Аун Сан Су Чжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аун Сан Су Чжі
бірм. အောင်ဆန်းစုကြည်
{{{ім'я}}}
{{{ім'я}}}
Аун Сан Су Чжі, жовтень 2013
Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з 27 вересня 1988
Попередник посаду засновано
Державний радник М'янми
Міністр закордонних справ М'янми
6 квітня 2016 — 1 лютого 2021
Попередник Вунна Маун Лвін
Народився 19 червня 1945(1945-06-19)[1][2][…] (78 років)
Янгон, Британська Бірма[4]
Відомий як політична діячка, письменниця, правозахисниця
Місце роботи Організація Об’єднаних Націй
Країна М'янма
Національність Бірманці[5]
Alma mater Lady Shri Ram College for Womend (1964)[6], Basic Education High School No. 1 Dagond, Коледж святого Х'юd (1967)[6], Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd (невідомо)[6], Делійський університет і Convent of Jesus and Maryd
Політична партія НЛД
Батько Аун Сан
Мати Кін Чжі
У шлюбі з Майкл Аріс
Діти Alexander Arisd і Dannian Kim Arundel Arisd
Релігія буддистка
Нагороди
Нобелівська премія миру (1991)
Президентська медаль Свободи
Президентська медаль Свободи
Кавалер ордена Австралії
Кавалер ордена Австралії
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Підпис

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА[àʊɰ̃ sʰáɰ̃ sṵ tɕì]; нар. 19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідер опозиції, лавреат Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янми) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Навчалася в Оксфордському університеті.

У 1988 році повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 НЛД здобула понад 80 % мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — у 2000-2002 і з травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з-під варти.

У жовтні 1991 року їй присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреатом «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а в 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Їй присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, оскільки її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року звільнена з-під домашнього арешту, під яким вона пробула майже 15 з 21 року, починаючи з 20 липня 1989 року.[7]

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі посідала 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті станом на 2014 рік.[8]

1 лютого 2021 року затримана та арештована внаслідок військового перевороту.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988—1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.

Посилання[ред. | ред. код]