Аун Сан Су Чжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аун Сан Су Чжі бірм. အောင်ဆန်းစုကြည်
Remise du Prix Sakharov à Aung San Suu Kyi Strasbourg 22 octobre 2013-18.jpg
Аун Сан Су Чжі, жовтень 2013

Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з27 вересня 1988
Попередникзаснована посада

Державний радник М'янми
Міністр закордонних справ
Нині на посаді
На посаді з6 квітня 2016

Народилася19 червня 1945(1945-06-19)[1][2][3] (73 роки)
Янгон, М'янма[4]
Політична партіяНЛД
БатькоАун Сан
МатиКін Чжі
ЧоловікМайкл Аріс
Релігіябуддистка
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1991)
Кавалер ордена Австралії

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА[àunsʰánsṵtʃì]; нар. 19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідерка опозиції військовій хунті, лауреатка Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янма) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Навчалась в Оксфордському університеті.

1988 року повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 року НЛД здобула понад 80 % мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — від 2000 до 2002 і від травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з під варти.

У жовтні 1991 року її присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреаткою «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а у 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Аун Сан Су Чжі присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, так як її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року була звільнена з під домашнього арешту, в якому вона пробула майже 15 з 21 років, починаючи з 20 липня 1989 року.[5]

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі займає 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті, станом на 2014 рік.[6]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988—1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.

Примітки[ред. | ред. код]