Аун Сан Су Чжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аун Сан Су Чжі бірм. အောင်ဆန်းစုကြည်
Remise du Prix Sakharov à Aung San Suu Kyi Strasbourg 22 octobre 2013-18.jpg
Аун Сан Су Чжі, жовтень 2013
Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з27 вересня 1988
Попередникзаснована посада
Державний радник М'янми
Міністр закордонних справ
Нині на посаді
На посаді з6 квітня 2016
Народилася19 червня 1945(1945-06-19)[1][2][3] (73 роки)
Янгон, М'янма[4]
Політична партіяНЛД
БатькоАун Сан
МатиКін Чжі
ЧоловікМайкл Аріс
Релігіябуддистка
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1991)
Кавалер ордена Австралії

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА: [àunsʰánsṵtʃì]; нар. 19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідерка опозиції військовій хунті, лауреатка Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янма) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Навчалася в Оксфордському університеті.

1988 року повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 року НЛД здобула понад 80 % мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — від 2000 до 2002 і від травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з під варти.

У жовтні 1991 року її присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреаткою «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а у 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Аун Сан Су Чжі присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, оскільки її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року була звільнена з під домашнього арешту, в якому вона пробула майже 15 з 21 років, починаючи з 20 липня 1989 року.[5]

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі займає 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті станом на 2014 рік.[6]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988—1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б After Victory in Myanmar, Aung San Suu Kyi Quietly Shapes a Transition / D. Baquet — Manhattan, New York City: The New York Times Company, A.G. Sulzberger, 2015. — ISSN 0362-4331; 1553-8095
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Discogs — 2000.
  4. ↑ Aung San Suu Kyi - Facts
  5. ↑ Burma releases Aung San Suu Kyi. BBC News, 13 November 2010.
  6. ↑ The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Процитовано 26 June 2014. 


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000

Вільямс / Корріґан (1976) • Міжнародна амністія (1977) • Беґін / Садат(1978) • Мати Тереза (1979) • Есківель (1980) • Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (1981) • Роблес / Мюрдаль (1982) • Валенса (1983) • Туту (1984) • Лікарі світу за запобігання ядерної війни (1985) • Візель (1986) • Санчес (1987) • Миротворчі сили ООН (1988) • Далай-лама (1989) • Горбачов (1990) • Чжі (1991) • Менчу (1992) • Мандела / де Клерк (1993) • Арафат / Перес / Рабин (1994) • Ротблат / Пагвоський рух учених (1995) • Біле / Рамуш-Орта (1996) • Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін / Вільямс (1997) • Г'юм / Трімбл (1998) • Лікарі без кордонів (1999) • Чжун (2000)

2001–2025

ООН / Аннан (2001) • Картер (2002) • Ебаді (2003) • Маатаї (2004) • МАГАТЕ / аль-Барадаї (2005) • Грамін Банк / Юнус (2006) • Міжурядова група експертів з питань змін клімату / Гор (2007) • Ахтісаарі (2008) • Обама (2009) • Лю Сяобо (2010) • Елен Джонсон-Серліф / Лейма Гбові / Тавакуль Карман (2011) • Європейський Союз (2012) • ОЗХЗ (2013) • Сат'ярті / Юсафзай (2014) • Квартет національного діалогу Тунісу (2015) • Сантос (2016) • Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї (2017)• Муквеге / Мурад (2018)

Мандела / Марченко (1988) • Дубчек (1989) • Чжі (1990) • Демачі (1991) • Матері площі Травня (1992) • Oslobođenje (1993) • Насрін (1994) • Зана (1995) • Вей Джиншень (1996) • Гезалі (1997) • Ругова (1998) • Гужмау (1999) • Basta Ya! (2000) • Пелед-Елханан / Газаві / Камвеньо (2001) • Пая (2002) • Аннан / ООН (2003) • Білоруська асоціація журналістів (2004) • Жінки в білому / Репортери без кордонів / Ібрагім (2005) • Мілінкевич (2006) • Осман (2007) • Ху Цзя (2008) • Меморіал / Орлов / Ковальов / Алексєєва (2009) • Фаріньяс (2010) • Махфуз / Сенусі / Зейтунех / Ферзат / Буазізі (2011) • Сотоудех / Панагі (2012) • Юсафзай (2013) • Муквеге (2014) • Бадаві (2015 •) Мурад / Башар (2016) • Венесуельська демократична опозиція (2017) • Сенцов (2018)
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Голови
країн

Азербайджан Президент Азербайджану (Ільхам Алієв) • Афганістан Президент Афганістану (Ашраф Гані) • Бангладеш Президент Бангладеш (Абдул Хамід) • Бахрейн Король Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Бруней Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • В'єтнам Президент В'єтнаму та Генеральний секретар Комуністичної Партії (Нгуен Фу Чонг) • Вірменія Президент Вірменії (Армен Саркісян) • Грузія Президент Грузії (Саломе Зурабішвілі) • Ємен Президент Ємену (Абд Раббо Мансур Гаді) • Ізраїль Президент Ізраїлю (Реувен Рівлін) • Індія Президент Індії (Рам Натх Ковінд) • Індонезія Президент Індонезії (Джоко Відодо) • Ірак Президент Іраку (Бархам Саліх) • Іран Верховний лідер (Алі Хаменеї) та Президент Ірану (Хассан Рухані) • Йорданія Король Йорданії (Абдалла II) • Казахстан Президент Казахстану (Нурсултан Назарбаєв) • Камбоджа Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Катар Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Киргизстан Президент Киргизстану (Сооронбай Жеенбеков) • Кіпр Президент Кіпру (Нікос Анастасіадіс) • КНР Голова та генеральний секретар ЦК КПК КНР (Сі Цзіньпін) • Південна Корея Президент Республіки Корея (Мун Чже Ін) • Північна Корея Верховний керівник КНДР (Кім Чен Ин) • Кувейт Емір Кувейту (Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Лаос Президент Лаосу (Буннянг Ворачіт) • Ліван Президент Лівану (Мішель Аун) • Малайзія Король Малайзії (Назрін Муїзуддін Шах (в.о.)) • Мальдіви Президент Мальдівів (Ібрагім Мохамед Соліх) • Монголія Президент Монголії (Халтмаагійн Баттулга) • М'янма Президент М'янми (Він М'їн) • Непал Президент Непалу (Бідх'я Деві Бхандарі) • ОАЕ Президент ОАЕ (Халіфа бін Заїд Аль Нахайян) • Оман Султан Оману (Кабус бін Саїд) • Пакистан Президент Пакистану (Аріф Алві) • Палестина Президент Палестини (Махмуд Аббас) • Росія Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • Саудівська Аравія Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Сирія Президент Сирії (Башар аль-Асад) • Сінгапур Президент Сінгапуру (Халіма Якоб) • Східний Тимор Президент Східного Тимору (Францішко Гутерреш) • Таджикистан Президент Таджикистану (Емомалі Рахмон) • Таїланд Король Таїланду (Маха Вачхіралонгкон) • Туреччина Президент Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) • Туркменістан Президент Туркменістану (Гурбангули Бердимухамедов) • Узбекистан Президент Узбекистану (Шавкат Мірзийоєв) • Філіппіни Президент Філіппін (Родріго Дутерте) • Шрі-Ланка Президент Шрі-Ланки (Маїтріпала Сірісена) • Японія Імператор Японії (Акіхіто)

Частково визнані та несуверенні території: Абхазія Президент Абхазії (Рауль Хаджимба) • Гонконг Голова адміністрації Гонконгу (Керрі Лам) • Макао Голова адміністрації Макао (Фернандо Чуй) • Нагірно-Карабаська Республіка Президент Нагірно-Карабаської Республіки (Бако Саакян) • Південна Осетія Президент Південної Осетії (Анатолій Бібілов) • Північний Кіпр Президент Північного Кіпру (Мустафа Акинджи) • Тайвань Президент Республіки Китай (Цай Інвень)
Голови
урядів

Азербайджан Прем'єр-міністр Азербайджану (Новруз Мамедов) • Афганістан Прем'єр-міністр Афганістану (Абдулла Абдулла) • Бангладеш Прем'єр-міністр Бангладеш (Шейх Хасіна Вазед) • Бахрейн Прем'єр-міністр Бахрейну (Халіфа ібн Салман аль-Халіфа) • Бруней Прем'єр-міністр Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Прем'єр-міністр Бутану (Лотай Церінг) • В'єтнам Прем'єр-міністр В'єтнаму (Нгуен Суан Фук) • Вірменія Прем'єр-міністр Вірменії (Нікол Пашинян) • Грузія Прем'єр-міністр Грузії (Мамука Бахтадзе) • Ємен Прем'єр-міністр Ємену (Маїн Абдул-Малік Саїд) • Ізраїль Прем'єр-міністр Ізраїлю (Беньямін Нетаньягу) • Індія Прем'єр-міністр Індії (Нарендра Моді) • Ірак Прем'єр-міністр Іраку (Аділь Абдул-Махді) • Йорданія Прем'єр-міністр Йорданії (Омар Раззаз) • Казахстан Прем'єр-міністр Казахстану (Бакитжан Сагінтаєв) • Камбоджа Прем'єр-міністр Камбоджі (Гун Сен) • Катар Прем'єр-міністр Катару (Абдулла бін Нассер бін Халіфа Аль Тані) • Киргизстан Прем'єр-міністр Киргизстану (Мухамметкалий Абулгазієв) • КНР Прем'єр Держради КНР (Лі Кецян) • Південна Корея Прем'єр-міністр Республіки Корея (Лі Нак Йон) • Північна Корея Голова ради міністрів КНДР (Пак Пон Джу) • Кувейт Прем'єр-міністр Кувейту (Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах) • Лаос Прем'єр-міністр Лаосу (Тонлун Сісуліт) • Ліван Прем'єр-міністр Лівану (Саад Харірі) • Малайзія Прем'єр-міністр Малайзії (Мохамад Махатхір) • Монголія Прем'єр-міністр Монголії (Ухнаагійн Хурелсух) • М'янма Державний радник М'янми (Аун Сан Су Чжі) • Непал Прем'єр-міністр Непалу (Кхадга Прасад Шарма Олі) • ОАЕ Прем'єр-міністр ОАЕ (Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум) • Оман Прем'єр-міністр Оману (Кабус бін Саїд) • Пакистан Прем'єр-міністр Пакистану (Імран Хан) • Палестина Прем'єр-міністр Палестини (Рамі Хамдала) • Росія Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) • Сирія Прем'єр-міністр Сирії (Імад Хаміс) • Сінгапур Прем'єр-міністр Сінгапуру (Лі Сянь Лун) • Східний Тимор Прем'єр-міністр Східного Тимору (Таур Матан Руак) • Таджикистан Прем'єр-міністр Таджикистана (Кохір Расулзада) • Таїланд Прем'єр-міністр Таїланду (Прают Чан-Оча) • Туреччина Прем'єр-міністр Туреччини (Біналі Йилдирим) • Узбекистан Прем'єр-міністр Узбекистану (Абдулла Аріпов) • Шрі-Ланка Прем'єр-міністр Шрі-Ланки (Раніл Вікрамасенгхе) • Японія Прем'єр-міністр Японії (Сіндзо Абе)

Частково визнані та несуверенні території: Абхазія Прем'єр-міністр Абхазії (Валерій Бганба) • Гонконг Головний секретар адміністрації Гонконгу (Метью Чонг) • Південна Осетія Прем'єр-міністр Південної Осетії (Ерік Пухаєв) • Північний Кіпр Прем'єр-міністр Північного Кіпру (Туфан Ергюрман) • Тайвань Прем'єр-міністр Республіки Китай (Су Джанчан)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аун_Сан_Су_Чжі&oldid=24494977