Аушвіц III Мановіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фабрика IG

Аушвіц III Мановіц (Konzentrationslager Auschwitz III, Konzentrationslager Monowitz, KZ Auschwitz III, K.L.) — невеликий табір, створений при фабриці біля загального комплексу Аушвіц. Мановіц бере назву від польського села, що розташовувалася на його території (нині село Моновице є частиною міста Освенцім). Він почав функціонувати у травні 1942 року і був приписаний до компанії IG Farben. Такі табори регулярно відвідували лікарі та відбирали слабких і хворих для газових камер Біркенау.

Центральне керівництво в Берліні видало 16 жовтня 1942 року наказ про будівництво в Освенцімі псарні на 250 службових собак; заплановано це було на широку ногу і асигновано 81000 марок. При будівництві була прийнята до уваги точка зору табірного ветеринарного лікаря і вжиті всі заходи до створення хороших санітарних умов. Не забули відвести для собак велику територію з газонами, побудували ветеринарну лікарню і спеціальну кухню. Цей факт заслуговує особливої уваги, якщо уявити собі, що одночасно з цією турботою про тварин, табірні керівники відносилися з повною байдужістю до санітарно-гігієнічних умов, в яких жили тисячі в'язнів табору. 

За всю історію було близько 700 спроб втечі, 300 з яких увінчалися успіхом, однак якщо хто-небудь утік, то всіх його родичів заарештовували і відправляли до табору, а всіх в'язнів з його блоку показово страчували. Це був дуже дієвий метод перешкоджання спробам втечі.

Визволення Аушвіцу від нацистів[ред. | ред. код]

18 січня 1945 була визволена Варшава, а 27 січня радянські війська увійшли в Аушвіц. Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро.

У 1996 році уряд Німеччини оголосив 27 січня, день визволення Освенціма, офіційним днем пам'яті жертв Голокосту. Резолюцією ООН 60/7 від 1 листопада 2005 року день 27 січня був оголошений всесвітнім днем пам'яті жертв Голокосту.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Totten, Samuel; Bartrop, Paul R. (2008), Dictionary of Genocide, «2», Westport, Connecticut: Greenwood Press, s. 289, ISBN 978-0-313-34644-6