школи, пішов добровольцем на чакську війну, служив на фронті санітаром. У 1945 жив і працював журналістом у Великій Британії, Франції, Німеччині. У 1947 разом з парагвайським поетом Ерібом Кампосом Сервера в умовах розпочатої громадянської війни та політичних репресій переїжджає у Буенос-Айрес. У 1976—1989 — живе у Франції, після падіння диктатури Стресснера повернувся на батьківщину.
У 1982 був позбавлений парагвайського громадянства, з 1983 — громадянин Іспанії.
Помер в 2005 у віці 87 років. Похований у родинному пантеоні на кладовищі Реколета в Асунсьйоні.
Творчість[ред. | ред. код]
Свою творчу діяльність Роа Бастос почав в 1940-х рр. у ролі журналіста газети El País, що виходила в Асунсьйоні. Першим великим твором Роа Бастоса стала збірка оповідань «Грім серед гілок», виданий в Аргентині в 1953 Опублікований слідом за ним роман «Син людський» (1960) не тільки приніс автору визнання, а й сприяв піднесенню латиноамериканської романістики. Сюжет роману, що є сплетінням невеликих оповідань, присвячений революційним виступам парагвайських селян, перерваним початком Чакської війни. Вустами героїв автор говорить про її безглуздості, тому що «руками» Болівії і Парагваю вирішувався конфлікт західних країн і США. У 1974 Роа Бастос закінчує своє найбільш відомий твір — антидиктаторський роман «Я, Верховний», що розповідає про правління доктора Хосе Гаспара Родрігеса де Франс — Верховного диктатора Парагваю в 1816—1840 рр. Після відновлення в Аргентині в 1976 режиму військової диктатури книга була заборонена, а сам письменник емігрував до Франції.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118601415 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література[ред. | ред. код]
- Роа Бастос, Аугусто // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 429. — ISBN 966-692-744-6.
