Аун Сан Су Чжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аун Сан Су Чжі
бірм. အောင်ဆန်းစုကြည်
{{{ім'я}}}
{{{ім'я}}}
Аун Сан Су Чжі, жовтень 2013
Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з 27 вересня 1988
Попередник посаду засновано
Державний радник М'янми
Міністр закордонних справ М'янми
6 квітня 2016 — 1 лютого 2021
Попередник Вунна Маун Лвін
Народився 19 червня 1945(1945-06-19)[1][2][…] (78 років)
Янгон, Британська Бірма[4]
Відомий як політична діячка, письменниця, правозахисниця
Місце роботи Організація Об’єднаних Націй
Країна М'янма
Національність Бірманці[5]
Alma mater Lady Shri Ram College for Womend (1964)[6], Basic Education High School No. 1 Dagond, Коледж святого Х'юd (1967)[6], Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd (невідомо)[6], Делійський університет і Convent of Jesus and Maryd
Політична партія НЛД
Батько Аун Сан
Мати Кін Чжі
У шлюбі з Майкл Аріс
Діти Alexander Arisd і Dannian Kim Arundel Arisd
Релігія буддистка
Нагороди
Нобелівська премія миру (1991)
Президентська медаль Свободи
Президентська медаль Свободи
Кавалер ордена Австралії
Кавалер ордена Австралії
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА: [àʊɰ̃ sʰáɰ̃ sṵ tɕì]; нар. 19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідер опозиції, лавреат Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янми) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Навчалася в Оксфордському університеті.

У 1988 році повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 НЛД здобула понад 80 % мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — у 2000-2002 і з травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з-під варти.

У жовтні 1991 року їй присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреатом «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а в 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Їй присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, оскільки її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року звільнена з-під домашнього арешту, під яким вона пробула майже 15 з 21 року, починаючи з 20 липня 1989 року.[7]

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі посідала 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті станом на 2014 рік.[8]

1 лютого 2021 року затримана та арештована внаслідок військового перевороту.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ After Victory in Myanmar, Aung San Suu Kyi Quietly Shapes a Transition / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2015. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Aung San Suu Kyi - Facts — Nobel Foundation.
  5. ↑ openhluttaw.info
  6. ↑ а б в Aung San Suu Kyi - Biographical — Nobel Foundation.
  7. ↑ Burma releases Aung San Suu Kyi [Архівовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.]. BBC News, 13 November 2010.
  8. ↑ The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014. 
  9. ↑ Myanmar’s Leader, Daw Aung San Suu Kyi, Is Detained Amid Coup. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988—1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.

Посилання[ред. | ред. код]

1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000

Б. Вільямс / Корріґан (1976) • Міжнародна амністія (1977) • Беґін / Садат (1978) • Мати Тереза (1979) • Есківель (1980) • Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (1981) • Роблес / Мюрдаль (1982) • Валенса (1983) • Туту (1984) • Лікарі світу за запобігання ядерної війни (1985) • Візель (1986) • Санчес (1987) • Миротворчі сили ООН (1988) • Далай-лама (1989) • Горбачов (1990) • Чжі (1991) • Менчу (1992) • Мандела / де Клерк (1993) • Арафат / Перес / Рабин (1994) • Ротблат / Пагвоський рух учених (1995) • Белу / Рамуш-Орта (1996) • Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін / Дж. Вільямс (1997) • Г'юм / Трімбл (1998) • Лікарі без кордонів (1999) • Кім (2000)

2001–2025

ООН / Аннан (2001) • Картер (2002) • Ебаді (2003) • Маатаї (2004) • МАГАТЕ / аль-Барадаї (2005) • Грамін Банк / Юнус (2006) • Міжурядова група експертів з питань змін клімату / Гор (2007) • Ахтісаарі (2008) • Обама (2009) • Лю Сяобо (2010) • Елен Джонсон-Серліф / Лейма Гбові / Тавакуль Карман (2011) • Європейський Союз (2012) • ОЗХЗ (2013) • Сат'ярті / Юсафзай (2014) • Квартет національного діалогу Тунісу (2015) • Сантос (2016) • Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї (2017) • Муквеге / Мурад (2018) • Ахмед (2019) • Всесвітня продовольча програма (2020) • Муратов / Ресса (2021) • Біляцький / Меморіал / Центр громадянських свобод (2022)

Мандела / Марченко (1988) • Дубчек (1989) • Чжі (1990) • Демачі (1991) • Матері площі Травня (1992) • Oslobođenje (1993) • Насрін (1994) • Зана (1995) • Вей Джиншень[pl] (1996) • Гезалі (1997) • Ругова (1998) • Гужмау (1999) • ¡Basta Ya![pl] (2000) • Пелед-Елханан / Газаві / Камвеньо (2001) • Пая (2002) • Аннан / ООН (2003) • Білоруська асоціація журналістів (2004) • Жінки в білому / Репортери без кордонів / Ібрагім (2005) • Мілінкевич (2006) • Осман (2007) • Ху Цзя (2008) • Меморіал / Орлов / Ковальов / Алексєєва (2009) • Фаріньяс (2010) • Махфуз / Сенуссі / Зейтуне / Ферзат / Буазізі (2011) • Сотуде / Панагі (2012) • Юсафзай (2013) • Муквеге (2014) • Бадаві (2015) • Мурад / Башар (2016) • Венесуельська демократична опозиція: Хуліо Борхес / Леопольдо Лопес / Антоніо Ледесма / Даніель Себальос[es] / Йон Гойкоечеа[es] / Лорент Салех[es] / Альфредо Рамос[es] / Андреа Гонсалес (2017) • Сенцов (2018) • Тохті (2019) • Білоруська демократична опозиція (2020) • Навальний (2021) • Хоробрий український народ (2022)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1073832 · BIBSYS: 90559816 · BLBNB: 000604614 · BNC: a11136492 · BNE: XX923872 · BNF: 120622837 · CANTIC: 981058524015806706 · CiNii: DA05994148 · CONOR.BG: 10639717 · CONOR.SI: 197429603 · DBC: 87097919071715 · ERRR: a11361207 · FAST: 71711 · Freebase: /m/011p3 · GND: 11904286X · GTAA: 78757 · ISNI: 0000 0001 1780 0336 · J9U: 987007258079505171 · KANTO: 000141593 · KRNLK: KAC199601192 · LCCN: n81046163 · LIBRIS: qn2599b803jlbqk · LIH: LNB:C+3/;=uY · MAK: 9810610193705606 · NCF: ncf12122794 · NDL: 00462557 · NKC: jn19990000316 · NLA: 1213358 · NLG: 69011 · NLP: a0000002734978 · NTA: 06895820X · NUKAT: n2003047045 · PTBNP: 799874 · RERO: 02-A002952433 · RRL: 163839 · SELIBR: 297968 · SUDOC: 028878655 · VIAF: 112144921 · WorldCat: lccn-n81046163
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аун_Сан_Су_Чжі&oldid=39242263