Аугустс Кірхенштейнс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аугустс Кірхенштейнс
латис. Augusts Kirhenšteins
Кирхенштейн, Август Мартынович.jpg
Прапор
в. о. президента Латвії
21 липня — 5 серпня 1940
Попередник: Карліс Улманіс
Наступник: реокупація Латвії
Прапор
16-й Прем'єр-міністр Латвії
17 червня — 25 серпня 1940
Попередник: Карліс Улманіс
Наступник: реокупація Латвії
Прапор
Голова Президії ВР Латвійської РСР
25 серпня 1940 — 10 березня 1952
Попередник: Радянська окупація Латвії
Наступник: Карліс Озоліньш
 
Народження: 18 вересня 1872(1872-09-18)[1]
Мазсалаца, Латвія[2]
Смерть: 3 листопада 1963(1963-11-03)[2] (91 рік)
Рига, Латвійська РСР, СРСР[2]
Поховання: Кладовище Райнісаd
Країна: Російська імперія, Латвія і СРСР
Освіта: Тартуський університет
Партія: КПРС
Автограф: August Kirchenstein. Signature.png
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

А́угустс Кірхенште́йнс (латис. Augusts Kirhenšteins; (6) 18 вересня 1872, Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1963, Рига, Латвійська РСР) — латвійський політик німецького походження, діяч маріонеткового більшовицького режиму Латвії. Вчений-мікробіолог, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—1952), Герой Соціалістичної Праці, академік Академії наук Латвійської РСР (1946).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із простої німецької родини. Випускник Ризької гімназії, 1902 року закінчив ветеринарний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету в Ліфляндській губернії. Працював ветеринаром у містах Вілмієра і Лімбажі. Учасник революції 1905 року. Емігрував до Швейцарії, де навчався на мікробіолога в Цюриху. З початком Першої світової війни — у Сербії, де служив військовим лікарем в армії.

1917 — повернувся до Латвії. Займався педагогічною працею, був одним із засновників Латвійського університету та Латвійської сільськогосподарської академії.

З 1923 року — професор кафедри мікробіології Латвійського університету.

20 червня 1940 року під патронатом сталінського емісара Андрія Вишинського призначений головою Тимчасового уряду окупованої большевиками Латвії, у липні став президентом.

Після остаточного захоплення большевиками Латвії з 25 серпня 1940 до 11 квітня 1952 року був головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

З початку німецько-радянської війни 1941 — евакуйований у східні райони СССР, вступив до ВКП(б). Повернувся після реокупації Латвії сталінськими військами.

Одночасно, у 1946 — листопаді 1963 року працював директором Інституту мікробіології Академії наук Латвійської РСР. У 1951—1958 роках — віце-президент Академії наук Латвійської РСР. Автор наукових праць у царині мікробіології та вітамінології.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Аугустс Кірхенштейнс. // Сайт «Герои страны» (рос.).