Аун Сан Су Чжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аун Сан Су Чжі
бірм. အောင်ဆန်းစုကြည်
{{{ім'я}}}
Аун Сан Су Чжі, жовтень 2013
Flag of National League for Democracy.svg Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з 27 вересня 1988
Попередник посаду засновано
Flag of Myanmar.svg Державний радник М'янми
Міністр закордонних справ М'янми
6 квітня 2016 — 1 лютого 2021
Попередник Вунна Маун Лвін
Народився 19 червня 1945(1945-06-19)[1][2][…] (77 років)
Янгон, Британська Бірма[4]
Відомий як політична діячка, письменниця, правозахисниця
Місце роботи Організація Об’єднаних Націй
Країна М'янма
Alma mater Lady Shri Ram College for Womend (1964)[5], Basic Education High School No. 1 Dagond, Коледж святого Х'юd (1967)[5], Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd (невідомо)[5], Делійський університет і Convent of Jesus and Maryd
Політична партія НЛД
Батько Аун Сан
Мати Кін Чжі
У шлюбі з Майкл Аріс
Діти Alexander Arisd і Dannian Kim Arundel Arisd
Релігія буддистка
Нагороди
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1991)
Президентська медаль Свободи
Кавалер ордена Австралії
Командор ордена Почесного легіону
Підпис Aung San Suu Kyi signature 2013.svg
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА: [àʊɰ̃ sʰáɰ̃ sṵ tɕì]; нар. 19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідер опозиції, лауреат Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янми) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Навчалася в Оксфордському університеті.

У 1988 році повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 НЛД здобула понад 80% мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — у 2000-2002 і з травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з-під варти.

У жовтні 1991 року їй присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреатом «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а в 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Їй присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, оскільки її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року звільнена з-під домашнього арешту, під яким вона пробула майже 15 з 21 року, починаючи з 20 липня 1989 року.[6]

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі посідала 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті станом на 2014 рік.[7]

1 лютого 2021 року затримана та арештована внаслідок військового перевороту.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ After Victory in Myanmar, Aung San Suu Kyi Quietly Shapes a Transition / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2015. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Aung San Suu Kyi - Facts — Nobel Foundation.
  5. ↑ а б в Aung San Suu Kyi - Biographical — Nobel Foundation.
  6. ↑ Burma releases Aung San Suu Kyi [Архівовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.]. BBC News, 13 November 2010.
  7. ↑ The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014. 
  8. ↑ Myanmar’s Leader, Daw Aung San Suu Kyi, Is Detained Amid Coup. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988—1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.

Посилання[ред. | ред. код]

1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000

Б. Вільямс / Корріґан (1976) • Міжнародна амністія (1977) • Беґін / Садат (1978) • Мати Тереза (1979) • Есківель (1980) • Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (1981) • Роблес / Мюрдаль (1982) • Валенса (1983) • Туту (1984) • Лікарі світу за запобігання ядерної війни (1985) • Візель (1986) • Санчес (1987) • Миротворчі сили ООН (1988) • Далай-лама (1989) • Горбачов (1990) • Чжі (1991) • Менчу (1992) • Мандела / де Клерк (1993) • Арафат / Перес / Рабин (1994) • Ротблат / Пагвоський рух учених (1995) • Белу / Рамуш-Орта (1996) • Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін / Дж. Вільямс (1997) • Г'юм / Трімбл (1998) • Лікарі без кордонів (1999) • Кім (2000)

2001–2025

ООН / Аннан (2001) • Картер (2002) • Ебаді (2003) • Маатаї (2004) • МАГАТЕ / аль-Барадаї (2005) • Грамін Банк / Юнус (2006) • Міжурядова група експертів з питань змін клімату / Гор (2007) • Ахтісаарі (2008) • Обама (2009) • Лю Сяобо (2010) • Елен Джонсон-Серліф / Лейма Гбові / Тавакуль Карман (2011) • Європейський Союз (2012) • ОЗХЗ (2013) • Сат'ярті / Юсафзай (2014) • Квартет національного діалогу Тунісу (2015) • Сантос (2016) • Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї (2017) • Муквеге / Мурад (2018) • Ахмед (2019) • Всесвітня продовольча програма (2020) • Муратов / Ресса (2021)

Мандела / Марченко (1988) • Дубчек (1989) • Чжі (1990) • Демачі (1991) • Матері площі Травня (1992) • Oslobođenje[pl] (1993) • Насрін (1994) • Зана (1995) • Вей Джиншень[pl] (1996) • Гезалі (1997) • Ругова (1998) • Гужмау (1999) • ¡Basta Ya![pl] (2000) • Пелед-Елханан / Газаві / Камвеньо (2001) • Пая (2002) • Аннан / ООН (2003) • Білоруська асоціація журналістів (2004) • Жінки в білому / Репортери без кордонів / Ібрагім (2005) • Мілінкевич (2006) • Осман (2007) • Ху Цзя (2008) • Меморіал / Орлов / Ковальов / Алексєєва (2009) • Фаріньяс (2010) • Махфуз / Сенуссі / Зейтуне / Ферзат / Буазізі (2011) • Сотуде / Панагі (2012) • Юсафзай (2013) • Муквеге (2014) • Бадаві (2015) • Мурад / Башар (2016) • Венесуельська демократична опозиція (2017) • Сенцов (2018) • Тохті (2019) • Білоруська демократична опозиція (2020) • Навальний (2021)
Голова держави

Азербайджан Президент Азербайджану (Ільхам Алієв) • Афганістан Президент Афганістану (-) • Бангладеш Президент Бангладеш (Абдул Хамід) • Бахрейн Король Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Бруней Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • В'єтнам Президент В'єтнаму (Нгуєн Суан Фук) / Генеральний секретар Комуністичної Партії (Нгуєн Фу Чонг) • Вірменія Президент Вірменії (Вардан Хачатрян) • Грузія Президент Грузії (Саломе Зурабішвілі) • Ємен Президент Ємену (Абд Раббо Мансур Гаді) • Ізраїль Президент Ізраїлю (Іцхак Герцоґ) • Індія Президент Індії (Драупаді Мурму) • Індонезія Президент Індонезії (Джоко Відодо) • Ірак Президент Іраку (Бархам Саліх) • Іран Верховний лідер (Алі Хаменеї) та Президент Ірану (Ібрагім Райсі) • Йорданія Король Йорданії (Абдалла II) • Казахстан Президента Казахстану (Касим-Жомарт Токаєв) • Камбоджа Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Катар Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Киргизстан Президент Киргизстану (Садир Жапаров) • Кіпр Президент Кіпру (Нікос Анастасіадіс) • КНР Голова та генеральний секретар ЦК КПК КНР (Сі Цзіньпін) • Південна Корея Президент Республіки Корея (Юн Сок Йоль) • Північна Корея Верховний керівник КНДР (Кім Чен Ин) • Кувейт Емір Кувейту (Наваф аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Лаос Президент Лаосу (Тонлун Сісуліт) • Ліван Президент Лівану (Мішель Аун) • Малайзія Король Малайзії (Абдулла) • Мальдіви Президент Мальдівів (Ібрагім Мохамед Соліх) • Монголія Президент Монголії (Ухнаагійн Хурелсух) • М'янма Президент М'янми (-) • Непал Президент Непалу (Бідх'я Деві Бхандарі) • ОАЕ Президент ОАЕ (Мухаммад ібн Заїд Аль Нахайян) • Оман Султан Оману (Хайтем бен Тарік Аль Саїд) • Пакистан Президент Пакистану (Аріф Алві) • Палестина Президент Палестини (Махмуд Аббас) • Росія Президент РФ (Володимир Путін) • Саудівська Аравія Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Сирія Президент Сирії (Башар аль-Асад) • Сінгапур Президент Сінгапуру (Халіма Якоб) • Східний Тимор Президент Східного Тимору (Жозе Рамуш-Орта) • Таджикистан Президент Таджикистану (Емомалі Рахмон) • Таїланд Король Таїланду (Маха Вачхіралонгкон) • Туреччина Президент Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) • Туркменістан Президент Туркменістану (Сердар Бердимухамедов) • Узбекистан Президент Узбекистану (Шавкат Мірзийоєв) • Філіппіни Президент Філіппін (Бонгбонг Маркос) • Шрі-Ланка Президент Шрі-Ланки (Раніл Викрамасінгхе) • Японія Імператор Японії (Нарухіто)

Частково визнані та несуверенні території: в.о. Абхазія Президента Абхазії (Аслан Бжанія) • Гонконг Голова адміністрації Гонконгу (Керрі Лам) • Макао Голова адміністрації Макао (Хо Ят Сен) • Нагірно-Карабаська Республіка Президент Нагірно-Карабаської Республіки (Араїк Арутюнян) • Південна Осетія Президент Південної Осетії (Алан Гаглоєв) • Північний Кіпр Президент Північного Кіпру (Ерсин Татар) • Республіка Китай Президент Республіки Китай (Цай Інвень)
Голови
урядів

Азербайджан Прем'єр-міністр Азербайджану (Алі Асадов) • Бангладеш Прем'єр-міністр Бангладеш (Шейх Хасіна Вазед) • Бахрейн Прем'єр-міністр Бахрейну (Салман ібн Хамад ібн Іса Аль Халіфа) • Бруней Прем'єр-міністр Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Прем'єр-міністр Бутану (Лотай Церінг) • В'єтнам Прем'єр-міністр В'єтнаму (Фам Мінь Чінь) • Вірменія Прем'єр-міністр Вірменії (Нікол Пашинян) • Грузія Прем'єр-міністр Грузії (Іраклі Гарібашвілі) • Ємен Прем'єр-міністр Ємену (Маїн Абдул-Малік Саїд) • Ізраїль Прем'єр-міністр Ізраїлю (Яір Лапід) • Індія Прем'єр-міністр Індії (Нарендра Моді) • Ірак Прем'єр-міністр Іраку (Мустафа аль-Казимі) • Йорданія Прем'єр-міністр Йорданії (Бішер аль-Хасауна) • Казахстан Прем'єр-міністр Казахстану (Аліхан Смаїлов) • Камбоджа Прем'єр-міністр Камбоджі (Гун Сен) • Катар Прем'єр-міністр Катару (Халід бен Халіфа бен Абдул Азіз Аль Тані) • Киргизстан Прем'єр-міністр Киргизстану (Акилбек Жапаров) • КНР Прем'єр Держради КНР (Лі Кецян) • Південна Корея Прем'єр-міністр Республіки Корея (Кім Бу Гьом) • Північна Корея Голова ради міністрів КНДР (Кім Ток Хун) • Кувейт Прем'єр-міністр Кувейту (Сабах аль-Халід ас-Сабах) • Лаос Прем'єр-міністр Лаосу (Пханкхам Вібхаван) • Ліван Прем'єр-міністр Лівану (Наджиб Мікаті) • Малайзія Прем'єр-міністр Малайзії (Ісмаїл Сабрі Яакоб) • Монголія Прем'єр-міністр Монголії (Лувсаннамсраїн Оюун-Ердене) • М'янма Державний радник М'янми (Мін Аун Хлайн) • Непал Прем'єр-міністр Непалу (Шер Бахадур Деуба) • ОАЕ Прем'єр-міністр ОАЕ (Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум) • Оман Прем'єр-міністр Оману (Хайтем бен Тарік Аль Саїд) • Пакистан Прем'єр-міністр Пакистану (Шахбаз Шариф) • Палестина Прем'єр-міністр Палестини (Мухаммед Штає) • Росія Голова Уряду Російської Федерації (Михайло Мішустін) • Сирія Прем'єр-міністр Сирії (Хусейн Арнус) • Сінгапур Прем'єр-міністр Сінгапуру (Лі Сянь Лун) • Східний Тимор Прем'єр-міністр Східного Тимору (Таур Матан Руак) • Таджикистан Прем'єр-міністр Таджикистана (Кохір Расулзада) • Таїланд Прем'єр-міністр Таїланду (Прают Чан-Оча) • Узбекистан Прем'єр-міністр Узбекистану (Абдулла Аріпов) • Шрі-Ланка Прем'єр-міністр Шрі-Ланки (Махінда Раджапакса) • Японія Прем'єр-міністр Японії (Кісіда Фуміо)

Частково визнані та несуверенні території: Абхазія Прем'єр-міністр Абхазії (Олександр Анкваб) • Гонконг Головний секретар адміністрації Гонконгу (Метью Чонг) • Нагірно-Карабаська Республіка  Прем'єр-міністр Нагірно-Карабаської Республіки (Григорій Мартиросян) • Південна Осетія Прем'єр-міністр Південної Осетії (Геннадій Бєкоєв) • Північний Кіпр Прем'єр-міністр Північного Кіпру (Юнал Юстел) • Республіка Китай Прем'єр-міністр Республіки Китай (Су Чженьчан)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1073832 · BIBSYS: 90559816 · BLBNB: 000604614 · BNC: a11136492 · BNE: XX923872 · BNF: 120622837 · CANTIC: 981058524015806706 · CiNii: DA05994148 · CONOR.BG: 10639717 · CONOR.SI: 197429603 · DBC: 87097919071715 · ERRR: a11361207 · FAST: 71711 · Freebase: /m/011p3 · GND: 11904286X · GTAA: 78757 · ISNI: 0000 0001 1780 0336 · J9U: 987007258079505171 · KANTO: 000141593 · KRNLK: KAC199601192 · LCCN: n81046163 · LIBRIS: qn2599b803jlbqk · LIH: LNB:C+3/;=uY · MAK: 9810610193705606 · NCF: ncf12122794 · NDL: 00462557 · NKC: jn19990000316 · NLA: 1213358 · NLG: 69011 · NLP: A27349780 · NTA: 06895820X · NUKAT: n2003047045 · PTBNP: 799874 · RRL: 163839 · SELIBR: 297968 · SUDOC: 028878655 · VIAF: 112144921 · WorldCat: lccn-n81046163
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аун_Сан_Су_Чжі&oldid=36584948