Аун Сан Су Чжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аун Сан Су Чжі
Remise du Prix Sakharov à Aung San Suu Kyi Strasbourg 22 octobre 2013-18.jpg
Аун Сан Су Чжі, жовтень 2013
Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з 27 вересня 1988
Попередник заснована посада
Державний радник М'янми
Міністр закордонних справ
Нині на посаді
На посаді з 6 квітня 2016
Президент Тхін Чжо
Народилася 19 червня 1945(1945-06-19) (72 роки)
Рангун, Британська Бірма
Громадянство М'янма М'янма
Національність бірманка
Політична партія НЛД
Батько Аун Сан
Мати Кін Чжі
Чоловік Майкл Аріс
Діти Кім, Александр
Релігія буддистка
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1991)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА: [àunsʰánsṵtʃì]; *19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідерка опозиції військовій хунті, лауреатка Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом.

Біографія[ред. • ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янма) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Навчалась в Оксфордському університеті.

1988 року повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 року НЛД здобула понад 80% мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — від 2000 до 2002 і від травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з під варти.

У жовтні 1991 року її присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреаткою «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а у 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Аун Сан Су Чжі присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, так як її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року була звільнена з під домашнього арешту, в якому вона пробула майже 15 з 21 років, починаючи з 20 липня 1989 року.[1]

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі займає 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті, станом на 2014 рік. [2]

Бібліографія[ред. • ред. код]

  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988–1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Burma releases Aung San Suu Kyi. BBC News, 13 November 2010.
  2. ↑ The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Процитовано 26 June 2014. 


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000

Вільямс / Корріґан (1976) • Міжнародна амністія (1977) • Беґін / Садат(1978) • Мати Тереза (1979) • Есківель (1980) • Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (1981) • Роблес / Мюрдаль (1982) • Валенса (1983) • Туту (1984) • Лікарі світу за запобігання ядерної війни (1985) • Візель (1986) • Санчес (1987) • Миротворчі сили ООН (1988) • Далай-лама (1989) • Горбачов (1990) • Чжі (1991) • Менчу (1992) • Мандела / де Клерк (1993) • Арафат / Перес / Рабин (1994) • Ротблат / Пагвоський рух учених (1995) • Біле / Рамуш-Орта (1996) • Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін / Вільямс (1997) • Г'юм / Трімбл (1998) • Лікарі без кордонів (1999) • Чжун (2000)
2001–2025
Мандела / Марченко (1988) • Дубчек (1989) • Чжі (1990) • Демачі (1991) • Матері площі Травня (1992) • Oslobođenje (1993) • Насрін (1994) • Зана (1995) • Уей Джіншень (1996) • Гезалі (1997) • Ругова (1998) • Гужмау (1999) • Basta Ya! (2000) • Паладій-Елханан / Газаві / Камвеньо (2001) • Пая (2002) • Аннан / ООН (2003) • Білоруська асоціація журналістів (2004) • Жінки в білому / Репортери без кордонів / Хаува (2005) • Мілінкевич (2006) • Осман (2007) • Ху Цзя (2008) • Меморіал / Орлов / Ковальов / Алексєєва (2009) • Фаріньяс (2010) • Махфуз / Сенусі / Зейтунех / Ферзат / Буазізі (2011) • Сотоудех / Панагі (2012) • Юсафзай (2013) • Муквеге (2014) • Бадаві (2015) • Мурад / Башар (2016)
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Голови
країн
Азербайджан Президент Азербайджану (Ільхам Алієв) • Афганістан Президент Афганістану (Ашраф Гані) • Бангладеш Президент Бангладеш (Абдул Хамід) • Бахрейн Король Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Бруней Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • В'єтнам Президент В'єтнаму (Чан Дай Куанг) та Генеральний секретар Комуністичної Партії (Нгуен Фу Чонг) • Вірменія Президент Вірменії (Серж Саргсян) • Грузія Президент Грузії (Георгій Маргвелашвілі) • Ємен Президент Ємену (Абд Раббо Мансур Гаді) • Ізраїль Президент Ізраїлю (Реувен Рівлін) • Індія Президент Індії (Пранаб Кумар Мукерджі) • Індонезія Президент Індонезії (Джоко Відодо) • Ірак Президент Іраку (Фуад Масум) • Іран Верховний лідер (Алі Хаменеї) та Президент Ірану (Хассан Рухані) • Йорданія Король Йорданії (Абдалла II) • Казахстан Президент Казахстану (Нурсултан Назарбаєв) • Камбоджа Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Катар Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Киргизстан Президент Киргизстану (Алмазбек Атамбаєв) • Кіпр Президент Кіпру (Нікос Анастасіадіс) • КНР Голова КНР (Сі Цзіньпін) • Південна Корея Президент Республіки Корея (Мун Чже Ін) • Північна Корея Великий вождь (Кім Чен Ин) та Голова Президіуму ВНР КНДР (Кім Йон Нам) • Кувейт Емір Кувейту (Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Лаос Президент Лаосу (Буннянг Ворачіт) • Ліван Президент Лівану (Мішель Аун) • Малайзія Король Малайзії (Мухаммад V Фарис Петра) • Мальдіви Президент Мальдів (Абдулла Ямін) • Монголія Президент Монголії (Цахіагійн Елбегдорж) • М'янма Президент М'янми (Хтін К'яв) • Непал Президент Непалу (Бідх'я Деві Бхандарі) • ОАЕ Президент ОАЕ (Халіфа бін Заїд аль Нахайян) • Оман Султан Оману (Кабус бін Саїд) • Пакистан Президент Пакистану (Мамнун Хусейн) • Палестина Президент Палестини (Махмуд Аббас) • Росія Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • Саудівська Аравія Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Сирія Президент Сирії (Башар аль-Асад) • Сінгапур Президент Сінгапура (Тоні Тан) • Східний Тимор Президент Східного Тимору (Францішко Гутерреш) • Таджикистан Президент Таджикистану (Емомалі Рахмон) • Таїланд Король Таїланду (Маха Вачиралонгкорн) • Туреччина Президент Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) • Туркменістан Президент Туркменістану (Гурбангули Бердимухамедов) • Узбекистан Президент Узбекистану (Шавкат Мірзийоєв) • Філіппіни Президент Філіппін (Родріго Дутерте) • Шрі-Ланка Президент Шрі-Ланки (Маїтріпала Сірісена) • Японія Імператор Японії (Акіхіто)
Голови
урядів
Азербайджан Прем'єр-міністр Азербайджану (Артур Расізаде) • Афганістан Прем'єр-міністр Афганістану (Абдулла Абдулла) • Бангладеш Прем'єр-міністр Бангладеш (Хасіна Вазед) • Бахрейн Прем'єр-міністр Бахрейну (Халіфа ібн Салман аль-Халіфа) • Бруней Прем'єр-міністр Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Прем'єр-міністр Бутану (Церінг Тобгай) • В'єтнам Прем'єр-міністр В'єтнаму (Нгуен Суан Фук) • Вірменія Прем'єр-міністр Вірменії (Карен Карапетян) • Грузія Прем'єр-міністр Грузії (Георгі Квірікашвілі) • Ємен Прем'єр-міністр Ємену (Ахмед Обеїд бін Дахр) • Ізраїль Прем'єр-міністр Ізраїлю (Біньямін Нетаньягу) • Індія Прем'єр-міністр Індії (Нарендра Моді) • Ірак Прем'єр-міністр Іраку (Хайдер аль-Абаді) • Йорданія Прем'єр-міністр Йорданії (Хані Аль-Мулкі) • Казахстан Прем'єр-міністр Казахстану (Бакитжан Сагінтаєв) • Камбоджа Прем'єр-міністр Камбоджі (Гун Сен) • Катар Прем'єр-міністр Катару (Абдулла бін Нассер бін Халіфа Аль Тані) • Киргизстан Прем'єр-міністр Киргизстану (Сооронбай Жеенбеков) • КНР Прем'єр Держради КНР (Лі Кецян) • Південна Корея Прем'єр-міністр Республіки Корея (Йо Іль Хо) • Північна Корея Голова ради міністрів КНДР (Пак Пон Джу) • Кувейт Прем'єр-міністр Кувейту (Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах) • Лаос Прем'єр-міністр Лаосу (Тонлун Сісуліт) • Ліван Прем'єр-міністр Лівану (Саад Харірі) • Малайзія Прем'єр-міністр Малайзії (Наджиб Разак) • Монголія Прем'єр-міністр Монголії (Жаргалтулгин Ерденебат) • М'янма Державний радник М'янми (Аун Сан Су Чжі) • Непал Прем'єр-міністр Непалу (Шер Бадахур Деуба) • ОАЕ Прем'єр-міністр ОАЕ (Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум) • Оман Прем'єр-міністр Оману (Кабус бін Саїд) • Пакистан Прем'єр-міністр Пакистану (Наваз Шариф) • Палестина Прем'єр-міністр Палестини (Рамі Хамдала) • Росія Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) • Сирія Прем'єр-міністр Сирії (Імад Хаміс) • Сінгапур Прем'єр-міністр Сингапуру (Лі Сянь Лун) • Східний Тимор Прем'єр-міністр Східного Тимору (Руй Марія де Араужо) • Таджикистан Прем'єр-міністр Таджикистана (Кохір Расулзада) • Таїланд Прем'єр-міністр Таїланду (Прают Чан-Оча) • Туреччина Прем'єр-міністр Туреччини (Біналі Їлдирим) • Узбекистан Прем'єр-міністр Узбекистана (Абдулла Аріпов) • Шрі-Ланка Прем'єр-міністр Шрі-Ланки (Раніл Вікрамасінгхе) • Японія Прем'єр-міністр Японії (Сіндзо Абе)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аун_Сан_Су_Чжі&oldid=20542676