Аудні Вільг'яульмссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Аудні Вільг'яульмссон
Особисті дані
Народження 9 травня 1994(1994-05-09) (29 років)
  Рейк'явік, Ісландія
Зріст 180 см
Вага 76 кг
Громадянство Ісландія Ісландія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
2010 Ісландія «Брєйдаблік»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010—2014 Ісландія «Брєйдаблік» 73 (29)
2012   Ісландія «Гаукар» 8 (1)
2015—2017 Норвегія «Ліллестрем» 21 (2)
2016  Ісландія «Брєйдаблік» 12 (6)
2017—2018 Швеція «Єнчепінг Седра» 28 (4)
2018—2019 Польща «Термаліка Брук-Бет» 6 (1)
2019   Україна «Чорноморець» 14 (7)
2019—2020 Україна «Колос» (Ковалівка) 15 (5)
2021—2022 Ісландія «Брєйдаблік» 28 (14)
2022 Франція «Родез» 13 (2)
2023 Литва «Жальгіріс» 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010 Ісландія Ісландія (U-16) 4 (0)
2010—2011 Ісландія Ісландія (U-17) 6 (0)
2011 Ісландія Ісландія (U-18) 3 (4)
2011—2012 Ісландія Ісландія (U-19) 7 (4)
2013—2016 Ісландія Ісландія (U-21) 12 (1)
2017 Ісландія Ісландія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 серпня 2023.

Аудні Вільг'яульмссон (ісл. Árni Vilhjálmsson, нар. 9 травня 1994, Рейк'явік, Ісландія) — ісландський футболіст, нападник литовського клубу «Жальгіріс». Зіграв 1 матч за збірну Ісландії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1994 року в Рейк'явіку. Кар'єру починав в клубі «Брєйдаблік», за який в 2010—2014 роках провів 61 матч, в яких забив 22 голи. В подальшому виступав за ряд скандинавських клубів.

4 вересня 2018 року, як вільний агент, він приєднався до польського клубу «Термаліка Брук-Бет». Втім закріпитись у команді Аудні не зумів і 28 лютого 2019 року одеський «Чорноморець» орендував гравця[1]. Гравець став першим ісландським футбольним «легіонером» в Україні[2]. Дебютував за одеситів 2 березня 2019 року в матчі проти «Шахтаря», вийшовши на заміну замість Артема Чорнія. Через 6 хвилин після виходу на поле, порушив правила у своєму штрафному майданчику, чим заробив пенальті, який вирішив результат зустрічі не на користь його нової команди — 0:1[3]. Тим не менш, нападник став найкращим бомбардиром «моряків» у сезоні 2018/19, забивши 7 голів в 14 матчах чемпіонату України, і також увійшов до списку найкращих футболістів України 2018/19, після чого повернувся до Польщі.

У вересні 2019 року покинув «Брук-Бет Термаліку» і через два місяці підписав контракт з ковалівським «Колосом», ставши першим іноземним гравцем в історії клубу[4]. Дебютував у матчі проти чернігівської «Десни», ставши автором одного голу в грі, що допомогло «Колосу» обіграти суперника з рахунком 2:0[5]. Загалом у ковалівській команді Аудні за сезон провів 15 матчів та забив п'ять голів (плюс на його рахунку одна результативна передача) і влітку покинув команду за сімейними обставинами[6].

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

У 2010—2012 роках виступав у юнацьких національних командах Ісландії. З 2013 по 2016 рік захищав кольори молодіжної збірної.

Єдиний матч за національну збірну Ісландії провів 8 лютого 2017 року в товариській грі проти Мексики (0:1)[7].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Чорноморець» орендував форварда збірної Ісландії Вільх'яльмссона. football24.ua. 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  2. «Чорноморець» орендував ісландського форварда. UA-Футбол. 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  3. Черноморец - Шахтер 0:1. upl.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 2 марта 2019.
  4. Welcome, Arni Vilhjalmsson! Ласкаво просимо, Арні Вільхамссон!. koloskovalivka.com. 22 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  5. Десна уступила Колосу на выезде. football.ua. Процитовано 24 листопада 2021.
  6. Вільхамссон залишив “Колос”. Бондаренко пішов в оренду (Ukrainian) . 4 вересня 2020.[недоступне посилання]
  7. Mexico v Iceland 1:0, football match 8 February 2017 (англ.). eu-football.info. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 1 березня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]