Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович
Afanasiev-Chuzhbinskiy.jpg
Дата народження 28 лютого (11 березня) 1816
Місце народження Ісківці, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті 6 (18) вересня 1875 (59 років)
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Romanov Flag.svg Російська імперія
Мова творів російська
Рід діяльності письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Олекса́ндр Степа́нович Афана́сьєв-Чужби́нський (28 лютого (11 березня) 1816(18160311), Ісківці — 6 (18) вересня 1875, Санкт-Петербург) — український та російський письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець. Справжнє прізвище — Афанасьєв. Псевдоніми — Чужбинський, Невідомий, Лубенец, Пустинник та інші.

Біографія[ред.ред. код]

Олександр Степанович Афанасьєв народився 28 лютого (11 березня за новим стилем) 1816 року в селі Ісківці Лубенського повіту Полтавської губернії (нині Лубенського району Полтавської області, Україна) в сім'ї дрібного поміщика. Батько був росіянином, мати — українкою.

Дитинство Олександра Афанасьєва, за словами його біографа Петра Бикова, проминуло в селі «на лоні благодатної української природи, серед патріархального життя народу, багатого на поетичні перекази про хоробре козацтво, славних запорожців» [1].

У 1829–1835 роках навчався в Ніжинській гімназії вищих наук. Під час навчання зблизився з Євгеном Гребінкою (закінчив гімназію 1831 року). Обидва мешкали на квартирі в професора Микити Соловйова, який викладав у гімназії природничі науки, мав авторитет серед учнів.

Закінчивши навчання та відпочивши трохи на селі в батька, Афанасьєв вступив на військову службу: у 1836–1843 роках служив у Білгородському уланському полку, потім повернувся в Україну.

1843 року познайомився з Тарасом Шевченком, якого у 1845–1846 роках супроводжував у подорожі Лівобережною Україною. Від 1847 року служив у канцелярії воронезького губернатора, був редактором неофіційної частини газети «Воронежские губернские ведомости». Брав участь в етнографічній експедиції морського міністерства по півдню Росії. Після повернення з експедиції жив у Петербурзі, заснував газету «Петербургский листок», редагував журнал «Искра», був інспектором шкіл грамотності, завідував музеєм Петропавлівської фортеці.

Творчість[ред.ред. код]

Том 8 Зібрання творів (1891)

Писав вірші, прозові твори, літературно-критичні статті. Деякі поезії із збірки «Що було на серці» (1855) близькі до народних пісень («Скажи мені правду, мій любий козаче», «Ой у полі на роздоллі», «Прощання»). Цінний фактичний матеріал містять його «Спогади про Т. Г. Шевченка», фольклорні публікації, етнографічні праці — «Нариси полювання в Малоросії» і «Подорож у Південну Росію» (в 2 т., 1863). Афанасьєв склав україно-російський словник, не закінчений друкуванням (1855). Більшість оповідань і віршів російською мовою та роман «Петербурзькі картярі» (1872) присвячені темам провінційного і військового життя.

Твори[ред.ред. код]

Поштовий конверт, 1967
  • Собрание сочинений: В 9 томах. — Санкт-Петербург, 1890–1893.
  • Афанасьєв-Чужбинський О. Словарь малорусского наречия. — Санкт-Петербург. 1855. — Т. 1 (А-зять)
  • Афанасьєв-Чужбинський О. С. Нариси Дністра (за матеріалами експедиції 1859–1860 років) / перевидання українською мовою (упорядник О. Крушинська). — Львів: Апріорі, 2016. — 524 с. — ISBN 978-617-629-207-4
  • Дві стародавні малоросійські думи.
  • Провінційні нотатки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Собрание сочинений А. С. Афанасьева (Чужбинского). — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1890. — С. CVII.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]