Аурискальпій звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аурискальпій звичайний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Русулальні (Russulales)
Родина: Аурискальпієві (Auriscalpiaceae)
Рід: Аурискальпій (Auriscalpium)
Вид: Аурискальпій звичайний
Auriscalpium vulgare
Gray (1821)
Посилання
Вікісховище: Auriscalpium vulgare
EOL: 151996
NCBI: 40419
MB: 101255
IF: 101255

Аурискальпій звичайний[1] (Auriscalpium vulgare) — вид базидіомікотових грибів родини аурискальпієві (Auriscalpiaceae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Досить поширений вид в Європі, помірній зоні Азії та Північній Америці.

Шапка діаметром 0,5 — 2,5 см, тонка, асиметрична, напівокругла, часто розташована збоку, іноді симетрична, округла, випукла, випукло-розпростерта, іноді з бугорком посередині, з тонким опущеним волохатим краєм. Поверхня шапки жорстко-щетиниста, з віком майже гола, спочатку коричнева, сіро-коричнева, іноді з темнішими зонами, пізніше темно-бура, чорнувата, чорно-бура.

Гіменофор шипастий. Шипи довжиною до 3 мм, конусоподібні, спочатку білуваті, сірувато-білуваті, пізніше кремові, жовтуваті, сірувато-коричнево-бурі, з стерильними кінчиками.

Споровий порошок білий. Спори 4,5-4 * 3,5-4 мкм, широкоовальної або майже округлої форми, приплюснуті з одного боку, з шершавою поверхнею, амілоїдні, безбарвні.

Ніжка висотою 3 — 10 см, діаметром 0,1 — 0,2 см, ексцентрична або бічна, іноді центральна, рівна або зігнута, жорстко-волосиста, того ж кольору, що й поверхня шапки.

Екологія

[ред. | ред. код]

Росте з кінця квітня до кінця жовтня (старі плодові тіла зустрічаються до кінця березня наступного року), в хвойних та змішаних лісах, на шишках дерев хвойних порід, рідко на трухлявій деревині, поодинці та невеликими групами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. — Т. 5, кн. 1. — К. : Наук. думка, 1972. — с. 104—105

Посилання

[ред. | ред. код]
  • AFTOL Images and details of ultrastructural characters