Аугустс Кірхенштейнс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аугустс Кірхенштейнс
латис. Augusts Kirhenšteins

Час на посаді:
липень 1940 — серпень 1940
ПопередникКарліс Улманіс
Наступникпосаду скасовано

Голова Президії Верховної ради Латвійської РСР
Час на посаді:
25 серпня 1940 — 11 квітня 1952
НаступникОзоліньш Карліс Мартинович

Народився6 (18) вересня 1872(1872-09-18)
Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер3 листопада 1963(1963-11-03) (91 рік)
Рига, Латвійська РСР
ГромадянствоFlag of Russia.svg Російська імперіяЛатвія ЛатвіяСРСР СРСР
Національністьбалтійський німець
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Командор ордена Трьох Зірок

А́угустс Кірхенште́йнс (Кірхенштейн Август Мартинович) (латис. Augusts Kirhenšteins; (6) 18 вересня 1872, Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1963, Рига, Латвійська РСР) — латвійський політик німецького походження, діяч маріонеткового більшовицького режиму Латвії. Вчений-мікробіолог. Голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—1952), Герой Соціалістичної Праці. Академік Академії наук Латвійської РСР (1946).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із простої німецької родини. Випускник Ризької гімназії, 1902 року закінчив ветеринарний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету в Ліфляндській губернії. Працював ветеринаром у містах Вілмієра і Лімбажі. Учасник революції 1905 року. Емігрував до Швейцарії, де навчався на мікробіолога в Цюриху. З початком Першої світової війни — у Сербії, де служив військовим лікарем в армії.

1917 — повернувся до Латвії. Займався педагогічною працею, був одним із засновників Латвійського університету та Латвійської сільськогосподарської академії.

З 1923 року — професор кафедри мікробіології Латвійського університету.

20 червня 1940 року під патронатом сталінського емісара Андрія Вишинського призначений головою Тимчасового уряду окупованої большевиками Латвії, у липні став президентом.

Після остаточного захоплення большевиками Латвії з 25 серпня 1940 до 11 квітня 1952 року був головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

З початку німецько-радянської війни 1941 — евакуйований у східні райони СССР, вступив до ВКП(б). Повернувся після реокупації Латвії сталінськими військами.

Одночасно, у 1946 — листопаді 1963 року працював директором Інституту мікробіології Академії наук Латвійської РСР. У 1951—1958 роках — віце-президент Академії наук Латвійської РСР. Автор наукових праць у царині мікробіології та вітамінології.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]